Ухвала суду № 120259517, 09.07.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/14163/24

Провадження № 1-кп/947/884/24

УХВАЛА

09.07.2024 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному проваджені №12023163480000837 від 15.12.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Первомайськ, Луганської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше судимий:

-08.02.2017 Київським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки;

-27.03.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки;

-13.12.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Київського районного суду м.Одеси від 27.03.2018, а саме 1 день позбавлення волі, остаточно до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 день. Звільнися 29.06.2023 по відбуттю строку покарання;

-24.01.2024 Київським районним судом м.Одеси за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки, який ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 скасований в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок за яким призначено покарання, із застосування ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення день за день в період з 26.12.2023 по 24.01.2024;

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав в хостелі за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185,ч.1ст.357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_4 звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, у тому числі тяжкого кримінального правопорушення, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на спроби переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити новий злочин, оскільки обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця мешкання в Одесі.

Адвокат ОСОБА_5 заперечив проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений визнає у повному обсязі висунуте йому обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_3 у вирішені порушеного питання поклався на розсуд суду.

Суд вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов висновку про те, що необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому суд виходить з наступного.

З обвинувальних актів і доданих до них матеріалів вбачається, що на обґрунтування обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненнідекількох кримінальнихправопорушень,у томучислі тяжкогокримінального правопорушення,санкція якогопередбачає покаранняу видіпозбавлення воліна тривалийстрок, зібрані певні докази, які суд ще не досліджував.

Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини:

може здійснити дії на спроби переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він не має легітимного джерела прибутку, міцних соціальних зв`язків, постійного місця мешкання в Одесі, перебував у розшуку під час досудового розслідування, має судимість до реального покаранняу виді позбавлення волі на строк 2 роки, яке не відбував;

може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини;

може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово був засуджений за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, у тому числі за ознакою повторності.

Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів, крім застави, не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Боротюк проти України».

Як свідчить практика ЄСПЛ, наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у зв`язку з вчиненням особою злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте разом з іншими обставинами збільшує ризик втечі особи настільки, що йому неможливо запобігти, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що обвинувачений засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, яке ще не відбував, суд находить можливим не застосовувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 на строк 60 днів. Строк діїухвали закінчується 07.09.2024.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Копію ухвали щодо обвинуваченого відправити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1