Рішення № 120253567, 10.07.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1664/24

Провадження № 2-а/192/5/24

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2024 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді КовальчукН.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Сафонової Р.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просить постанову серії ББА № 603191 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді 3400,00 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 22 червня 2024 року інспектором СРПП ВПЗ ДРУП старшим лейтенантом поліції Донцем Миколою Віталійовичем скасувати, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП, й закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що 22.06.2024, так як його мопед (скутер) марки «Honda dio» був у неробочому стані (неможливо було запустити двигун), приблизно о 01:10 - 01:20 22 червня 2024 року, він разом з ОСОБА_2 намагався перекотити його від будинку, де він проживає, до місця проживання останнього, де ОСОБА_2 пообіцяв його полагодити, для подальшої реєстрації скутера в МРЕО. Так як вони не могли перекотити мопед через вулицю Гагаріна через не освітлення її та з причин руху по ній транспортних засобів, вони зупинилися, та стояли на узбіччі проїзної частини дороги, тримаючи мопед. Приблизно о 01:25 (22.06.2024) біля них зупинився службовий автомобіль поліції, з якого вийшов поліцейський, що відрекомендувався старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , та, взагалі не з`ясовуючи обставин знаходження їх на дорозі, почав звинувачувати їх в порушення «комендантської години». В подальшому, перевіривши його, позивача, паспорт й з`ясувавши чи взагалі він маю посвідчення водія, а також кому належить скутер, почав безпричинно звинувачувати його в керуванні транспортним засобом без відповідної категорії та мотошолома. На будь-які заперечення не реагував, будь-яких доказів порушення саме ним ПДР України не надав, та, не роз`ясняючи його прав і не застосувавши жодних дій для залучення адвоката, склав протиправну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ББА № 603191 від 22 червня 2024 року за нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у вигляді 3400 грн. Підставою для складання такої постанови поліцейським було вказано те, що він нібито порушив вимог п. 2.1 «а» та п. 2.3 «г» ПДР України. При цьому, взяти пояснення у свідка відмовився, й заставив його, позивача, написати в графі 7, яка іменується як: «До постанови додаються», що він має посвідчення водія категорії «В», навіть не перевіряючи його наявність у нього та ігноруючи те, що він не керував мопедом, а котив його разом зі свідком. При цьому, з пункту 7 оскаржуваної постанови, зазначеного як: «До постанови додаються:» можна встановити, що в ньому взагалі не зазначено жодного належного та допустимого доказу на підставі якого поліцейським приймалася така протиправна постанова, у тому числі і робилися ним висновки, що він керував транспортним засобом без відповідної категорії та шолома, а не котив зі свідком несправний мопед.

Позивач посилається на те, що від нього, як і свідка який був очевидцем та учасником зазначених подій, поліцейським взагалі не бралося ніяких пояснень по вказаних інкримінованих правопорушеннях, не було надано можливості на захист його прав адвокатом, що є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної протиправної постанови.

Позивач також вказує, що підставою для скасування постанови та закриття справи є також те, що поліцейським у постанові навіть не відображена об`єктивна сторона адміністративних правопорушень, поліцейський не зазначив району та області, в якому здійснено адміністративне правопорушення, що взагалі не дасть змоги суду встановити точного місця його скоєння, так як населений пункт Солоне мається не тільки в Дніпропетровській області, але і в Івано-Франківській та Тернопільській областях, Синельниківському районі Дніпропетровської області та в безлічі інших територіальних громад. Зазначив, що він керував мопедом HONDA DIO без н/з, без зазначення його точної назви та без надання до справи його технічної документації, тоді як вказане взагалі не дасть суду змоги навіть визначитися чи даний мопед є транспортним засобом, тоді як з аналогічною назвою « HONDA DIO» мопеди (скутера) є як з двигунами внутрішнього згорання, так і з електродвигунами потужністю менше - 3 квт, які не являються ТЗ. Відповідно до оскаржуваної постанови поліцейським накладено штраф у розмірі 3400 грн, тоді як будь-якою нормою законодавства України (санкціями статей КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність у певній величині (кількості) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не встановлено штрафу в твердій грошовій сумі. При цьому, з оскаржуваної постанови взагалі неможливо встановити, за порушення якої статті КУпАП на нього накладено штраф у розмірі 3400 грн, про застосування поліцейським вимог ст. 36 КУпАП у постанові не йдеться. Маються й інші недоліки та протиріччя, які не дають змоги навіть зрозуміти об`єктивної сторони інкримінованих йому правопорушень. Поліцейським проігноровано ряд норм законодавства України. Є всі ґрунтовні підстави для скасування протиправної постанови, як такої, що базується тільки на припущеннях й бездоказових доводах поліцейського та такої, що взагалі не відображає об?єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення й необґрунтована належними засобами доказування надуманого поліцейським правопорушення. Поліцейським в повній мірі не були досліджені дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Поліцейським як суб?єктом владних повноважень грубо порушено не тільки законодавство України, яке регламентує адміністративну відповідальність осіб та порядок накладення адміністративних стягнень, але і вимоги статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві підстав.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22 червня 2024 року поліцейським СРПП ВП № 9 ДРУП ГУНП Дніпропетровській області Донцем М.В. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 603191, згідно з якою 22 червня 2024 року о 01 год 50 хв у смт Солоному по вулиці Гагаріна, 21, ОСОБА_1 керував мопедом HONDA DIO без н/з, без застібнутого мотошолому та не маючи посвідчення водія відповідної категорії А1, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.3 «г» та 2.1 «а» ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, та до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що є другом позивача. За змістом його пояснень, влітку цього року, точної дати він не пам`ятає, вони відпочивали, почали говорити про ремонт скутера, вирішили перекотити його до нього у гараж, який знаходиться у дворі на цій же вулиці. На мопеді ніхто не їхав. Коли вони стояли біля дороги на вулиці Гагаріна (це було першій ночі), пропускаючи машину, до них під`їхала поліція.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові суд дійшов таких висновків.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила дорожнього руху) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пп. «г» п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, а ч. 2 ст. 126 цього Кодексу за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2014 у справі № 338/855/17 вказав на те, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У справі, що розглядається, за змістом позовної заяви, позивач заперечує факт керування ним транспортним засобом.

В оскаржуваній постанові не вказане точне місце вчинення адміністративного правопорушення, не зазначено район та область, не наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. У графі 7 постанови «до постанови додається» зазначено «Посвідчення водія маю категорії В». У постанові відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), а також докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що за приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, суд доходить висновку, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови та вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн. Тому, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 77, 132, 139, 262, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 603191, винесену 22 червня 2024 року поліцейським СРПП ВП № 9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Донцем Миколою Віталійовичем, про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративні правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції Третього апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А, код ЄДРПОУ 40108866.

Суддя Ковальчук Н.В.