Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/4387/21
Провадження № 2/369/214/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Херенковій К.К.,
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу № 369/4387/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Боярської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Боярської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, та просила:
Встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_1 у період з 01 березня 1995 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 познайомилась у березні 1995 році, після чого у них склалися особисті стосунки та вони почали проживати разом як подружжя, вести спільне господарство та разом формувати сімейний бюджет яким розпоряджалися за взаємною згодою. В квітні 1996 року в АДРЕСА_1 , купили за спільні кошти половину будинку в незадовільному стані в якому робили разом ремонти та всі зароблені кошти вкладали в спільний будинок. До моменту знайомства в ОСОБА_1 вже був син ОСОБА_4 , 1993 року народження, якого ОСОБА_3 відводив в садочок коли він був маленьким та піклувався про нього як про власного сина. Проживаючи однією сім`єю назбиравши коштів, 17 листопада 2005 року купили автомобіль ГАЗ 3302 білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 право власності на який, за спільним рішенням, оформили на ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Під час спільного проживання однією сім`єю, вони почали відвідувати спільних друзів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які можуть засвідчити факт спільного проживання однією сім`єю, також наявні фотографії про те, що ми вели спільне господарство стільки років. За всі роки спільного життя вони разом вели спільне господарство, бюджет, харчувались разом, купували майно для спільного користування, кожен з нас приймав участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонту та інше. Встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1995 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно для реалізації спадкових прав заявника, оскільки після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина. Окрім того, встановлення факту проживання позивача з ОСОБА_3 необхідно для подальшого захисту майнових та особистих немайнових прав та інтересів, пов`язаних з фактичними стосунками, а також для подальшого захисту майнових прав.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2021 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 січня 2024 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні від 06 березня 2024 року позивачка позовну заяву підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач та третя особа не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином, не надали заяву про розгляд справи без їх участі, правом надати відзив не скористалися, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 28 листопада 2020 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Боярка Київської області, про що Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області 28 листопада 2020 року складено відповідний актовий запис № 594.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 17 листопада 2005 року - автомобіль ГАЗ 3302 білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 належав на праві власності ОСОБА_3 .
Згідно державного акту про право приватної власності, зареєстрованого в реєстрі за № 597 ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 0,06 га (землі Гвоздівської сілської Ради).
Відповідно до лікарняного свідоцтва про смерть № НОМЕР_4 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер вдома, за адресою: АДРЕСА_2 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що знає ОСОБА_1 та знав ОСОБА_3 на протязі 20 років, оскільки вони були сусідами. Свідок проживала в будинку, який розташований навпроти будинку позивача та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , з дитинства. Приблизно в 1996 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 переїхали в будинок навпроти та проживали спільно, були справжньою родиною, допомагали одне одному, підтримували одне одного, все робили разом. Коли ОСОБА_3 помер ОСОБА_1 організувала похорон.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2000 року та вони досить близько спілкувалися з їх родиною оскільки в їх сім`ях діти однакового віку. Крім того, зазначив, що вони були сусідами з 2000 року і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили як чоловік та дружина за адресою АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, були справжньою родиною. Син ОСОБА_1 проживав з нею та ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 виховував дитину як рідну. Зазначив, що вони часто спілкувалися з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , святкували разом свята з їх родиною.
За вимогами п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 21 СК, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Разом із тим згідно зі ст.74 СК якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Тобто при застосуванні ст. 74 СК слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.
Для визнання осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, упродовж якого було придбане спірне майно.
Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Наявні в матеріалах докази, в своїй сукупності, а також визнання відповідачем факту спільного проживання з позивачкою, вказують на те, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, вели спільне господарство, побут, мали спільний сімейний бюджет.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 273, 317, 321, 354, 368, 372 ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 69-71 СК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Боярської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_1 , у період з 01 березня 1995 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.О. Фінагеєва
Судове рішення № 120280007, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 10.07.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 369/4387/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: