Рішення № 120297385, 10.07.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2024 року м. Ужгород№ 260/3263/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач-1) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач-2), у якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.01.2017 по 20.10.2017; з 06.12.2017 по 25.03.2022 у ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія» та здійсненні обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за ці періоди, підтвердженої довідкою про заробітну плату №221 від 21.12.2023 р., виданою ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія» .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.01.2017 по 20.10.2017; з 06.12.2017 по 25.03.2022 у ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія» та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.03.2024р., із врахуванням при її обчисленні, довідки про заробітну плату №221 від 21.12.2023р., виданої ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся із заявою щодо врахування до страхового стажу та заробітної плати періоди роботи з 01.01.2017 по 20.10.2017 та з 06.12.2017 по 25.03.2022 в російській федерації, згідно довідки про заробітну плату №221 від 21.12.2023, виданої ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія». Зазначає, що згідно з рішенням відповідача-2 єдиною причиною відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу зазначено припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також усі докази/належним чином завірені копії документів на спростування вимог позовної заяви.

27 травня 2024 року до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що відповідачем правомірно відмовлено у перерахунку пенсії позивача, оскільки 23.12.2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 №2783-ІХ. Вказує, що після зупинення дії Конвенції від 22.01.1993 року не застосовуватиметься у відносинах з російською федерацією. Таким чином, документи, видані компетентними органами росії приймаю на території України виключно за умови легалізації, в даному випадку, проставлення апостилю. Жодних довідок, які б підтверджували вищевказані періоди роботи в російській федерації та були належним чином апостильовані позивачем не подавалось до органу пенсійного фонду.

Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких інших заяв чи клопотань до суду від відповідача-2 також не надходило.

Відповідно до ч.6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 13.03.2024 про перерахунок пенсії.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області №921080806169 від 20.03.2024 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Згідно вказаного рішення підставою відмови було те, що з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 року - на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Щодо зарахування до загального страхового стажу період роботи на території російської федерації з 01.01.2017 по 20.10.2017; з 06.12.2017 по 25.03.2022 у ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія», суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Відповідно до частин другої та третьої статті 6 Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій здійснюється виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, обчислення стажу за період роботи у ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія» з 01.01.2017 по 20.10.2017; з 06.12.2017 по 25.03.2022 здійснюється згідно з законодавством російської федерації, на території якої у відповідний період відбувалась трудова діяльність позивача, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають.

Згідно записів вкладиша в трудову книжку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 судом встановлено, що в період з 11.12.2012 по 20.10.2017 позивач працював на посаді начальника відділу (промислового). 20.10.2017 року звільнений у зв`язку з закінченням терміну дії патенту, згідно пункту 5, ч.1, ст.327.6 Труд .Код р.ф. 06.12.2017 прийнятий майстром на базу виробничого обслуговування, а з 25.03.2022 звільнений за власним бажанням, згідно пункту 3 ч.1 ст.327.6 Труд .Код р.ф.

Суд вказує, що вказані записи засвідчені печатками, підписами та виконані у хронологічному порядку.

Водночас, суд зазначає, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці (неправильними чи не точними) щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано.

Окрім того, суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься довідка №221 від 21.12.2023 про періоди роботи та заробітну плату нараховану за спірний період роботи на території російської федерації (а.с.25-26).

Відповідно до змісту вказаних довідок судом встановлено, що зі всіх сум заробітної плати здійснювалось відрахування страхових внесків в Пенсійний фонд російської федерації, водночас, відповідачем не доведено те, що відомості про розмір заробітної плати, які відображені у спірних довідках, не підтверджуються первинними документами.

Таким чином, позивачем подано усі документи для підтвердження стажу його роботи на території іншої держави - російської федерації, при цьому такий стаж підлягає визнанню на території України відповідно до вищевказаних міжнародних договорів.

При цьому, доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача вищевказані періоди роботи в російській федерації з огляду на те, що російська федерація припинила участь російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 суд вважає необґрунтованими, оскільки 01.01.2023 російська федерація припинила участь у вказаній Угоді, натомість у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Враховуючи наведене, суд дійшов до переконання, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії, при цьому не зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2017 по 20.10.2017 та з 06.12.2017 по 25.03.2022 у ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія» на території російської федерації.

Частиною 4 статті 45 ЗУ №1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як вже зазначалось судом, позивач 13.03.2024 звернувся до відділу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, відтак, з метою запобігання порушення права позивача на належну йому пенсію, та виходячи з положень частини 4 статті 45 ЗУ №1058-IV, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок пенсії позивача із зарахуванням до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2017 по 20.10.2017 та з 06.12.2017 по 25.03.2022 у ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія» на території російської федерації.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів в повному об`ємі правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м.Тернопіль, Майдан Волі, буд.3, код ЄДРПОУ 14035769) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у перерахунку пенсії №921080806169 від 20.03.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.01.2017 по 20.10.2017 та з 06.12.2017 по 25.03.2022 у ТОВ «Новоуренгойська Бурова Компанія» на території російської федерації та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року із врахуванням вказаного страхового стажу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору