Рішення № 120296, 06.09.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2006 р. Справа № 15/195

За позовом Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент”

До відповідача ВАТ “Рівнегаз”

Про визнання недійсним договору на надання послуг № 163-3П-06

від 03.01.2006 року

Та за позовом: ВАТ “Рівнегаз”

до відповідача: Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент”

Про стягнення в сумі 539991,10 грн.

СУДДЯ КОЛОМИС В.В.

Секретар судового засідання Л.В.Михалевська

В засіданні приймали участь:

Від Здолбунівського ВАТ “Волинь-Цемент”: Шуляк С.М. /дов. в справі/

Від ВАТ “Рівнегаз” Корсун Т.Г. дов. в справі, Чумак В.О. /дов. в справі/

СУТЬ СПОРУ: ВАТ “Рівнегаз” звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просило стягнути з Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” 539991,1 грн. збитків, завданих в результаті невиконання умов договору про надання послуг по транспортуванню природного газу від 03.01.06 р. за № 163-3П-06.

Ухвалою від 26.06.06 р. було порушено провадження у справі № 19/168 /а.с.17/.

При цьому, Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” звернулось до суду з позовом, відповідно з яким просило визнати недійсним договір про надання послуг № 136-3П-06, укладений 03.01.06 р. з ВАТ “Рівнегаз”, оскільки договір з його боку укладено неуповноваженою на те особою.

Ухвалою від 24.07.06 р., господарський суд порушив провадження у справі № 15/195.

З огляду на подане ВАТ “Рівнегаз” клопотання, та зважаючи на підстави виникнення позовних вимог у справах № 19/168 та № 15/195, суд враховуючи, що у них беруть участь ті ж самі сторони, одночасно з порушенням провадження у справі № 15/195 об`єднав її зі справою № 19/1698 в одну справу під № 15/195.

В процесі розгляду справи Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” підтримало позовні вимоги про визнання недійсним договору на надання послуг від 03.01.06 р. за № 163-3П-06 р., укладеного з ВАТ “Рівнегаз”. Як вказав позивач, оспорюваний договір підписаний з його боку замість генерального директора Царука С.Й. фінансовим директором Лукіним С.О., який в свою чергу, неуповноважений Статутом товариства на вчинення такий дій. Відтак, на думку позивача укладений з ВАТ “Рівнегаз” договір на надання послуг від 03.01.06 р., № 163-3П-06 суперечить нормам ст.207 ЦК України, а тому на підставі ст.215 ЦК України такий договір має бути визнаний недійсним.

Щодо позовних вимог ВАТ “Рівнегаз” про стягнення 539991,10 грн. збитків, Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” вважає їх безпідставними та необгрунтованими, оскільки між ним, в зв`язку з підключенням збудованого ним власного газопроводу, 16.05.06 р. з ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” було укладено договір № Р-003-ПР/06 на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами. Таким чином починаючи з 15.05.06 р. транспортування природного газу в повних об`ємах та розрахунки проводяться з ДК “Укртрансгаз”.

Про зазначені обставини, так само, як і про відсутність потреби в наданні послуг по договору № 163-П-06 від 03.01.06 р., як зазначив позивач, він повідомив ВАТ “Рівнегаз” належним чином, однак будь-яких заперечень не отримав. Оскільки вини Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” у заподіянні ВАТ “Рівнегаз” збитків не має, просить позовні вимоги про їх стягнення залишити без задоволення.

ВАТ “Рівнегаз” позовні вимоги Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” щодо визнання недійсним договору від 03.01.06 р. за № 163-3П-06 вважає безпідставними. На його думку, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Оскільки закон не містить норми про недійсність договору на надання послуг в разі недотримання письмової форми, вважає, що оспорюваний договір, в зв`язку з підписанням його неуповноваженою на те особою, не може бути визнаним недійсним.

Крім того, зазначає, що оспорюваний правочин схвалений обома сторонами в т.ч. і Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент”, оскільки у січні-травні 2006 року на виконання договору від 03.01.06 р. № 163-3П-06 йому було протранспортовано природний газ, а останнім в свою чергу, були проведені розрахунки за надані послуги. Оскільки своїми діями Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” фактично схвалило договір № 163-3П-06 від 03.01.06 р. на надання послуг по транспортуванню природного газу та прийняло його до виконання, вважає, що підставі для визнання зазначеного договору відсутні.

Оскільки Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” в односторонньому порядку відмовилось від взятих на себе за договором № 163-3П-06 зобов`язань, зокрема в частині прийняття послуг по постачанню у травні 2006 року газу в об`ємі 20000, 00 тис.м.куб., вважає, що в діях останнього наявна вина, відтак він зобов`язаний виплатити йому плату в повному обсязі. Оскільки, договір № 163-3П-06 від 03.01.06 р. в установленому законом порядку розірваний /припинений/ не був, зважаючи, що відповідно до останнього ВАТ “Рівнегаз” планувало протранспортувати 20000 тис.м.куб.газу, а фактично протранспортувало 6208714 м.куб.газу, вважає, що позивач саме в результаті неправильних дій відповідача та наявності в цих діях вини, не зміг надати послуги по транспортуванню 13719,86 тис.м.куб. газу. Відтак, вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача його вартості у сумі 539991,1 грн. у вигляді завданих збитків /упущеної вигоди/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним укладеного 03 січня 2006 року між ВАТ “Рівнегаз” та Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” договору на надання послуг по транспортуванню природного газу № 163-3П-06 і, відповідно, про обгрунтованість та підставність позовних вимог ВАТ “Рівнегаз” про стягнення з Здолбунівського ВАТ “Волинь-Цемент” 539991,1 грн. завданих збитків.

При цьому суд встановив та врахував таке.

03 січня 2006 року між сторонами у справі був укладений договір на надання послуг по транспортуванню природного газу /промисловість/ № 163-3П-06 / а.с.24-25, далі договір/, відповідно з яким ВАТ “Рівнегаз” зобов`язувався надавати Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” у 2006 році послуги по транспортуванню природного газу в обсягах передбачених в п.2.1 Договору по ціні 39,36 грн. за 1000 м.куб. протранспортованого природного газу /п.5.1 Договору/.

При цьому, вищезазначений договір зі сторони позивача повинні були вчинити Генеральний директор Царук С.Й. та комерційний директор Литвин В.А., як член дирекції товариства, як то і передбачено пунктом 13.11.5 Статуту Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент”. Однак договір № 163-3П-06 від 03.01.06 р. зі сторони ВАТ “Волинь-Цемент” замість генерального директора Царука С.Й. підписано фінансовим директором Лукіним С.О. Зазначене є порушенням вимог Статуту товариства та ст. 207 ЦК України, відтак на думку ВАТ “Волинь-Цемент” є підставою для визнання даного договору недійсним у відповідності до ст.215 ЦК України.

Проте з такими доводами ВАТ “Волинь-Цемент” суд погодитись не може з огляду на таке.

Стаття 207 Цивільного Кодексу України, на недотримання якої при укладенні оспорюваного договору посилається позивач, встановлює вимоги до письмової форми правочину.

Так, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/. При цьому, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою /ч.2 ст.207 ЦК України/.

Відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Діючим законодавством не передбачено визнання недійсним договору, в разі недодержання сторонами при його укладенні письмової форми.

Більше того, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. При цьому, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання /ч.1 ст.241 ЦК України/.

Тобто, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. У такому випадку, доказами такого схвалення можуть бути як відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника, так і вчинення дій, які свідчать про схвалення такої угоди, як от: прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні тощо.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що ВАТ “Рівнегаз” протягом січня-травня 2006 року було протранспортовано ВАТ “Волинь-Цемент” природний газ, в обсягах передбачених п.2.1 Договору, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи і підписаними обома сторонами Актами протранспортованого –використаного природного газу /а.с. 69-72/. В свою чергу, ВАТ “Волинь-Цемент” проводило і розрахунки за надані та отримані послуги /а.с. 73-76/.

Крім того, відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 14.07.06 р. у справі № 19/166 /а.с. 97/, яке в установленому порядку набрало законної сили, з Здолбунівського ВАТ “Волинь-Цемент” присуджено до стягнення на користь ВАТ “Рівнегаз” 236558,75 грн. заборгованості за транспортування протягом січня-травня 2006 року газу на підставі договору № 163-3П-06 від 03.01.06 р.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Викладене свідчить, про схвалення і відповідно прийняття Здолбунівським ВАТ “Волинь-Цемент” до виконання договору на надання послуг по транспортуванню природного газу від 03.01.06 р., № 163-3П-06.

Відповідно до ч.2 ст. 241 ЦК України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” про визнання недійсним договору в зв`язку з відсутністю у представника належних повноважень на його укладення до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог ВАТ “Рівнегаз” про стягнення 539991,1 грн. збитків.

Як вбачається з п.2.1 Договору ВАТ “Рівнегаз” зобов`язувався поставити, а Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент”, відповідно прийняти і оплатити послуги по постачанню газу в об`ємі до 212000,00 тис.м.куб., в тому числі у травні 2006 року - 20000,00 тис.м.куб.

При цьому , відповідно до п.3.7.3 Договору, відповідач зобов`язувався утримувати у справному та підготовленому до роботи стані систему газопостачання.

Натомість, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, 15 травня 2006 року відмовився від послуг ВАТ “Рівнегаз” в односторонньому порядку, і на виході з комерційного вузла обліку розрізав та заварив газопровід, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 15.05.06 р. /а.с.35/. В цей самий день, а саме 15.05.06 р. ВАТ “Волинь-Цемент” направило ВАТ “Рівнегаз” повідомлення про відмову від договору /а.с. 36/.

У своїй відповіді від 02.06.06 р. № 1304 /а.с.94/, ВАТ “Рівнегаз” послалося на неправомірність дій ВАТ “Волинь-Цемент”, оскільки за договором № 163-3П-06 від 03.01.06 р. останній взяв на себе зобов`язання забезпечити отримання послуг від ВАТ “Рівнегаз” по транспортуванню газу до 31.12.06 р., в т.ч. і утримувати у справному та підготовленому до роботи стані систему газопостачання.

При цьому, відповідач вказав на Акт від 15.05.06 р., яким зафіксовано порушення з боку ВАТ “Волинь-Цемент” умов договору, зокрема те, що на виході з комерційного вузлу обліку газопровід розрізано та заварено. Відтак ВАТ “Рівнегаз” повідомив ВАТ “Волинь-Цемент” про недопустимість односторонньої відмови від виконання взятих на себе за договором зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Вищезазначені загальні умови виконання зобов`язання, передбачені і ст. 526 ЦК України.

При цьому, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом /ст.525 ЦК України/.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається. Якщо інше не встановлено договором чи законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом, або договором /ч.1 ст.188 ГК України/. При цьому, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом /ч.1 ст.651 ЦК України/.

Як встановлено судом при розгляді справи і про що свідчить відповідь ВАТ “Рівнегаз” № 1304 від 02.06.06 р., останнє своєї згоди на розірвання /припинення/ договору № 163-3П-06 від 03.01.06 р. не надавало.

А пунктом 11.1 Договору передбачено, що договір може бути розірваний достроково лише за погодженням сторін.

Натомість такого погодження, що і не заперечується ВАТ “Волинь-Цемент” позивач не давав.

Враховуючи це, ВАТ “Волинь-Цемент” отримавши повідомлення про відмову ВАТ “Рівнегаз” про розірвання договору, мав би у відповідності до ч.4 ст.188 ГК України передати спір на вирішення суду.

Натомість ВАТ “Волинь-Цемент” встановленого законом порядку зміни та розірвання господарських договорів дотримано не було.

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України ч.1 ст.224 ГК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під останніми, в тому числі, розуміються і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене /упущена вигода/, /п.2 ч.2 ст.22 ЦК України, ч.1 ст.225 ГК України/.

Якщо ж неможливість виконати договір про надання послуг виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом /ч.2 ст.903 ЦК України/.

Оскільки вина ВАТ “Волинь-Цемент”, що полягає, насамперед в односторонній відмові від зобов`язань по договору та вчинених діях по розрізанню та заваренню газопроводу по якому постачався газ, доведена при розгляді справи, останній зобов`язаний виплатити виконавцеві плату за транспортування газу в повному обсязі.

Враховуючи, що згідно п.2.1 Договору було передбачено протранспортувати в травні 2006 року 20000 тис.куб.м., зважаючи, що протранспортовано фактично 6208,714 тис.м.куб. газу, ВАТ “Рівнегаз” внаслідок неправильних та неправомірних дій ВАТ “Волинь-Цемент” непротранспортував 13791,286 м.куб.

Враховуючи встановлений пунктом 5.1 Договору тариф на послуги по транспортуванню природного газу в розмірі 39,36 грн. в т.ч. ПДВ за 1000 м.куб., позовні вимоги про стягнення плати за непротранспортування 13719,286 м.куб. газу, що становить 539991,1 грн.обгрунтовані і підлягають до задоволення.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені ВАТ “Рівнегаз” в зв`язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові Здолбунівське ВАТ “Волинь-Цемент” про визнання недійсним договору на надання послуг № 163-3П-06 від 03.01.2006 року –відмовити.

2.Позов ВАТ “Рівнегаз” задоволити.

Стягнути з Здолбунівського ВАТ “Волинь-Цемент” м.Здолбунів, вул.Шевченка, 1, р/р 260005816 в РОФ АППБ “Аваль”, МФО 333227, код 00293054 на користь ВАТ “Рівнегаз” м.Рівне, вул.Білякова, 4, р/р 26005301586528 в Промінвестбанку м.Рівне, МФО 333335, код 03366701 - 539991,1 грн. збитків, 5399,91 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн.сплачених інформаційних послуг.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Коломис В. В.