Ухвала суду № 120252175, 03.07.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8414/24

Провадження № 2-з/761/436/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши у заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно,

становив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2024 р. відкрито провадження у справі.

Заявник просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належала ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також на майно, яке знаходиться в цій квартирі з проведенням його опису в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та опечатуванням жилого приміщення (квартири).

Заява обґрунтована тим, що предметом позову з яким заявниця звернулася до суду є встановлення факту родинних відносин із спадкодавицею, визнання недійсним заповіту, а також визнання права власності на спадкове майно, судове рішення за яким у разі його задоволення не вимагатиме примусового виконання, то з метою уникнення подальшого цивільно-правового обороту майна, його приховання, пошкодження чи знищення, що унеможливить ефективний захист та поновлення прав Заявниці, - доцільно забезпечити позов шляхом накладення арешту, як на нерухоме майно - квартиру, так і на рухоме майно - те, що знаходиться в квартирі з проведенням його опису в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та опечатуванням жилого приміщення (квартири).

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.3 ст.153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

З врахуванням наведеного, в судове засідання викликались сторони, у відповідності до положень ч. 3 ст. 153 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву, позовну заяву та матеріали позовної заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу права власності в порядку спадкування за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суддя, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, враховуючи підстави, предмету позову, щодо встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно а також, враховуючи відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, дійшов висновку про те, що невжиття зазначених заявником заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду, а тому заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст.154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 5 ст.154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 6 ст.154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Суд враховує, що позивач не має зареєстрованого місця проживання на території України та не має майна, не надав відомості щодо свого майнового стану, а тому, з метою забезпечення інтересів усіх учасників спору, враховуючи, що позивачем також можуть вчинятись дії щодо відчуження майна чи інші дії, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпечення позову, у випадку відмови у позові, суд вважає наявними підстави для застосування зустрічного забезпечення відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст.159 ЦПК України у певних випадках відповідач, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, дотримуючись принципу співмірності, суд вважає за доцільне визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення в розмірі 1% від ціни спірної квартири, що складає 66539,54 грн. та зобов`язати сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду у десятиденний строк.

З врахуванням ч.7 ст.153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153, 154, 261, 353-354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належала ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також на майно, яке знаходиться в цій квартирі з проведенням його опису в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та опечатуванням жилого приміщення (квартири).

Дані про стягувача: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ),

Дані про боржника: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ),

Інші відомості:

Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Застосувати зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) внесення на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 66539 (шістдесят шість тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 54 копійок.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: