Ухвала суду № 120285965, 10.07.2024, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/4377/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 липня 2024 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

позивач подала до суду позов, в якому просить:

-відкрити окреме цивільне провадження,

-розірвати шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ,

-прийняти рішення проживання з позивачем малолітнього сина,

-скасувати «Свідоцтво про шлюб» серія НОМЕР_1 від 25.09.2020 року- вважати недійсним,

-стягнути з відповідача судовий збір.

Вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак у порушення зазначених вимог позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача. Також не вказано офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача, позивача, чи відсутність таких.

Окрім цього, позивачем в порушення п. 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено:

-щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви,

-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи,

-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно пункту 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 визначено, що якщо в позові об`єднано дві або більше самостійні позовні вимоги немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо за кожну з таких вимог.

При цьому, при поданні позовної заяви про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, скасування свідоцтва про шлюб позивачем не сплачено судовий збір за другу і третю позовні вимоги.

Позивачу слід додати документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за такі позовні вимоги.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, тому відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, належить виключно на стороні, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також надати відповідні докази.

Доказами, згідно ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивач у позовній заяві просить відкрити окреме провадження посилаючись на п.3 ч.2 ст.19 ЦПК.

Водночас, позивачем в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо відкриття окремого провадження у справі.

Також, позивачу слід викласти обставини та зазначити докази, якими обґрунтовується позовна вимога щодо встановлення місця проживання дитини.

Одночасно суд роз`яснює, що за змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд зауважує, що виходячи із змісту ст. 274 ЦПК України, справи, що виникають із сімейних відносин, зокрема, визначення місця проживання дитини, розглядаються в порядку загального позовного провадження.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя: І.С. Мруць