Ухвала суду № 120261954, 10.07.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/3788/23

Провадження №: 2/332/255/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районнийсуд м.Запоріжжя областіу складі:головуючого суддіПогрібної О.М.,при секретарісудового засіданняПаніній Л.Д.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, засудження та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, засудження та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою судді від 06.10.2023 було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання, призначене на 06 листопада 2023 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Проведення підготовчого судового засідання відкладено на 14 грудня 2023 року.

За заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кари Р.Т. проведення підготовчого судового засідання відкладено на 19 лютого 2024 року.

Призначене на 19 лютого 2024 року підготовче судове засідання відкладене на 11 березня 2024 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Призначене на 11 березня 2024 року підготовче судове засідання відкладене на 02 травня 2024 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою суду від 02 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 травня 2024 року.

В призначене на 31 травня 2024 року судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представники адвокат Кара Р.Т. та адвокат Петренко А.В. не з`явились, сповіщались належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 10 липня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 та йогопредставники, які про день, час та місце проведення судових засідань повідомлялись належним чином, в судові засідання не з`явились, про причини не явки суду не повідомили.

Представник відповідача Державної казначейської служби України Орлова О., яка про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без участі представника. 06.11.2023 року представником відповідача ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача Запорізької обласної прокуратури Галагуз М.О., який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника. 06.11.2023 року керівником обласної прокуратури Сергієм Спільником було подано відзив на позовну заяву, в якій в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Трішина А.М., яка про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі. 24.10.2023 року представником відповідача ОСОБА_3 було подано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, в судове засідання 10 липня 2024 року позивач та його представники не з`явились, що є черговою неявкою сторони позивача в судові засідання, про час, дату і місце яких позивач та його представники були повідомлений належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги, що позивач будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку позивача як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа яка звернулась до суду з позовом виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Відповідно до п.3 ч.1ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення позивача та його представників про розгляд справи у судових засіданнях, що були призначені на 31 травня 2024 року та 10 липня 2024 року.

Згідно зі статтями13,44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторонивідповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачем не подавалось.

Отже, причин для відкладення розгляду справи, які можуть бути визнані поважними та підстав для неприбуття позивача в судові засідання не було.

З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивач не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд розцінює безпідставні неявки сторони позивача, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що є недопустимим.

Крім того, відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенціїпринцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокремавчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, засудження та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перебуває в провадженні Заводського районного суду м.Запоріжжя жовтня 2023 року.

Позивач є безпосередньою особою, яка має бути заінтересованою в належному розгляді справи, так як позивач звертаючись до суду мав намір захистити свої права.

Відповідно до ч.3ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідност. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразились систематичному нез`явленні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.

Крім того, слід зауважити, що сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, позбавляє суд можливості вирішити справу в розумні строки та постановити рішення по суті заявлених вимог.

За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст.257ЦПК України тазалишити безрозгляду позов ОСОБА_1 доДержавної казначейськоїслужби України,Запорізької обласноїпрокуратури,Головного управлінняНаціональної поліціїУкраїни вЗапорізькій областіпро відшкодуванняморальної шкоди,завданої внаслідокнезаконного притягненнядо кримінальноївідповідальності,засудження тазастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представників.

Керуючись ст. п.3 ч.1ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Запорізької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, засудження та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud2024/

Повний текст ухвали складено 10.07.2024.

Суддя: О.М.Погрібна