Рішення № 120285394, 24.06.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.06.2024Справа № 554/693/24 Провадження № 2/554/2930/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Литвин А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи» «Полтавагаз» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи» «Полтавагаз» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Просив суд: поновити на роботі в АТ «Полтавагаз» АТ «Оператор газорозподільної системи» «Полтавагаз» Полтавське УЕГС з дати звільнення на посаді провідного економіста. ???Стягнути з АТ «Полтавагаз» АТ «Оператор газорозподільної системи» «Полтавагаз» Полтавське УЕГС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі. ???Стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 10000 грн. ???Стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 250000 грн. ???Стягнути з відповідача судові витрати.

В обгрунтуванні позовних вимог посилається на те, що 01.07.2020 року позивачка була прийнята на посаду провідного економіста Полтавського управління експлуатації газорозподільної системи АТ «Полтавагаз» , про що є запис в трудовій книжці (додаток N?1). 29.12.2020 року переведена начальником відділу організації праці та заробітної плати АТ «Полтавагаз». Раніше на цій посаді працювала в період з 17.10.2016р. по 20.05.2019 року, та звільнилась за угодою сторін по ст.36 К3пП України, про що є запис в трудовій книжці (додаток N?1). 02 травня 2023 року позивачку викликав голова правління ОСОБА_2 і в ході розмови запропонував написати заяву на звільнення за угодою сторін через принципову професійну позицію. 3 03 травня 2023 року на комп?ютері були закриті всі права доступу до службових програм, через що виконувати свої посадові обов?язки в повному обсязі позивачка не могла. В свою чергу повідомляла службовими записками своє безпосереднє керівництво ОСОБА_3 - начальника фінансового управління та ОСОБА_4 -заступника голови правління з обліку газу та економіки про цю ситуацію, але вони не реагували. 17 травня 2023 року відбулася повторна розмова з головою правління з погрозами і вимогою звільнитися, на які позивачка не погодилася.

Після розмови позивачка перенесла нервовий зрив і 18 травня 2023 року потрапила у лікарню з діагнозом гіпертонічний криз, хоча раніше таких скарг на здоров?я не було. Після лікування змушена була взяти відпустку для реабілітації.

05 червня 2023 року вийшла з відпустки на роботу, а ситуація не змінилася, доступи до програмного забезпечення не відновилися. Керівництво підприємства, в супереч посадовій інструкції начальника відділу організації праці та заробітної плати, ігнорувало особисто, розписувало внутрішні документи підлеглих, а відповідальність за дотримання норм з праці, фінансові функції (встановлення посадових окладів, доплат, надбавок, премій тощо), в межах повноважень відділу, зміни в штатному розписі тощо - цілком була на позивачці, як керівнику відділу.

07 липня 2023 року наказом N?256 в штатний розпис була введена нова посада провідного економіста Полтавського управління експлуатації газорозподільної системи АТ «Полтавагаз», в зв`язку з виробничою необхідністю, на підставі службової записки керівника Полтавського УЕГС Хом? ОСОБА_5 (додаток N?2). Після вищезазначених подій 11.07.2023р позивачка була змушена перейти на посаду провідного економіста Полтавського управління експлуатації газорозподільної системи АТ «Полтавагаз», оскільки вона єдиний годувальник в родині, має на утриманні неповнолітнього сина студента 30.06.2006 року народження (додаток N?3).

До 28 вересня 2023 посадові обов`язки не повідомляли, посадову інструкцію не надавали, а лише доручали виконувати окремі завдання (понад 2 місяці). Після отримання посадової інструкції провідного економіста Полтавського УЕГС (додаток N?5) 29 вересня 2023 року, позивачка звернулася до керівника Полтавського УЕГС ОСОБА_6 з проханням встановити необхідне програмне забезпечення для виконання покладених обов?язків (додаток N?4). Не отримавши доступу до програмного забезпечення, необхідного для виконання посадових обов?язків, з метою недопущення оголошення безпідставних доган, позивачка повторно звернулася 12.10.2023 N? 140051 року (додаток N?б) до керівника Полтавського УЕГС Хом? ОСОБА_7 , а він в свою чергу до голови правління ОСОБА_2 . Оскільки ніхто не збирався давати можливість працювати, програмне забезпечення так і не встановили, чим не забезпечили необхідні умови праці. 20.10.2023 року позивачку ознайомили з повідомленням за N?57.1/010658 від 20.10.23р про заплановане звільнення у зв?язку зі скороченням. При ознайомленні, вказала про незгоду з рішеннями керівництва і порушеннями Законодавства з праці. (додаток N?7).

