Рішення № 120251243, 03.07.2024, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/204/24

ЄУН: 714/783/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді Єфтемій С.М.за участю:секретаря судовихзасідань Постевка Г.П.

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі Первісний кредитор чи ТОВ «Мілоан») 31 жовтня 2021 року уклали кредитний договір №345157 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 15000 грн., строком на 30 днів до 30 листопада 2021 року, зі сплатою процентів за користуванням кредитом у відповідності до умов визначених договором.

09 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 80-МЛ, у відповідності до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитними договорами, що існують на дату відступлення право вимоги, в т.ч. і відносно вищевказаного кредитного договору укладеного із відповідачкою.

Оскільки, ОСОБА_1 на порушення умов договору, свої зобов`язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплатити відсотків не виконує, за нею утворилася заборгованість на загальну суму 70500 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 15000 грн., заборгованості за відсотками 54000 грн. та заборгованості за комісією 1500 грн., яку позивач, як правонаступник ТОВ «Мілоан», просив стягнути з неї, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 04 червня 2024 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали та позовної заяви з додатками було надіслано відповідачці, які отримані 17.06.2024 року.

Станом на 03.07.2024 року відповідачкою відзив на позов суду не подано.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.5 ст.279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 345157, у відповідності до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 15000 грн., а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

У відповідності до п.1.3 Договору, кредит надається строком 30 днів з 31.10.2021 року.

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 30.11.2021 року (п.1.4 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Пунктом 1.5.1 Договору встановлено, що комісія за надання кредиту становить 1500 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

З пункту 1.5.2 Договору вбачається, що проценти за користування кредитом: 9000 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Втім, стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.5.3 Договору).

Згідно пункту 6.1. Договору даний договір укладається в електронній формі, в особистому кабінеті позивальника, що створений в інформаційній телекомунікаційній системі товариства.

Також, пунктами 6.4. та 6.5 Договору зазначено, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позивальника.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, ТОВ «Мілоан» 31 жовтня 2021 року уклало із відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 15000 грн., що підтверджується платіжним дорученням 60012453 від 31.10.2021 року.

Втім, відповідачка умови кредитного договору не виконала, а саме не здійснила погашення кредиту та відсотків за його використання, в результаті чого, за нею, станом на 09.02.2024 р. рахується заборгованість на загальну суму 70500 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 15000 грн., заборгованості за відсотками 54000 грн. та заборгованості за комісією 1500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

09 лютого 2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 80-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Міолан» відступило права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно витягу реєстру боржників, в тому числі і за кредитним договором № 3451517, укладеним з ОСОБА_1 , в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

З витягу з Реєстру прав вимоги до договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 24 жовтня 2022 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3451517 становить 70500 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 15000 грн., заборгованості за відсотками 54000 грн. та заборгованості за комісією 1500 грн.

Відтак, ураховуючи що позичальник відповідачка, отримав та використав кредитні кошти, та в обумовлені договорами строки добровільно їх не повернула, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд знаходить вимогу позивача як правонаступника ТОВ «Мілоан» про стягнення з відповідачки заборгованості, в частині заборгованості щодо тіла кредиту та заборгованості за комісією за вказаним кредитним договором обґрунтованою та такою що підлягає до задоволення.

Втім, що стосується стягнення заборгованості за відтоками за користування кредитними коштами, то такі вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Вказані висновки щодо застосування ч. 1 ст. 1050 та ст. 625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

У відповідності до пункту 2.2.3 кредитного договору зазначено, що після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Згідно п.2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 30 листопада 2021 року (останній день повернення кредиту) відповідачка продовжувала користуватися кредитними коштами, оскільки їх не повернула.

В такому випадку, на підставі п.2.3.1.2 Договору строк кредитування пролонговувався.

Разом з тим, суд вважає, що даний строк кредитування у відповідності до п.2.3.1.2 Договору максимально міг бути продовженим на 60 днів, а тому проценти за користування кредитом слід нараховувати на 30 днів (строк першого кредитування) + 60 днів (пролонгації строку кредитування).

Отже, проценти повинні бути нараховані до 29 січня 2022 року.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач має право стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по нарахованих та несплачених процентах в розмірі 27000 грн. (15000 грн.*2%:100*90 днів), тобто по 29 січня 2022 року включно.

Зважаючи на те, що після закінчення строку дії договору у кредитодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитами, що розрахована позивачем після закінчення такого строку, виходить за межі строку користування кредитом.

Приймаючи до уваги, що відповідачкою на день розгляду справи не надано доказів про виконання свого обов`язку в частині погашення заборгованості по кредитному договору, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 43500 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15000 грн., заборгованості по відсоткам 27000 грн. та заборгованості за комісією 1500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1494,67 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 207, 512-516, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Кредит-Капітал»(кодЄДРПОУ 35234236,місцезнаходження юридичноїособи:79018,м.Львів,вул.Смаль-Стоцького,1,корпус 28,реквізити IBAN: НОМЕР_2 в АТ«Райффайзен БанкАваль»,МФО 380805)заборгованість покредитному договору№345157від 31.10.2021року назагальну суму 43500 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1494 грн. 67 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текстсудового рішеннявиготовлено «08»липня 2024року.

Суддя: