Ухвала суду № 120262401, 10.07.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

10 липня 2024 р.Справа № 120/4615/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому проваджені звіт про виконання судового рішення за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі Постанови КМ України №103 від 21.02.2018.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2021 № ХЛ60093, враховуючи індексацію пенсії з 01.03.2022, передбачену постановою КМ України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 та індексацію пенсії з 01.03.2023 передбачену постановою КМ України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням уже виплачених сум.

28.12.2023 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зокрема, в обґрунтування наявності підстав для встановлення судового контролю позивач вказав на те, що прийняте судом рішення від 07.06.2023 виконане лише частково. Так, позивач вказав на те, що всупереч висновкам суду та резолютивної частини рішення, виплата йому пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 здійснюється в розмірі зафіксованому станом на 01.04.2019, тобто пенсія обмежена максимальним розміром.

Ухвалою суду від 08.01.2024 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України.

На адресу суду надійшли письмові пояснення до заяви щодо виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України. Свою позицію Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області обґрунтувало тим, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23, Головне управління з 01.01.2018 здійснило перерахунок пенсії позивача. Щодо виплати заборгованості, то представник пенсійного фонду зазначив, що така буде виплачена в порядку календарної черговості за рахунок коштів виділених за окремою бюджетною програмою на фінансування з Державного Бюджету України. Таким чином відповідач зазначив, що Головним управлінням рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4615/23 виконано в межах покладених судом зобов`язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 15.01.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області встановлено строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23. При цьому, в мотивувальній частині ухвали суд звернув увагу на те, що відповідачем фактично здійснено перерахунок пенсії позивача не з 01.04.2019 (як зазначено в рішенні суду), а станом на 01.04.2019. При цьому, здійснюючи перерахунки пенсії за періоди після 01.04.2019, відповідач знову застосовував до пенсії позивача обмеження максимальним розміром та не виплачує нараховану індексацію.

15.02.2024 на адресу суду від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду від 07.06.2023 у справі №120/4615/23, в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначив, що на виконання вказаного рішення Вінницького окружного адміністративного суду, Головним управлінням проведено розрахунок розміру пенсії позивача без обмеження останньої максимальним розміром, проте лише станом на 01.04.2019.

Ухвалою від 16.02.2024 визнано звіт ГУ ПФУ у Вінницькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/4615/23 таким, що не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі.

Встановлено ГУ ПФУ у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 120/4615/23. Зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області протягом місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 120/4615/23.

Крім того, витребувано в ГУ ПФУ у Вінницькій області інформацію та письмові докази на її підтвердження про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення; реєстраційний номер облікової картки платника податку/серію і номер паспорта такої особи, а також інформацію про місце її проживання (перебування).

19.03.2024 на адресу суду надійшов звіт про виконання рішення суду. Зокрема, у поданому звіті відповідач повідомив суд, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі 120/4615/23 проведено розрахунок розміру пенсії Позивача, який станом на 01.01.2018 склав 8744,40 грн, з 01.01.2019 10987,20 грн, з 01.04.2019 25573,50 грн та донараховано кошти в сумі 155624,06 грн за період з 01.01.2018 по 31.08.2023.

В подальшому, на виконання рішення суду та з урахуванням висновків суду викладених в ухвалі від 16.02.2024 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача розмір якої з 01.03.2022 склав 29153,79 грн, з 01.03.2023 30653,79 грн.

Донараховані кошти за період з 01.01.2018 по 31.03.2024 в загальній сумі - 523657,75 грн включено Головним управлінням до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Вказана заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 року 2262- ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон 2262), що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підтвердження повідомлених обставин відповідач до звіту долучив копії розрахунку пенсії станом на 01.03.2022, розрахунку на доплату пенсії по пенсійній справі №ХЛ60093 за період з січня 2018 року по серпень 2023 року, план доходів і видатків Головного управління на 2023 рік, Тимчасовий розпис Головного управління, наказ Головного управління від 08.06.2023 №515.

Оцінюючи поданий відповідачем звіт про виконання рішення, суд зазначає таке.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Як слідує із поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіту, пенсійним органом на виконання рішення суду в цій справі, з урахуванням висновків, викладених в ухвалі від 16.02.2024, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , який станом на 01.01.2018 склав 8744,40грн, з 01.01.2019 10987,20 грн, з 01.04.2019 25573,50 грн, з 01.03.2022 29153,79 грн, з 01.03.2023 30653,79 грн. та донараховано кошти в сумі 523657,75 грн за період з 01.01.2018 по 31.08.2023, яка включена в розрахунок на доплату пенсії. Донараховані кошти включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Водночас, ухвалене на користь позивача рішення в цій справі станом на даний час в повному обсязі не виконане, адже позивачу не виплачено кошти в сумі 523657,75 грн, донараховані у зв`язку з проведенням перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.

Відповідач вказаного факту не заперечує та наголошує на неможливості виконання судового рішення в цій частині зважаючи на те, що суми пенсії, нараховані на виконання рішень судів, можуть бути виплачені пенсійними органами лише в межах затверджених бюджетних призначень і в Головного управління відсутні необхідні для цього кошти.

Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" бюджет Пенсійного фонду - це план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" джерелами формування коштів Пенсійного фонду є: 1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичне страхування у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування; 2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах; 3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; 3-1) кошти, сплачені виконавчій дирекції Пенсійного фонду за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам - суб`єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення; 4) суми від фінансових санкцій та пені (крім сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків застрахованої особи до накопичувальної системи пенсійного страхування), застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; 5) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням; 6) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 7) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду; 8) благодійні внески юридичних та фізичних осіб; 9) добровільні внески; 10) інші надходження відповідно до законодавства.

Водночас в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу донарахованої пенсії в сумі 523657,75 грн., що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати вказаної заборгованості.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об`єктивними причинами, суд доходить висновку про відсутність підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу в порядку, визначеному ст. 382 КАС України.

При цьому суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Водночас прийняття судом рішення про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у даному випадку не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на отримання присуджених бюджетних коштів.

Також суд застосовує правову позицію Верховного Суду щодо підстав для накладення штрафу на керівника територіального управління Пенсійного фонду, сформовану у подібних правовідносинах в постанові від 23.04.2020 при вирішенні справи № 560/523/16.

Так, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, беручи до уваги висновки Верховного Суд у справі № 560/523/16, суд не вбачає наявності вищезазначених підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу за невиконання рішення суду у цій справі.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

у х в а л и в :

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/4615/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна