Рішення № 120256443, 08.07.2024, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/567/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року м. Погребище

Погребищенський районний судВінницької області в складі:

головуючого судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Погребище справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

19.06.2024 до суду звернулася позивач ОСОБА_1 із позовною заявою до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, у якій просить визнати за нею в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай), розміром 3.66 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Нива» с. Довгалівка Погребищенського району Вінницької області та належала ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №054433.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 позивач є її єдиною спадкоємицею, прийняла спадщину згідно ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, шляхом вступу у фактичне управління та володіння її спадковим майном. До складу спадщини ОСОБА_2 входить земельна частка (пай), розміром 3.66 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Нива» с. Довгалівка Погребищенського району Вінницької області.

На сьогоднішній день спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилась та у зв`язку із втратою сертифіката на вищезазначену земельну частку(пай) спадщина нею не переоформлена, а нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на неї.

У зв`язку із втратою сертифіката на право на земельну частку (пай) та неможливістю з незалежних від неї причин отримати його дублікат (такий документ може бути оформлений та виданий лише власнику майна), відмовою нотаріуса у видачі для неї свідоцтва про право на спадщину, вона не може у звичайний спосіб реалізувати свої спадкові права, а тому змушена звертатись до суду і просити захистити її невизнане право у заявлений спосіб.

Рух справи, позиція суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 20.06.2024 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 08.07.2024, витребувано з Погребищенської державної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24).

26.06.2024 з Погребищенської державної нотаріальної контори надійшла інформація, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, будь-яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а.с. 30-31).

Позивач у судове засідання не з`явилася, надіслала заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити (а.с. 20).

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася також, головний спеціаліст юрист відділу правового забезпечення Погребищенської міської ради Нагорняк В.А. через канцелярію суду подала заяву розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі (а.с.32).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Згідно зі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.06.2002, актовий запис № 11, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.11.1964 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 20.05.1984 (а.с. 8-9).

Після смерті ОСОБА_2 у фактичне управління і розпорядження її спадковим майном вступила її дочка ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), розміром 3.66 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Нива» с. Довгалівка Погребищенського району Вінницької області, відповідно до сертифікату серії ВН №054433. Вказаний факт підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с. 13), довідкою відділу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №716/25-24 від про реєстрацію сертифікату на земельну частку (пай) (а.с. 10).

Відповідно до довідки № 8-64, виданої 26.04.2022 виконавчим комітетом Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 дійсно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Довідкою № 423/01-16, що видана 25.06.2024 завідувачем Погребищенської державної нотаріальної контори О.В.Швецем підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 Погребищенською державною нотаріальною конторою не заводилась. У зв`язку з відсутністю правоустановчих документів на земельну частку (пай), розміром 3.66 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Нива» с. Довгалівка Погребищенського району Вінницької області, позивачу рекомендовано звернутись до суду (а.с. 12).

Відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 77439800 від 25.06.2024 інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутня (а.с.31).

Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.

Згідно з ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових заходів з метою забезпечення реалізації цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом (ст.6 ЦПК України).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.

Даний спір виник у зв`язку із неможливістю позивачем отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу - сертифіката на земельну частку (пай).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» №899-IV від 05.06.2003 визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат на земельну частку (пай).

Із досліджених матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя мала право на земельну частку (пай). На її ім`я видано сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ВН №054433 в КСП КСП «Нива» с. Довгалівка Погребищенського району Вінницької області (а.с. 13). Однак вказаний сертифікат за невстановлених обставин було втрачено, про що зроблено оголошення в місцевих засобах масової інформації (а.с. 17).

Оскільки спадщина відкрилася раніше 1 січня 2004 року, відносини спадкування регулюються чинним на той час законодавством, зокрема, ЦК Української РСР від 18.07.1963 (далі - ЦК Української РСР).

Згідно з ч.1, 2 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Водночас статтею 548 ЦК Української РСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Разом з тим ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Аналогічні положення закріплені статтями 1217, 1261, 1268, 1270 ЦК України, 2004 року.

Аналіз змісту статей 548, 549 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_2 ) свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після її смерті за законом шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Інші спадкоємці, як б прийняли спадщину після її смерті відсутні.

Статтею 560 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.

З досліджених судом обставин справи убачається, що позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 відмовлено.

Зазначені обставини свідчать про те, що є всі підстави для визнання за позивачем права на земельну частку (пай) у землі реформованого КСП «Нива» с. Довгалівка Погребищенського району Вінницької області, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області на користь позивача не вбачається.

Керуючись ст.ст. 4,13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,

вирішив:

прийняти визнання позову представником відповідача Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Нагорняк Вікторією Анатоліївною.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом, право на земельну частку (пай), розміром 3.66 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Нива» с. Довгалівка Погребищенського району Вінницької області, право на яку згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №054433, виданого Погребищенською районною державною адміністрацією на підставі рішення Погребищенської РДА від 09.09.1996 №205 за життя належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772654, місцезнаходження за адресою: вул. Б. Хмельницького, 77, м. Погребище Вінницького району Вінницької області.

Суддя