Ухвала суду № 120242969, 09.07.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7031/24

№ 2/183/3264/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2024 року м. Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА», Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2024 року до суду надійшла вказана позовна заява, отримана головуючим суддею 09 липня 2024 року.

У позовній заяві позивачка просить стягнути з Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату на 11 червня 2024 року в сумі 70 085,91 грн та середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 червня 2024 року по 08 липня 2024 року в сумі 37 056,61 грн.

Розглянувши подані матеріали, вбачаються підстави для залишення поданої заяви без руху, виходячи з такого.

Згідно з п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява, окрім іншого, повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За п. 1, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так, у порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у поданій позивачкою позовній заяві не зазначено ціни позову, хоча в прохальній частині позову позивач просить загалом стягнути з відповідача 107 142,52 грн.

Більш того, за ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доказів сплати судового збору суду не подано, в позовній заяві у якості додатків до позову не вказано. Позивачка вказує, що звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позов стосується стягнення заробітної плати.

Водночас, позовна заява заявлена, окрім стягнення заробітної плати, також і стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження N 12-301гс18).

Тому, за подання позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплаті судовий збір відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору, які б були додані до позовної заяви, суд висновує, що позивачкою не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це позивачки і наданням їй строку для усунення зазначених недоліків - 3 дні з дня отримання копії цієї ухвали, - шляхом подання уточненої позовної заяви з усунутими недоліками, сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн, з поданням документів про його сплату.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 176, 185, 260 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

?надання позовної заяви у новій редакції, оформленій відповідно до вимог чинного законодавства із зазначенням у ній ціни позову;

?сплати судового збору у 1 211,20 грн, з поданням документів про його сплату.

Роз`яснити позивачці, що у разі невиконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали направити позивачці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги заявником протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії, в іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 09 липня 2024 року.

Суддя Д. О. Парфьонов