Постанова № 120260285, 09.07.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2546/24

Провадження № 3/309/912/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Ткач О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Головного управління ДПС у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , директора ПП «ФП «Камертон» ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до адміністративне правопорушення № 603/07-16-07-01-12 від 27.03.2024 року при перевірці ПП «ФП «Камертон», директором якого є ОСОБА_1 зафіксовано порушення ведення податкового обліку, згідно акта перевірки від 26.03.2024 року № 3743/07-16-07-01-16/22174433, за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, а саме: підприємством занижено суму податку на прибуток підприємств в сумі 244075 грн. та занижено податок на прибуток з доходів нерезидента на суму 91996 грн., чим порушено пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 двічі повідомлявся про розгляд справи, однак на адресу суду поверталися конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

В матеріалах справи відсутні будь які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Також ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, доходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Вказане правопорушення тягне за собою накладення штрафу на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За способом викладення диспозиція ст.163-1 КУпАП є бланкетною. Диспозиції банкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується в сукупності наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 603/07-16-07-01-12 від 27.03.2024 року. Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП. Будь-яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а. с. 1);

- копією акту від 26.03.2024 року № 3743/07-16-07-01-16/22174433 про результати документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Даний акт підписаний головним державним інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області та головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб та перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Закарпатській області. (а.с. 2-5).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими.

За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні доведена поза всяким розумним сумнівом.

Призначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, і вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачене санкцією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яке буде достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн. (сто сімдесят гривень).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: Ткач О.О.