Позивачу не надали накази N? 422 від 02.10.2023 року «Про внесення змін до штатного розпису і організаційної структури товариства N? 446 від 16.10.2023 «Про попередження працівників про заплановане звільнення та або про істотні умови праці у зв?язку зі зміною організаційної структури товариства та скорочення штату на підставі, яких було написано попередження, хоча вона неодноразово зверталася і до керівника Полтавського УЕГС Хом? ОСОБА_7 , і до в.о голови правління головного інженера ОСОБА_8 і до голови профспілки ОСОБА_9 у сприяні отримання наказів про скорочення.

В штатному розписі Полтавського управління експлуатації газорозподільної системи, в структурному підрозділі «Управління» є ще одна посада економіста. При прийнятті рішення про скорочення заздалегідь скорочувалася відразу посаду провідного економіста, без проведення будь-яких економічних обгрунтувань, та щоб не застосовувати норми закону ст.42 К3пП України про переваги при залишенні на роботі. Згідно Класифікатора професій ДК 003:2010, посада економіст належить до професії (професійної назви робіт) «Професіонали» код 2441.2, а згідно Додатку В(обов?язковий) до Класифікатора професій ДК 003:2010, посада провідний економіст утворена за допомогою похідних слів до професії, зазначених в додатку В, за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії. Оскільки код професії провідного економіста такий же, як в економіста 2441.2 - зрозуміло що це одна професія, але більш кваліфікована, з більше розширеними функціями і повноваженнями, з більшим досвідом роботи. (додатки N?9,10). На час звільнення 25.12.2023 року, на посаді економіста працював працівник, який взагалі не має профільної економічної освіти, як того вимагає затверджена посадова інструкція на підприємстві та кваліфікаційні вимоги. В грудні 2020 року, при переведенні на посаду начальника відділу організації праці та заробітної плати в головне управління, я особисто навчала і передавала обов?язки новому працівнику і в ході подальшої роботи консультувала і допомагала в освоєнні роботи. Оскільки її кваліфікація, відсутність досвіду, знань і вмінь не відповідала посаді провідного економіста, в той час були внесені зміни в штатний розпис Полтавського УЕГС і посаду провідного економіста замінили на посаду економіста. Позивачу надали перелік вакантних посад на 15 аркушах, в усі структурні УЕГС АТ «Полтавагаз», так станом на 04.12.2023 року запропонували в переліку посаду провідного інженера у відділ метрологічного забезпечення обліку газу, на яку позивачка змушена була погодитись, оскільки дуже потрібна робота і засоби для існування родини (додаток N?11). 20 грудня 2023 року позивач написала заяву на вакантну посаду провідного інженера, а вона, виявилась вже зайнятою, і позивачу відмовили, оскільки на неї прийняли працівника з іншого підприємства, в той час, як в нас відбувається індивідуальне «скорочення» (додаток N?12). Із запропонованого переліку вакантних посад, я вдруге змушена була погодитись ще на одну посаду заступника начальника служби експлуатації підземних газопроводів, дворових вводів та ГР - та листом від 22.12.2023 N?57.11013802 позивачу знову відмовили посилаючись на кваліфікаційні вимоги, хоча всі ці посади пропонували раніше (додатки N?13, 14).

Ухвалою Октябрського суду міста Полтави відкрито загальне позовне провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи» «Полтавагаз» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначає що, з метою оптимізації структури управління, підвищення ефективності в реалізації управлінських рішень по товариству 02.10.2023 року був виданий наказ N?422 «Про внесення змін до штатного розпису і організаційну структуру товариства» (копія наказу надається. Зазначеним наказом було внесено ряд змін в штатний розпис товариства в тому числі і в Полтавському УЕГС АТ «Полтавагаз», а саме: 2.11.1 Вивести посаду інженера з контролю системи обліку газу дільниці по обслуговуванню суб?єктів господарювання служби обліку розподілу природного газу та обслуговування споживачів м. Полтави і Полтавського району - одну одиницю; 2.11.2. Вивести посаду провідного економіста підрозділу Управління - одну одиницю; 2.11.3. Вивести посаду інженера проектної групи служби «Єдине вікно» - одну одиницю; 2.11.4. Вивести посаду оператора з обробки інформації та програмного забезпечення служби газифікації та монтажу газового обладнання - одну одиницю.

16.10.2023 року видано наказ по товариству N?446 «Про попередження працівників про заплановане звільнення та/або про істотні зміни умов праці у зв?язку зі зміною організаційної структури товариства та скороченням штату» (копія наказу додається). Відповідно до наказу N?446 Керуючі УЕГС, в тому числі і Керуючий Полтавського УЕГС видають накази по УЕГС про заплановане вивільнення 25.12.2023 р. в зв`язку зі скороченням посад і забезпечують в термін до 24.10.2023 р. ознайомлення з наказом та врученням під особистий підпис письмового повідомлення про вивільнення працівника, посада якого підлягає під скорочення. з дотриманням вимог ст.49-2 К3пП України.

За наявності вакантних посад, пропонують переведення працівника. посади яких підлягають під скорочення, з урахуванням їх освіти, досвіду роботи та стану здоров?я. 19.10.2023 року Полтавське УЕГС АТ «Полтавагаз» видало наказ N?148 від 19.10.2023 року «Про попередження працівників про заплановане звільнення у зв?язку зі скороченням штату» (копія наказу додається) з яким 20.10.2023 року особисто ОСОБА_1 була ознайомлена. В цей же день 20.10.2023 року позивачу по справі було надано повідомлення N?57.1/010658 від 20.10.2023 року «Про заплановане звільнення» (копія повідомлення надається). Одночасно з повідомленням надано перелік вакантних посад по товариству (копії переліку вакантних посад додаються). Позивачка не виявила бажання на переведення, тому позовні вимоги позивачки є необгрунтованими. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечував.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Згідно із ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина першастатті 43 Конституції України). За змістом частини другої цієї статті держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина четверта вказаної статті).

У рішенні № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року у справі № 1-14/2020(230/20) за конституційним поданням Верховного Суду Велика Палата Конституційного Суду України зазначила, що «обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначенихКонституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом- актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64Конституції України» (абзац другий пункту 3.2 мотивувальної частини).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2ст. 40 КЗпП Українивстановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У постанові Верховного Суду від 26.06.209 року у справі №641/5330/16-ц вказано, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення. (наказ про організацію)

Відповідно дост. 49-2 КЗпП Українипро наступневивільнення працівниківперсонально попереджаютьне пізнішеніж задва місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

Враховуючи чинністьКЗпП, розірвання трудових відносин як за ініціативи працівника, так і за ініціативи роботодавця, можливі за підстав, передбаченихКЗпП, але обов`язково із дотриманням всіх передбачених законодавством процедур.

Судом встановлено, що 16.10.2023 року видано наказ N?446 «Про попередження працівників про заплановане звільнення та/або про істотні зміни умов праці у зв`язку зі зміною організаційної структури товариства та скороченням штату». Відповідно до наказу N?446 Керуючі УЕГС, в тому числі і Керуючий Полтавського УЕГС видають накази по УЕГС про заплановане вивільнення 25.12.2023 р. в зв`язку зі скороченням посад і забезпечують в термін до 24.10.2023 р. ознайомлення з наказом та врученням під особистий підпис письмового повідомлення про вивільнення працівника, посада якого підлягає під скорочення. з дотриманням вимог ст.49-2 К3пП України. За наявності вакантних посад, товариство пропонувало працівнику переведення з урахуванням їх освіти, досвіду роботи та стану здоров`я.

Судом встановлено що ОСОБА_1 була ознайомлена із зазначеними наказами, позивачу було надано повідомлення N?57.1/010658 від 20.10.2023 року «Про заплановане звільнення» Одночасно з повідомленням надано перелік вакантних посад по товариству , однак Позивач не виявила бажання на переведення.

Отже, відповідачем була дотримана процедура вивільнення працівників.

Правилами ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною першоюст.76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальними положеннямиЦПК Україниобов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, проаналізувавши обставини справи, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задовленню.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної та матеріальної шкоди, то в цій частині слід відмовити у зв`язку із необґрунтованістю, оскільки жодного доказу позивачем на підтвердження моральної та матеріальної шкоди не надано.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,133,141,258,259,264,265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи» «Полтавагаз» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 04.07.2024 року.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 АДРЕСА_1 в Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській обл. 04.11.2005 р. Тел. НОМЕР_3

Відповідач - АТ «Оператор газорозподільної системи» «Полтавагаз» , 36000, M. Полтава, Полтавська вул. Володимира Козака, буд. N? 2a, обл. - -Код ЄДРПОУ N? 03351912 Тел. 0532565982

Суддя М.О. Материнко