Постанова № 120256734, 09.07.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

Шаргородський районний суд

Вінницької області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року

м. Шаргород

Справа № 152/884/24

Провадження № 3/152/389/24

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовська Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, особу встановлено по паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданому 17.03.2020 органом 0540,

за ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП повторно протягом року ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 31.05.2024 самовільно залишила місце проживання та поїхала до свого хлопця ОСОБА_3 у м. Жмеринка.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явилась, хоча про місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином про що свідчить зворотне повідомлення про вручення їй судової повістки (а.с. 14). Причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

За вказаних обставин суддя проводить розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ч. 2ст. 268 КУпАП, оскільки причини неявки ОСОБА_1 визнає неповажними і розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у п.41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам…

Відповідно до приписів ч.2 ст. 268 КУпАПпри розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.184 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необов`язковою.

З огляду на обставини, викладені вище, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі наявних у ній доказів.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також доведена доказами, що містяться у матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №308083 від 08.06.2024 (а.с.1), рапортом інспектора чергового Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області (а.с. 3), копією постанови Шаргородського районного суду Вінницької області №152/1397/23 від 13.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП (а.с. 9-10).

Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи, відповідно до ст.280 КУпАП, зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.7КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Диспозицією ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП повторне протягом року ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, винуватість її доведена і вона повинна нести адміністративну відповідальність за ст.184 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність не встановлено.

Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , її майновий стан та ступінь вини, вважаю що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу в мінімальному розмірі, що буде згідно зі ст. 23 КУпАП, достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.40-1,283,284,294КУпАП,п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір",

постановив:

ОСОБА_1 визнативинуватою увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.184 КУпАП і призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законнимпредставником, захисником, потерпілим, його представником протягом десятиднів з дня її винесення до Вінницького апеляційногосуду черезШаргородський районнийсуд Вінницькоїобласті.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Суддя: Т.О. Соколовська