Рішення № 120262819, 04.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 рокуСправа №160/9905/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" (далі позивач) до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UА110130/2023/000217/1 від 15 листопада 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кутан" зазначено, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки розбіжності, які на думку відповідача унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування є необґрунтованими та такими, що протирічать правовим нормам та правовим висновкам Верховного Суду щодо тлумачення та застосування правових норм, викладених ним у постановах за наслідками розгляду подібних спорів. Так, в оскаржуваному рішенні (зокрема, у графі 33) митниця зазначила відповідні розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування. Позивач вважає висновки митниці необґрунтованими й такими, що протирічать наданим в ході декларування документам. Твердження митниці, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам митного оформлення та спростовуються наявними у митниці в ході митного оформлення документами. Позивач стверджує, що надані ТОВ «БІЛТЕКС» документи до митного органу щодо вартості товару не містять жодних розбіжностей або невідповідностей, документи подані в повному обсязі, жодних конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви не наведено, а, отже, висновки наведені відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не відповідають дійсності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 13.05.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

14.05.2024 до суду через систему «Електронний Суд» надійшов від Дніпровської митниці відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в якому митний орган зазначив про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю. Власну позицію відповідач аргументував тим, що на виконання вимогстатті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VIпід час здійснення Дніпровською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № №23UА1101300234790U4 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000217/1 від 15 листопада 2023 року. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Митна вартість товарів була визначена митницею за резервним методом визначення митної вартості згідност. 64 Митного кодексу України. Зважаючи на викладене вище, Дніпровська митниця вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

15.05.2024 до суду через систему «Електронний Суд» надійшло клопотання від Дніпровської митниці про приєднання документів до матеріалів справи, а саме копій митних декларацій від 21.08.2023 № 23UA209230088391U8 від 28.08.2023 № 23UA209150008620U3.

23.05.2024 до суду через систему «Електронний Суд» надійшла відповідь на відзив від позивача, якій зазначено, що наведені митним органом у відзиві на позовну заяву заперечення проти позову повністю відтворюють зміст оскаржуваного рішення відповідача та не спростовують фактів та доводів, викладених у позові. Позивач зауважив, що у відзиві Дніпровська митниця не надає ані доказів, ані пояснень, ані належних підстав щодо обґрунтованості прийнятого ним рішення. Також позивач зауважив, що згідно з оскаржуваного рішення, До товарів №1 та №2 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості. Митну вартість товару № 1, 2 скориговано за інформацією попередніх митних оформлень подібного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 21.08.2023 № 23UA209230088391U8 (№UA209230/2023/088391)-0,469 дол. США /м2. При цьому, взято за основу коригування поставку товару «Тканини вибивні, полотняного переплетення, виготовлена з комплексних текстурованих ниток поліефіру, без просочення, дублювання та покриття, для виготовлення постільної білизни Мікрофайбер поліестровий, склад: поліестеррозмір, ширина рулону 220см, disperse bleached printed (80г/м2) - Всього 25675 м2. Торговельна марка DINGQIANG Виробник CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Країна виробництва CN Китайська Народна Республіка, CIF Gdynia (Польща) (Китай). Митну вартість товару №2 скориговано за інформацією попередніх митних оформлень подібного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 28.08.2023 № 23UA209150008620U3 (№UA209150/2023/ 008620) - 0,4618 дол.США/м2. При цьому, взято за основу коригування поставку товару «Тканини пофарбовані, полотняного переплетення, виготовлені з поліефірних комплексних текстурованих ниток.Поверхнева щільність 82г/м2, шириною 220см., комерційна назва MQ0101 87» - 14977,00 м. Відповідач окремими клопотанням надав митні декларації, відомості з яких були взяті за джерело для коригування митної вартості товару позивача: № 23UA209230088391U8, № 23UA209150008620U3. При цьому, умови поставки у взятих Відповідачем митних деклараціях за джерело для коригування відрізняються від умов поставки товару позивача. Товар Позивача поставлявся на умовах FOB NINGBO, а товар за МД, які слугували джерелом, на інших умовах а саме, за МД № 23UA209230088391U8 CIF Gdynia; за МД № 23UA209150008620U3 FCA Puurs (Бельгія).

13.06.2024через систему «Електронний Суд» представником позивача до суду було подано клопотання про стягнення з Дніпровської митниці витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

24.06.2024 через систему «Електронний Суд» представником відповідача до суду було подано заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн, оскільки вважає цю суму завищеною, що не відповідає предмету спірних правовідносин та вчиненим реальним діям представника.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «БІЛТЕКС» (покупець) та компанією DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) (продавець), укладено контракт № 02/11-04.

Предметом даного Зовнішньоекономічного контракту є постачання Постачальником на адресу Покупця у номенклатурі та кількості, зазначених у Специфікаціях до цього Контракту товар. Товаром є тканина виробництва Китай.

Відповідно до п. 1.3 Зовнішньоекономічного контракту Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити на умовах, передбачених цим Контрактом товар у кількості, асортименті та термінах, визначених у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 1.4 Зовнішньоекономічного контракту специфікації погоджуються ті підписуються сторонами. У специфікаціях до цього контракту зазначаються: повне найменування товару, країна походження, вартість за одиницю, загальна вартість, номер і дата Контракту, умови постачання, терміни поставки, умови оплати, найменування Постачальника, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника погоджені Сторонами умови.

У відповідності до умов Зовнішньоекономічного контракту, позивач та DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) уклали дві Специфікації.

07 липня 2023 року було укладено Специфікацію № 10 до Зовнішньоекономічного контракту. Цією специфікацією сторонами було погоджено найменування, асортимент, кількість, умови поставки та ціну товару, який позивач придбав. Загальна вартість товару за Специфікацією № 10 до Зовнішньоекономічного контракту складає 50 150,00 дол. США. Умови оплати: передоплата у розмірі близько 30% вартості товару, оплата решти близько 70% вартості відправлення здійснюються по копії коносаменту протягом 60 днів з дати заходу товару в порт призначення. Умови поставки FOB NINGBO/SHANGHAI.

20 липня 2023 року було укладено Специфікацію № 12 до Зовнішньоекономічного контракту. Цією специфікацією Сторонами було погоджено найменування, асортимент, кількість, умови поставки та ціну товару, який Позивач купив. Загальна вартість товару за Специфікацією № 12 до Зовнішньоекономічного контракту складає 1 680,00 дол. США. Умови оплати: оплата 100% вартості відправлення, зазначеного в комерційному інвойсі по копії коносаменту протягом 60 днів з дати заходу товару в порт призначення. Умови поставки FOB NINGBO.

08 вересня 2023 року позивач та DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) внесли зміни до Специфікації № 10 до Зовнішньоекономічного контракту, яким остаточно узгоджено кількість та асортимент товару на суму 49 790,00 дол. США. Умови поставки FOB NINGBO. Умови оплати не змінювались.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «БІЛТЕКС» 14.11.2023 подано до Дніпровської митниці митну декларацію № 23UA110130023479U4.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛТЕКС» надано Дніпровській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару:

- Зовнішньоекономічний контракт № 02/11-04 від 02 листопада 2022 року;

- Специфікація № 10 від 07.07.2023 р. до Зовнішньоекономічного контракту№ 02/11-04 від 02.11.2022 року;

- Проформа інвойс № 23WMJ041 від 07.07.2023 р.;

- Банківський платіжний документ SWIFT, що стосується товару від 14.07.2023 р.;

- Специфікація № 12 від 20.07.2023 р. до Зовнішньоекономічного контракту№ 02/11-04 від 02.11.2022 року;

- Проформа інвойс № 23WM704 від 20.07.2023 р.;

- Зміни від 08.09.2023 р. до Специфікації № 10 від 07.07.2023 р. до Зовнішньоекономічного контракту№ 02/11-04 від 02.11.2022 року;

- Рахунок фактура (інвойс) № 23WMJ041&23WM704 від 08.09.2023 р.;

- Пакувальний лист № 23WMJ041&23WM704 від 08.09.2023 р.;

- Сертифікат якості від 08.09.2023 р.;

- Сертифікат про походження товару № 23C2102М0647/00062 від 08.09.2023 р.;

- Експортна митна декларацію країни відправлення № 310120230516728432 від 08.09.2023 р.;

- Коносамент № SPSF230900017;

- Договір про перевезення № УЕ16/05/23_1 від 16.05.2023 р.;

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № УЕ30/08/23_02 від 30.08.2023 р.;

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № УЕ31/10/23_1 від 07.11.2023 р.;

- Довідка про транспортні витрати від 07.11.2023 р.;

- Автотранспортна накладна від 07.11.2023 р.;

- Супровідний документ T1 23PL322080NU69А968 від 03.11.2023 р.;

- Договір про перевезення № 1П від 04.02.2021 р.;

- Договір про перевезення № СК06/11/23.1 від 06.11.2023 р.

15 листопада 2023 року Дніпровська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000217/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2023/000873 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар було оформлено за митною декларацією № 23UA110130023664U9 від 16.11.2023 р.

Митну вартість товару № 1, 2 скориговано за інформацією попередніх митних оформлень подібного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 21.08.2023 № 23UA209230088391U8 (№UA209230/2023/088391)-0,469 дол.США /м2.

Митну вартість товару №2 скориговано за інформацією попередніх митних оформлень подібного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 28.08.2023 № 23UA209150008620U3 (№UA209150/2023/ 008620) - 0,4618 дол.США/м2.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000164/2 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та виявлено, що митне оформлення схожого товару у найближчий час здійснювалося за вартістю, більшою, ніж заявлена позивачем.

Відповідач обґрунтовує своє рішення наступним. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією встановлено:

«1) Відповідно до специфікації від 07.07.2023 №10 покупець здійснює сплату у наступному порядку: - передплата 30% вартості товару та 70% оплати здійснюється після відвантаження товару згідно коносаменту через 60 днів. Дата відвантаження товару є датою коносаменту. До митного контролю надано платіжний документ від 14.07.2023 №б/н. При цьому платіжний документ, який має бути через 20 днів після відвантаження товару до митного контролю не надано. Датою коносаменту № SPSF230900017 є 12.09.2023, таким чином зазначений термін вже минув. Згідно наданого до митного контролю платіжного документа від 14.07.2023 №б/н за товар сплачено 15045 дол.США, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 51470 дол. США. (30% з даної суми складає 15441 дол.США). Надані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару, оскільки сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів напереказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

2) У рахунках фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.08.2023 № УЕ30/08/23_02, від 07.11.2023 № УЕ31/10/23_1 не відображені відомості щодо зберігання, демереджу, витрати для повернення порожнього контейнеру. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Платіжні документи на оплату транспортних послуг до митного контролю не надано. Крім того, в описовій частині послуги містяться лише відомості щодо: «Міжнародні транспортно-експедиційні послуги: - Шанхай (Китай) - м. Гданськ (Польща), а/м» без конкретизації послуги, наприклад «морський фрахт», «навантажувально-розвантажувальні роботи» та інші, такі як зберігання, демередж, тощо. Крім того, умовами поставки є FOB Ningbo, таким чином пункт відправлення відрізняється від зазначеного у рахунку. Отже, наявні додаткові витрати, пов`язані із транспортуванням відомості щодо яких відсутні серед наданих до митного контролю документів.»

Таким чином, Дніпровською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості».

На підтвердження митної вартості товарів, задекларованих по митній декларації № 23UA110130023664U9, керуючись ч. 8 ст. 55 Митного Кодексу України, ТОВ «БІЛТЕКС» надало Дніпровській митниці наступні документи:

1. Документ, що підтверджує вартість товару:

- Платіжне доручення SWIFT від 20.12.2023 р. на суму 36 425,00 дол. США.

2. Документи, які підтверджують вартість перевезення:

- Акт надання послуг № 837Т від 01.11.2023 р.;

- Акт надання послуг № 856Т від 16.11.2023 р.;

- Платіжна інструкція № 2112 від 17.11.2023 р.;

- Платіжна інструкція № 2155 від 24.11.2023 р.;

3. Коносамент № 273431499 від 11.09.2023 р.;

4. Лист пояснення від ТОВ «ТАЙМІС» про помилку.

Розглянувши дану заяву, 08 лютого 2024 року Дніпровська митниця на цю заяву надала відповідь № 7.5-1/7.5-15-02/13/849, в якій зазначила, що у надісланих позивачем додаткових документів не усунуто та не роз`яснено розбіжності виявлені під час здійснення митного оформлення товарів, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000217/1 залишається чинним.

Не погоджуючись із рішенням Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000217/1 від 15.11.2023 р., вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ТОВ «БІЛТЕКС» звернулося з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000217/1 від 15.11.2023, відповідач дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на наступне.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо відсутності підтвердження факту оплати за товар.

Так, 20 липня 2023 року DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) виставило позивачу проформу інвойс № 23WM704 на суму 1 680,00 дол. США. Умови оплати та поставки аналогічні Специфікації № 12.

Інвойс це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

У проформі інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною.

Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту та проформи інвойс № 23WMJ041 (по Специфікації № 10), 14 липня 2023 року позивач сплатив постачальнику DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) 15 045,00 дол. США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням SWIFT, яке було надано до митного оформлення, та в якому є посилання на Зовнішньоекономічний контракт, на Специфікацію № 10 до Зовнішньоекономічного контракту та на проформу інвойс № 23WMJ041.

08 вересня 2023 року Позивач та DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) внесли зміни до Специфікацій № 10, якими остаточно узгоджено кількість та асортимент товару на суму 49 790,00 дол. США. Умови поставки FOB NINGBO. Умови оплати не змінювались.

У зв`язку із внесенням змін до Специфікації № 10 та обов`язку позивача оплатити вартість товару по Специфікації № 12, Позивач та DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) вирішили об`єднати в одну поставу на підставі одного комерційного інвойсу № 23WMJ041&23WM704 від 08 вересня 2023 року товари по Специфікації № 10 зі змінами на суму 49 790,00 дол. США та по Специфікації № 12 на суму 1 680,00 дол. США.

Тобто, комерційним інвойсом № 23WMJ041&23WM704 від 08 вересня 2023 року сторони остаточно погодили поставу товару по Специфікації № 10 зі змінами та по Специфікації № 12, загальна сума цієї поставки становить 51 470,00 дол. США, умови поставки FOB NINGBO.

У зв`язку із вже сплаченою передоплатою по проформі інвойс № 23WMJ041 (по Специфікації № 10), позивачу необхідно було сплатити решту у розмірі 36 425,00 дол. США, яка є різницею між сплаченою передоплатою та сумою по загальному інвойсу № 23WMJ041&23WM704 від 08 вересня 2023 року.

На виконання Зовнішньоекономічного контракту та інвойсу № 23WMJ041&23WM704 від 08 вересня 2023 року, 20 грудня 2023 року Позивач сплатив решту у розмірі 36 425,00 дол. США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням SWIFT, у якому є посилання на Зовнішньоекономічний контракт, на Специфікації № 10 і № 12 до Зовнішньоекономічного контракту та на загальний інвойс № 23WMJ041&23WM704 від 08 вересня 2023 р.

Надати це платіжне доручення SWIFT під час митного оформлення, не міг, оскільки оплата решти відбулась 20 грудня 2023 року, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення.

Тому, це платіжне доручення SWIFT було надано відповідачу у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

Митний орган вважає, що надані позивачем платіжні доручення SWIFT не підтверджують факт оплати товару, оскільки надані Позивачем документи нібито не є платіжними дорученнями з системи SWIFT.

Вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №258 від 15.11.2004 р.

Згідно із цими стандартами обов`язково повинні бути заповнені поля, та обов`язково має бути зазначений код відправлення.

Так, у наданих ТОВ «БІЛТЕКС» платіжних документах SWIFT міститься посилання на Контракт, зазначено дату операції, суму операції у валюті долар США та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення.

Наведене вище свідчить про те, що надані позивачем до митного оформлення платіжні доручення SWIFT містять усі реквізити, які вимагаються ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №258 від 15.11.2004 р.

Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти зазначив Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 р. по справі №826/9719/16.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи докази, а також пояснення сторін суд дійшов висновку, що позивачем було надано в повному обсязі документи для підтвердження оплати поставленого товару та доводи митного органу є необґрунтованими.

Щодо розподілу витрат на умовах FOB, то сплата, витрати експортних митних процедур, а також усiх мит, податків та iнших зборів, що пiдлягають сплатi при експортi товару, є обов`язком продавця, у даній справі постачальника товару DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай).

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, що підтверджують митну вартість товару, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

На підтвердження складових митної вартості товару, пов`язаних із транспортуванням товару, Позивачем під час митного оформлення та у порядку ч. 8 ст. 55 МК України було надано Відповідачу наступні документи:

- Договір про перевезення № УЕ16/05/23_1;

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № УЕ30/08/23_02 від 30.08.2023 р.;

- Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № УЕ31/10/23_1 від 07.11.2023 р.;

- Коносамент № SPSF230900017;

- Коносамент № 273431499;

- Акт надання послуг № 837Т від 01.11.2023 р.;

- Акт надання послуг № 856Т від 16.11.2023 р.;

- Платіжна інструкція № 2112 від 17.11.2023 р.;

- Платіжна інструкція № 2155 від 24.11.2023 р.;

- Автотранспортна накладна від 07.11.2023 р.;

- Супровідни документ T1 23PL322080NU69А968 від 03.11.2023 р.;

- Договір про перевезення № 1П від 04.02.2021 р.:

- Договір про перевезення № СК06/11/23.1 від 06.11.2023 р.

Організацію перевезення товару позивача здійснювало ТОВ «ТАЙМІС» на підставі Договору № УЕ16/05/23_1 про надання транспортно експедиторських послуг з перевезення експортно імпортних та транзитних вантажів (далі Транспортний договір).

Відповідно до умов Транспортного договору, Позивач є Клієнтом, а ТОВ «ТАЙМІС» Експедитор.

Відповідно до п. 1.1. Транспортного договору Клієнт доручає відповідними Заявками, а Експедитор приймає на себе зобов`язання від імені Клієнта за винагороду і рахунок Клієнта, здійснювати дії щодо організації перевезення вантажу Позивача.

30 серпня 2023 року ТОВ «ТАЙМІС» виставило позивачу рахунок на оплату № УЕ30/08/23_02 на суму 95 075,00 грн за транспортно експедиторській послуги, пов`язані з перевезенням придбаного позивачем товару по комерційному інвойсу № 23WMJ041&23WM704 від 08.09.2023 р. Відповідно до даного рахунку вартість морського фрахту за межами митної території України: Шанхай, Китай - Гданськ, Польща становить 95 075,00 грн.

Рахунок сплачено 17 листопада 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 2112, яка була надана Відповідачу у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

Проте, у рахунку на оплату № УЕ30/08/23_02 від 30 серпня 2023 року ТОВ «ТАЙМІС» при складанні було допущено помилку, а саме вказано невірне місце відправки Шанхай, водночас товар відправлявся із м. Нінгбо.

Про таку помилку Позивач повідомив Відповідача, а саме надав у порядку ч. 8 ст. 55 МК України лист від ТОВ «ТАЙМІС».

Відповідно до цього листа ТОВ «ТАЙМІС» зазначило наступне: «Цим листом повідомляємо Вам, що нами при підготовці Заявки № УЕ30/08/23_02 від 30 серпня 2023 року, Рахунку № УЕ30/08/23_02 від 30 серпня 2023 р., Довідці про транспортні витрати б/н від 30.08.2023 р. та Акті виконаних роіт № 837Т від 01.11.2023 р. була допущена технічна помилка в назві порту відправлення, зазначеного у вказаних документах, зокрема помилково було вказано «порт Шанхай» замість «порт Нінбо». У зв`язку з тим, що дійсно фактично вантаж відправлявся з порту в м. Нінбо (Китай), з метою приведення у відповідність вищевказаних документів та виправлення допущеної технічної помилки, просимо вірним вважати порт відправлення порт Нінбо (Китай)».

Окрім цього, відправлення товару з порту Нінгбо підтверджується й іншими документами, що були надані відповідачу, а саме: комерційним інвойсом № 23WMJ041&23WM704 від 08.09.2023 р., пакувальним листом № 23WMJ041&23WM704 від 08.09.2023 р., коносаментом 273431499, коносаментом SPSF230900017, актом надання послуг з ТОВ «ТАЙМІС» № 837Т від 01.11.2023 р., експортною МД країни відправлення.

Також до митного оформлення було надано рахунок на оплату № УЕ31/10/23_1 від 07 листопада 2023 року на суму 139 394,00 грн за транспортно експедиторській послуги, пов`язані з автомобільним перевезенням придбаного Позивачем товару по комерційному інвойсу № 23WMJ041&23WM704 від 08.09.2023 р. Відповідно до даного рахунку вартість міжнароднимх транспортно-експедиційних послуг:

1. м. Гданськ (Польща) - м/п Медика (Польща) - Шегині (Україна), а/м MAN BC4946OA/BC2236XO становить 62 394,00 грн;

2. м/п Медика (Польща) - Шегині (Україна) - м. Дніпро (Україна), а/м MAN BC4946OA/BC2236XO становить 77 000,00 грн.

Рахунок сплачено 24 листопада 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 2155, яка була надана Відповідачу у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

01 листопада 2023 року Позивач та ТОВ «ТАЙМІС» склали Акт надання послуг № 837Т, в якому є посилання на рахунок № УЕ30/08/23_02 від 30 серпня 2023 року. Відповідно до даного акту виконавцем було виконано наступні послуги на суму 95 075,00 грн:

1. Міжнародні транспортно-експедиційні послуги: Нінгбо (Китай) - м. Гданськ (Польща), а/м , в тому числі експедиційна винагорода по територіі України 95 075,00 грн.

16 листопада 2023 року позивач та ТОВ «ТАЙМІС» склали Акт надання послуг № 856Т, в якому є посилання на рахунок № УЕ31/10/23_1 від 07 листопада 2023 року. Відповідно до даного акту виконавцем було виконано наступні послуги на суму 139 394,00 грн з міжнародних транспортно експедиційних послуг:

1. м. Гданськ (Польща) - м/п Медика (Польща) - Шегині (Україна), а/м MAN BC4946OA/BC2236XO становить 62 394,00 грн;

2. м/п Медика (Польща) - Шегині (Україна) - м. Дніпро (Україна), а/м MAN BC4946OA/BC2236XO становить 77 000,00 грн.

Ці акти були надані відповідачу у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

Фактичні обставини справи свідчать, що ТОВ «БІЛТЕКС» було надано до митного органу у достатній кількості документів на підтвердження понесених позивачем витрат щодо транспортування придбаних товарів, й розбіжностей ці документи не містять.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, митним органом не доведено, що документи надані позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Крім того, право митного органу на витребування додаткових документів, зокрема, яких не має у позивача та умовами контракту їх передача не передбачена, не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, сумніви митного органу наведені у повідомленнях та картці відмови, на думку суду, не мають під собою обґрунтованого підґрунтя.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

З урахуванням зазначеного вище, суд доходить висновку, що під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Поряд з цим, як вже було зазначено вище, відповідно до статті 55 МК України, відповідач має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Суд звертає увагу на те, що ані в запиті про надання додаткових документів, ані в спірних рішеннях про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, передбачених статтею 53 МК України. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 820/3767/16).

Також, суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові № 815/2552/16 від 15.02.2023, які зводяться до того, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин підчас здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню

У постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 Верховний Суд вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Так, приписи Митного кодексу України дають підстави дійти висновку, що розбіжності в документах «повинні мати вплив» на визначення числового значення митної вартості товару.

З огляду на це, окремі неточності, які не мають впливу на визначення числового значення митної вартості товару і дають змогу ідентифікувати вартісні показники зовнішньоекономічної операції, не можуть ставити під сумнів добросовісність декларанта під час визначення митної вартості товару.

Суд, оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2022 у справі №820/9195/15, 05.07.2022 у справі № 804/150/16 та 30.06.2022 у справі №280/1824/19).

При цьому, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Твердження декларанта про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Неподання декларантом документів, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, може викликати в митного органу обґрунтований сумнів, який обов`язково повинен виснуватись із обставин, які, передбачені частиною третьою статті 53 цього Кодексу. Це означає, що в кожному конкретному випадку виникненню сумніву передує встановлення таких обставин. Для підтвердження (спростування) обставин митний орган вправі витребувати в декларанта конкретний документ (документи). В свою чергу, декларант повинен чітко усвідомлювати, яку обставину він повинен усунути, це дасть змогу останньому найбільш точно виконати вимогу митного органу. Абстрактний перелік документів, які повинен надати декларант, з однієї сторони, свідчить про те, що митний орган не встановив обставин, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України та обґрунтований сумнів у нього не виник. З іншої сторони, це свідчить про те, що декларант ніколи не зможе спростувати сумніви в митного органу, тільки тому, що вони відсутні. Не встановлення вказаних обставин, відсутність обґрунтованого сумніву не дає право витребувати документи, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, а в подальшому - приймати рішення про коригування митної вартості товару.

Вищезазначені висновки у цій справі узгоджуються із правозастосовною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеною в постановах: від 03.03.2023 у справі № 400/3830/19, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16, 07.02.2023 у справі № 815/6775/17, від 13.01.2023 у справі № 813/713/18.

Судом також враховано, що в спірному рішенні митним органом не було підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; не спростована правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем.

Митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Таким чином, суд доходить висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що в межах спірних відносин, митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору, з огляду на що суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З огляду на викладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про протиправність спірного рішення митниці про коригування митної вартості товару та наявність підстав для його скасування.

Водночас, згідно з частин 1, 2 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини 7 статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини 6 статті 54, частини 3 статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 р. по справі №815/3142/17.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 7884,86 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №994 від 12.04.2024.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 7884,86 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю та Адвокатським об`єднанням «СМАРТ ЮРИСТ» було укладено договір про надання правової допомоги № 63, відповідно до якого правова допомога надається адвокатами Адвокатського об`єднання Соколовим Дмитром Ігоровичем та Циганком Романом Олексійовичем. Договором передбачено, що надана правова допомога оплачується в розмірах та на умовах погоджених сторонами в Додатках.

26 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю та Адвокатське об`єднання уклали Додаток № 27 до Договору, відповідно до якого Адвокатське об`єднання на умовах Договору зобов`язується надати Позивачу наступні послуги з надання правової допомоги: «1. Підготовка та подача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000217/1 від 15.11.2023 року; 2. Супровід адвокатами Адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи за позовом КЛІЄНТА до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000217/1 від 15.11.2023 року».

Вартість послуг за Додатком № 27 до Договору складає 8 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 Додатку № 27 до Договору Клієнт, тобто Позивача, оплачує надані послуги з правничої допомоги після пред`явлення рахунку на оплату.

06 червня 2024 року Адвокатське об`єднання «СМАРТ ЮРИСТ» виставило Позивачу рахунок № 396 на оплату послуг, що передбачені Додатком № 27 від 25.03.2024 р. до Договору, на суму 8 000,00 грн.

10 червня 2024 року Позивач сплатив Адвокатському об`єднанню «СМАРТ ЮРИСТ» 32 000,00 грн відповідно до рахунків на оплату № 393, № 394, № 395, № 396 від 06.06.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 19605.

Суд зазначає, що надані докази у сукупності доводять понесення позивачем витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи, оскільки предмет наданої правової допомоги, визначений у Додатку №27 до договору від 02.01.2019, відповідає спірним правовідносинам, позовну заяву складено та подано представником позивача адвокатом Соколовим Дмитром Юрійовичем, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АЕ № 1184592 від 06.03.2024.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно наданих доказів, суд зазначає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є пропорційним до предмету спору та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці у період з 03.06.2024 по 28.06.2024, рішення ухвалено 05.07.2024.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" (49051, м.Дніпро, вул.Дніпросталівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 38598848) до Дніпровської митниці (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № № UA 110130/2023/000217/1 від 15.11.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" (49051, м.Дніпро, вул.Дніпросталівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 38598848) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7884,86 (сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 86 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" (49051, м.Дніпро, вул.Дніпросталівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 38598848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" (49051, м.Дніпро, вул.Дніпросталівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 38598848) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець