Рішення № 120273986, 17.06.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/17575/23

Провадження № 2/202/846/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Судді Доценко С.І.,

за участю секретаря судового засіданняТарасової К.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №92284, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від15.07.2021 року про стягнення з позивача на користь ТОВ «Веллфін» суми боргу у розмірі 141306,50 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 26.08.2021 року приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис №92284 про стягнення з позивача суми боргу у розмірі 141306,50 грн.. Вказаний виконавчий напис було пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю Грисюк О.В. Постановою приватного виконавця від 28.09.2021 року на підставі заяви відповідача ТОВ «Веллфін» було відкрито виконавче провадження №92284, та в цей же день було винесено постанову приватного виконавця про стягнення основної винагороди і витрат на проведення виконавчих дій. Про наявність виконавчого напису позивач дізналась випадково. Зазначає, що нотаріусом вчинення виконавчого напису було зроблено без його інформування та позбавило можливості надати необхідні документи. Вважає його незаконним та таким, що не підлягає виконанню, виходячи з того, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не витребував первинні документи щодо видачі кредиту, не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Просить суд, визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі , які складаються зі сплаченого позивачем судового збору за подання позову в сумі 1073,60 грн.

Ухвалою від 29.09.2023 року суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Доценко С.І. було відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження за участю сторін.

Ухвалою від 08.11.2023 року суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Доценко С.І. позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було залишено буз руху, з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

13.11.2023 року на виконання вимог ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська було надіслано копію квитанцію про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Ухвалою від 15.11.2023 року суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Доценко С.І. було продовжено розгляд справі в порядку спрощеного позовного провадження за участю сторін.

Представник позивача в надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Розглянувши справи на підставі досліджених доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом ст.ст.15,16 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, на підставі копії виконавчого напису нотаріуса № 92284 від 15.07.2021 року, що приватним нотаріусом Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача боргу за кредитним договором №437237 від 21.04.2018 року, укладеним між позивачем та ТОВ «ВЕЛЛФІН», на суму стягнення 141306,50 грн. Із тексту оспорюваного виконавчого напису встановлено, що виконавчий напис здійснено на підставі ст.ст.87 ЗУ «Про нотаріат», п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. (а.с.26).

Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження, 26.08.2021 року приватним виконавцем Михайленко Юлією Василівною було відкрито виконавче провадження №66596040 про стягнення з позивача заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса № 92284 від 15.07.2021 року на підставі заяви стягувача про початок примусового виконання виконавчого документу (а.с.15)

Таким чином, підставою для відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення став виконавчий документ оспорюваний позивачем виконавчий напис нотаріуса про заборгованість позивача за кредитним договором .

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат"(надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі «Порядок»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія. (п. 19 ст. 34 Закону).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Статтею 88Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172(далі-Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 закону «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, про захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК, ст. ст.50,87,88закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При зверненні з позовом позивач не погоджується із зазначеною в виконавчому приписі заборгованістю.

Таким чином нотаріусом порушені вимоги нотаріат та не додержано обов`язкових умов вчинення нотаріального напису.

Недодержання нотаріусом вищезазначеної умови при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання зазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.

Висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження№14-278гс 18); від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15-ц (провадження№14-706цс19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі №363/568/18 (провадження №61-49018св18), від 03 червня 2020 року у справі №359/8181/18 (провадження№61-22164св19)від 09.09.2020 року у справі №336/7754/18 (провадження№ 61-8781 св 20).

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст.81ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1073,60 грн. оскільки позивачем було сплачено судовий збір за подано заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.15,16,25,328,510,512 ЦК України, ст. ст.4,12,13,76,78,81,89,128,137,141,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

У ХВ АЛ ИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити в повному обсязі .

Визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий написнотаріуса №92284від 15.07.2021року вчиненогоприватним нотаріусомБучанського районногонотаріального округуКиївської областіГрисюк ОленоюВасилівною простягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості у розмірі 141306,50 (сто сорок одна тисяча триста шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (код ЄДРПОУ 39952398 місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати по справі в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 ,( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (код ЄДРПОУ 39952398 місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48);

- ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 );

-Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (адреса: 49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд.11).

За правилами частини четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С. І. Доценко