Ухвала суду № 120252429, 01.07.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/18346/23-ц

Провадження № 2/761/8174/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобалія Єлмарі Отарович про встановлення факту, що має юридичне значення

В С Т А Н О В И В :

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобалія Є.О., в якому просила суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала на час відкриття спадщини зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою - АДРЕСА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 травня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобалія Є.О. про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобалія Є.О. про встановлення факту, що має юридичне значення закрито.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постановлено: ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, ОСОБА_1 свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є її батьками. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько, однак, із заявою про прийняття спадщини після його смерті, як спадкоємиць першої черги за законом вона не зверталась. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати і вона ( ОСОБА_1 ), звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Нотаріусом їй було роз`яснено, що вона не успадкує спадщину, після смерті її батька, якщо не буде підтверджений факт постійного проживання її матері разом з чоловіком (батьком позивачки) на час відкриття спадщини, після смерті останнього.

Позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в Шевченківському районному суді м. Києва з наступних підстав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ч.1, 2 ст.293 ЦПК України).

Відповідно до ч.3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч.1 ст.315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення ", для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутись до суду з відповідним позовом.

Встановлення факу постійного проживання разом батьків позивачки на час відкриття спадщини, після смерті батька, ОСОБА_1 необхідно саме для підтвердження (оформлення) в послідуючому спадкового майна, після смерті батька, тобто оформлення права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 звернулась до суду саме з позовною заявою, а не з заявою в порядку окремого провадження, так як, має намір підтвердити своє право на частину спадкового майна, квартиру АДРЕСА_2 , яка залишилася після смерті батька.

Статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч.1 ст.30 ЦПК України).

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 " Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ ", виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв?язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном.

Словосполучення ?з приводу нерухомого майна? необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов?язково виступає як безпосередньо об?єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Незважаючи на те, що встановлення факту, що має юридичне значення не стосується речових прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , однак, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом, на час відкриття спадщини, після смерті останнього, необхідно, саме для оформлення спадкового майна. Вказані обставини свідчать, що спірні правовідносини виникли саме з приводу нерухомого майна - квартира АДРЕСА_2 .

Згідно ч.1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України " Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції ", у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, адміністративних справ, господарських справ і кримінальних проваджень місцевими та апеляційними судами, що визначаються Головою Верховного Суду.

Суди згідно з визначеною відповідно до цього Закону підсудністю та відповідно до вимог процесуального законодавства здійснюють розгляд справ та вирішують процесуальні питання, які виникають після ухвалення судового рішення.

Згідно розпорядження ВССУ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року, відповідно до частини першої статті 1 Закону України " Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції " (Закон N 1632-VII), на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. N 913/0/1-14 від 29 серпня 2014 року, вх. N 10027/0/30-14 від 01 вересня 2014 року), визначаю територіальну підсудність: цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції.

Петровський районний суд м. Донецька - суд, територіальна підсудність справ якого змінюється на суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Краснолиманський міський суд Донецької області.

Розпорядженням Верховного суду № 1/0/9-22 від 06 березня 2022 року, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України " Про судоустрій і статус суддів?, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ.

Краснолиманський міський суд Донецької області - суд, територіальна підсудність справ якого змінюється на суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду ( п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України ).

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин, суд передає вищезазначену цивільну справу для розгляду по суті до Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, так як, нерухоме майно не знаходиться на території Шевченківського району м. Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 31, 32 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобалія Єлмарі Отарович про встановлення факту, що має юридичне значення передати до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська для розгляду за підсудністю.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: