Рішення № 120248419, 24.06.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 638/15448/21

н/п 2/953/325/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Зуб Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана позовна заява за підсудністю з Дзержинського районного суду м. Харкова, а саме за альтернативною підсудністю - місцем роботи позивача, в якій представник позивача просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №14518 від 22.06.2021 вчинений ПН КМНО ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивовані наступним. 22.06.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригіда В.О. було вчинено оспорюваний виконавчий напис, про який позивач дізнався із застосунку «Дія». З вказаним виконавчим написом сторона позивача не погоджується з підстав, що сума боргу не є безспірною, так як позивач не погоджується з сумою боргу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

В судове засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином, на адресу суду від представника позивача адвоката Лугової Г.А. в системі «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, на адресу суду спрямував клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Треті особи в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами.

06.10.2021 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, яка розподілена судді Щепіхіній В.В.

06.10.2021 разом з позовною заявою до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява про забезпечення позову, яка розподілена судді Щепіхіній В.В.

Ухвалами судді від 08.10.2021 вказану позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову спрямовано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова, за місцем роботи позивача.

15.11.2021 вказана позовна заява разом із заявою про забезпечення позову надійшли до Київського районного суду м. Харкова, та розподілені судді Зубу Г.А.

Ухвалою судді від 07.12.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.12.2021 вжито заходи забезпечення позову по вказаній справі.

Ухвалою суду від 20.02.2023 закрито підготовче провадження по вказаній справі, справу призначено до судового розгляду по суті, та задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме витребувано оспорюваний виконавчий напис у приватного виконавця Попляка В.В., оскільки інформація про приватного нотаріуса Бригіду В.О. відсутня.

Ухвалою суду від 02.04.2024 копію оспорюваного виконавчого напису витребувано у відповідча та Київського державного нотаріального архіву.

Судом встановлено, що 27.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису виданого 22.06.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригіда В.О. за реєстр. №14518 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 13847,82 грн. (ВП №66629743). У межах вказаного виконавчого провадження були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.08.2021, стягнення з боржника основної винагороди від 27.08.2021, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.09.2021.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Главою 14 «Вчинення виконавчих написів» Закону України «Про нотаріат» визначений порядок вчинення виконавчих написів.

Зокрема, норми статті 88 цього Закону встановлюють, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться у пунктах 3.1, 3.3 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зробила такий висновок про застосування вказаної норми права: «Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку» (пункт 80 вказаної постанови).

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172 (далі Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік

доповнений пунктом 2, який передбачає отримання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року в частині положень, які доповнювали пункт 2 Переліку, зокрема доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постанова суду набрала законної сили з моменту проголошення і є чинною на час розгляду даної справи.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Згідно пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих

кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог(частина перша, друга статті 264 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

До позовної заяви не була додана копія виконавчого напису нотаріуса, який оспорює позивач. Однак, стороною позивача в позовній заяві було заявлено клопотання про витребування копії виконавчого напису у приватного нотаріуса Бригіди В.О., діяльність якого припинена. У зв`язку з чим, судом було витребувано оспорюваний виконавчий напис у приватного виконавця Попляка В.В., яка залишена без виконання у зв`язку з припиненням його діяльності. Вказаного приватного виконавця замінює приватний виконавець Пашков Ю.Д., якому також спрямована вказана ухвала суду про витребування доказів (а.с. 129). На електронну адресу суду надійшло повідомлення від приватного виконавця Пашкова Ю.Д. про відсутність в нього матеріалів виконавчого провадження.

У зв`язку з чим сторона позивача, звернулась до суду з клопотанням про витребування вказаного виконавчого напису у приватного виконавця Пашкова Ю.Д., яке ухвалою суду від 02.04.2024 задоволено частково, а саме витребувано його у відповідача та Київського державного нотаріального архіву.

Від представника відповідача ТОВ «Бізнес Позика» на адресу суду надійшла заява про неможливість виконання ухвали суду, у зв`язку з тим, що оспорюваний виконавчий напис передано приватному виконавцю Попляку В.В. (а.с. 154).

Відповідно до повідомлення в.о. завідувача Київського державного нотаріального архіву Ларіної О.В. (а.с. 158) виконавчі написи вчинені приватним нотаріусом КМНО Бригіди В.О. до Київського державного нотаріального архіву не передавались.

Згідно частин 3 - 5 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що судом неодноразово викликалась позивач та його представник у судові засідання, проте вони до суду не з`явились, а лише спрямували на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, та клопотання про витребування доказів. При чому на адресу суду, не надано жодних звернень до будь-яких органів, установ сторони позивача щодо неможливості надання оспорюваного виконавчого напису, а перекладено вказаний обов`язок на суд. При чому, сторона позивача, не цікавилась щодо виконання ухвал про витребування оспорюваного виконавчого напису.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Позивачу було достоменно відомо про існування вказаної цивільної справи, та матеріали позову не містять обґрунтування причин ненадання суду оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, крім того, позовна заява не містить викладення обставин укладення позивачем кредитного договору та порядку його виконання боржником (не надано до суду скарг, звернень тощо). Надання до суду копій постанов приватного виконавця, в якому зазначені реквізити оскаржуваного виконавчого напису суперечить ч. 6 ст. 177 ЦПК України. Сторона позивача в судові засідання не з`являлась.

Виходячи з вищевикладеного, суд позбавлений можливості встановити обставини справи та перевірити твердження позивача, що спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом без дотримання вимог діючого законодавства.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Відсутність у матеріалах справи спірного виконавчого напису нотаріуса та договору, на виконання якого він вчинений (документи, які зобов`язаний був надати позивач), позбавляє можливості суд проаналізувати вказані документи та зробити висновки про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем протягом тривалого часу розгляду не надано суду належних та достатніх доказів у підтвердження своїх позовних вимог, оскільки саме пасивна процесуальна поведінка сторони позивача не надала можливості суду з`ясувати фактичні обставини справи та виконати вимоги ч. 5 ст. 12 ЦПК України, при чому суд сприяв позивачеві у отриманні вказаних доказів, а самим позивачем не було надано суду належних доказів у підтвердження своїх позовних вимог, від так у задоволенні вказаного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 141, 263-265, 306 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«Бізнес Позика»,треті особи приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу БригідаВолодимир Олександрович,приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіПопляк ВолодимирВолодимирович провизнання виконавчогонапису нотаріусатаким,що непідлягає виконанню відмовити у повному обсязі.

Судові витрати компенсуються за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: м. Київ, просп. Григоренка, 15, прим. 5, р.н.о.к.п.п. не відомий.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, місцезнаходження: м. Харків, пров. Подільський, 5, оф. 011, р.н.о.к.п.п. не відомий.

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2024 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