Ухвала суду № 120259685, 09.07.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/290/17

1-кп/302/1/24

49

У Х В А Л А

(у повному обсязі)

09.07.2024 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор- ОСОБА_3 ,

представник заявника (власника майна) адвокат ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_5 ,

розглянувши кримінальні провадження ЄРДР № 42016071180000010 від 11.02.2016, №12017070000000030 від 20.02.2017 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364 ч.2, 366 ч.2 КК України,

- у частині розгляду клопотання про скасування заходів кримінального забезпечення кримінального провадження у виді арешту (заборони) відчуження земельних ділянок, накладених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017, яке подано адвокатом ОСОБА_4 , який діє в інтересах заявника (власника нерухомого майна) ОСОБА_6 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - щодо скасування арешту земельної ділянки кадастровий номер 2122485200:09:006:0029 в урочищі «Ярканці» в селі Пилипець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 згідно обвинувального акту № в ЄРДР 42016071180000010 від 11.02.2016р., №12017070000000030 від 20.02.2017 р. обвинувачується у вчиненні вказаних злочинів з таким формулюванням обставин (короткий виклад).

Обвинувачена, обіймаючи посаду начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області, за попередньою змовою з невстановленими органом досудового розслідування особами, зловживаючи службовим становищем з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельні ділянки колективної власності загальною площею 44,3 га, що знаходяться за межами с. Пилипець Міжгірського району до інших фізичних осіб 04.11.2011 р. підписала документи та висновки для проекту землеустрою щодо внесення змін в Схему поділу колективної власності на земельні частки (паї) кгсп «Шипіт» в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, що суперечить вимогам закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)» з вилученням із схеми пайових земель земельних ділянок загальною площею 44.3 га, які незаконно передані до земель запасу сільської ради, що дало можливість в подальшому незаконно передати її у приватну власність іншим фізичним особам, чим державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 1481170,5 грн.

Обвинувальний акт є предметом судового розгляду відповідно до ухвали про його призначення від 15.01.2018 р. судове кримінальне провадження знаходиться на завершальній стадії з`ясування обставин і перевірки їх доказами.

09 липня 2024 року до суду надіслано зазначене клопотання про скасування арешту у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна (земельних ділянок) та передачу їх у приватну власність, які накладені ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року в справі №308/2555/17, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 2122485200:09:006:0029 (площею 0,07 га в урочищі «Ярканці» у межах села Пилипець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд).

Клопотання обґрунтовано таким.

Відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 накладено арешт у вигляді заборони на відчуження земельних ділянок загальною площею 20.3186 га з визначенням кадастрових номерів земельних ділянок та їх власників за відповідними розмірами площ, які передані у власність визначеним у цій ухвалі фізичним і юридичним особам, зокрема на земельну ділянку кадастровий номер 2122485200:09:006:0029 площею 0,07 га, належну ОСОБА_6 . Цю земельну ділянку ОСОБА_6 отримав у власність у 2015 році для житлової забудови з місцем знаходження в урочищі «Ярканці» в селі Пилипець. У зв`язку із скрутним матеріальним становищем ОСОБА_6 у червні 2024 року вирішив продати земельну ділянку і звернувшись до нотаріуса з покупцем 05.07.2024 дізнався про те, що на земельну ділянку накладено арешт вищезазначеною ухвалою слідчого судді.

Прокурор клопотання заперечив і пояснив, що правоустановчі документи на земельні ділянки, на яких накладено арешт, визнані речовими доказами у справі, бо саме ці земельні ділянки до їх передачі у власність належали до пайового фонду КСП «Шипіт» (земельні частки, паї) і мали передаватися у власність тільки за земельними сертифікатами членам ксп «Шипіт». Натомість питання речових доказів має бути вирішено після їх дослідження судом за результатами розгляду справи по суті в остаточному судовому рішення в справі. Прокурор також звернув увагу суду на те, що заявник не конкретизував у клопотанні до яких земель відносилась земельна ділянка заявника до надання йому її у власність, тобто чи не змінювалося цільове призначення земельної ділянки перед її приватизацією, а також заявником не надано проект землеустрою зазначеної земельної ділянки. Окрім цього, прокурор зазначив, що в справі проведено експертизу, якою визнано неправомірним складання проекту землеустрою про обмін пайового фонду земель колишнього ксп «Шипіт» на земельні площі, які належали Пилипецькій сільській раді та державі. У справі порушено питання стороною захисту про допит експерта, який надав висновок про це. З огляду на викладене прокурор вважає, що вирішення питання арешту зазначених земельних ділянок є компетенцією суду в остаточному судовому рішенні, в якому має бути вирішено про винуватість чи невинуватість обвинуваченої в учиненні зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях.

Представник заінтересованої особи адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав і звернув увагу суду на те, що земельна ділянка його довірителя відноситься до земель забудови відповідно до витягу з Генерального плану забудови села Пилипець, тобто не є земельною ділянкою колишнього сільськогосподарського призначення. Ця земельна ділянка відноситься до території населеного пункту. Натомість колишні земельні ділянки (паї) ксп «Шипіт» знаходились переважно за межами населеного пункту села Пилипець.

Обвинувачена ОСОБА_5 погодилась з клопотанням заявника.

Оцінивши зміст клопотання, доводи сторони обвинувачення в кримінальному провадженні, суд дійшов такого висновку.

Статтею 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю або частково, зокрема за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, під час судового провадження, якщо ці особи доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 15 березня 2017 року накладено арешт у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна земельних ділянок загальною площею 20.3186 га, зокрема на земельну ділянку кадастровий номер 2122485200:09:006:0029 площею 0.07 га, яка належить ОСОБА_6 .

Суд вважає, що клопотання підлягає відхиленню з огляду на таке.

Предметом судового розгляду є обвинувачення керівника державного органу з питань земельних ресурсів за обставинами вилучення земельних ділянок із схеми паювання земель колишнього ксп «Шипіт» загальною площею 44,3 га з передачею цих ділянок в фонд Пилипецької сільської ради, які в подальшому були передані у власність юридичним і фізичним особам, зокрема і особам, які заявили розглядуване судом клопотання. Орган досудового розслідування ці земельні ділянки визнав речовими доказами згідно постанови слідчого від 23.03.2017 р. (а.с. 40-43, т. 3 матеріалів досудового розслідування ).

Заінтересована особа не навела жодних обґрунтувань того, що вона має будь-які перешкоди в доступі до земельних ділянок і позбавлені права користуватися цими ділянками за цільовим призначенням тощо. Обґрунтування клопотання, по суті, зведено до цитування норм законів та посилання на те, що земельна ділянка є власністю ОСОБА_6 і сформована як об`єкт нерухомого майна за рахунок земель комунальної власності Пилипецької сільської ради та за рахунок земель садибної житлової забудови згідно з Генеральним планом села Пилипець, і що це стверджується витягом з містобудівної документації за місцем розташування земельної ділянки. Заявник також покликається на те, що земельну ділянку у власність отримав за рішенням Пилипецької сільської ради безоплатно у 2015 році з державною реєстрацією речових прав на це нерухоме майно 28.12.2015, яка була здійснена Міжгірським районним управлінням юстиції Закарпатської області з видачею свідоцтва про право власності № 51047743 від 28.12.2015. Необхідність скасування арешту земельної ділянки обґрунтовано реалізацією права відчуження права власності іншій особі у встановленому законом порядку (здійснення угоди купівлі-продажу).

Натомість слідчим суддею згідно вищевказаної ухвали накладено арешт на земельні ділянки тільки в частині заборони їх відчуження та передачі у приватну власність.

Земельним кодексом України (Перехідними положеннями) було передбачено мораторій на відчуження земельних ділянок (часток, паїв) сільськогосподарського призначення. Ця заборона була чинною на час інкримінованих діянь ОСОБА_5 (2011 р.) і на час постановлення ухвали слідчим суддею. Отже, арешт накладено на земельні ділянки заінтересованої особи обґрунтовано. Заінтересована особа не подала жодного доказу і не надала обґрунтування того, що арешт мав ознаки свавільності.

Доводи заявника суд також відхиляє і з огляду на таке.

Заявник не подав достовірних доказів того, що земельна ділянка, яка є його власністю з 2015 року не відносилась до передачі заявнику у власність до земель колишнього сільськогосподарського призначення, тобто до пайового фонду земель колишнього ксп «Шипіт» чи до фонду земель сільськогосподарського призначення з комунального фонду Пилипецької сільскої ради (землі, які були предметом обміну за обставинами і винесеними рішеннями посадових осіб органу Держкомзему (зокрема й ОСОБА_5 ), органів місцевого самоврядування і місцевої виконавчої влади з Пилипецької сільської ради та Міжгірської районної адміністрації.

Суд не бере до уваги покликання заявника і його представника на витяг з містобудівної документації Генерального плану села Пилипець (сформований начальником відділу-головним архітектором відділу архітектури, містобудування комунальної власності, житлового комунального господарства та благоустрою Пилипецької сільської ради ОСОБА_8 ) з огляду на таке.

Зазначений документ затверджений рішенням Пилипецької сільської ради 23.12.2022 № 4 «Про внесення змін до Генерального плану села Пилипець Хустського району Закарпатської області», тобто через 11 років з дати події кримінального правопорушення за обставинами, які інкриміновані ОСОБА_5 (2011 рік), а також через сім років з дати передачі у власність земельної ділянки заявнику ОСОБА_6 . Отже, зазначений документ не спростовує того, що земельна ділянка ОСОБА_6 не відносилась до передачі йому у власність до фонду земель колишнього ксп «Шипіт» (фонд паїв і часток) чи земель сільськогосподарського призначення, які були предметом обміну пайових земель на інші землі сільськогосподарського призначення (не пайові).

Суд не встановив порушення балансу інтересів розпорядника землі та публічного органу влади органу досудового розслідування, на який законом покладено обов`язок переслідувати і доводити вину осіб, які вчинили злочини, з метою захисту суспільних інтересів.

Натомість дія арешту на земельні ділянки для потреб кримінального провадження не відпала, бо суду слід завершити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Зокрема, задоволено клопотання сторони захисту про допит експерта, який склав висновок за клопотанням сторони обвинувачення на підставі ухвали суду. У зв`язку з цим можливе додаткове дослідження речових доказів під час судового провадження (правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проект їх землеустрою) на предмет відповідності обставинам пред`явленого обвинувачення ОСОБА_9 , зокрема віднесення цих ділянок до пайових земель або ж спростування цього.

Стаття 174 ч. 4 КПК України передбачає, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або не застосування спеціальної конфіскації.

Отже, скасування арешту на час винесення ухвали може зашкодити кримінальному провадженню і визнається судом передчасним.

Керуючись статтями 174, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні клопотання.

Ухвала окремому оскарження не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення в цьому судовому кримінальному провадженні.

Ухвала в повному обсязі складена 09.07.2024.

Суддя:ОСОБА_1