Рішення № 120240467, 09.07.2024, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/214/24

Провадження № 2/702/176/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруорган опікита піклуваннявиконавчого комітетуМонастирищенської міськоїради Томченко А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог на предмет споруорган опікита піклуваннявиконавчого комітетуМонастирищенської міськоїради проусунення перешкоду спілкуванніз дитиною та їївихованні, визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні батька з сином,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні батька з сином.

Підставою для звернення з позовом вважає те, що 05.11.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народився син ОСОБА_5 .

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.10.2019 у справі №702/783/19 шлюб між сторонами розірвано.

Син ОСОБА_6 залишився проживати з матір`ю. Але відповідачка перешкоджала у побаченнях позивача із сином, а тому позивач звертався до служби у справах дітей Монастирищенської РДА.

Розпорядженням Монастирищенської районної державної адміністрації від 10.12.2018 № 145 визначено час спілкування ОСОБА_1 із сином Артемом кожної середи та п`ятниці з 10:00 до 17:00 години за місцем проживання дитини.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 23.09.2021 № 194 визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_6 шляхом систематичних побачень кожної першої та третьої або другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10:00 до 18:00 години за місцем проживання батька з правом прогулянок по АДРЕСА_1 .

Зазначені вище рішення ОСОБА_3 не оскаржувала.

Але відповідачка не надає можливості батькові бачитись з дитиною.

З цього приводу ОСОБА_1 неодноразово звертався до поліції та до служби у справах дітей Монастирищенської міської ради.

Постановами Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.11.2022 та від 28.02.2023 ОСОБА_3 двічі протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

23.12.2023, 6, 20 січня, 3, 17 лютого 2024 року позивач приїздив відповідачки в с. Шарнопіль, але відповідачка всупереч рішенню виконавчого комітету Монастирищенської міської ради кожного разу відмовлялась відпустити дитину для зустрічей.

З цього приводу позивач звернувся до служби у справах дітей Монастиршценської міської ради, де йому рекомендували звертатись до суду.

Позивач як свідомий громадянин, розуміє свій батьківський обов`язок приймати участь у вихованні дитини, виховувати та спілкуватись з нею.

Позивач характеризується позитивно, перешкоди для побачень із дитиною відсутні. Дані обставини встановлені судом у адміністративних справах щодо притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за невиконання рішення органу опіки та піклування.

Станом на 01.03.2024 заборгованість позивача за аліментами на утримання сина ОСОБА_6 відсутня, наявна переплата в сумі 20 629,91 грн.

Створення відповідачем перешкод позивачеві спілкуванню із сином порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дитини.

Вважають, що відповідно до положень ст. 141, 153, 157-159 СК України, частини 1, 2 статті 15 ЗУ «Про охорону дитинства» батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Просить зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень кожної першої та третьої або другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10:00 год до 20:00 год за місцем проживання батька, з правом прогулянок та поїздок на відпочинок.

На електронну адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив, відповідно до якого взаємні відносини відповідача з ОСОБА_1 ускладнились після припинення шлюбних відносин.

Після розірвання шлюбу, син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за взаємною згодою колишнього подружжя залишився проживати з матір`ю - ОСОБА_3 .

Розпорядження про порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином виконувались ОСОБА_3 добросовісно, водночас, коли син ОСОБА_6 нездужав виконання вказаних розпоряджень ставило під загрозу його життя та здоров`я.

Так, у зв`язку з невиконанням вказаних розпоряджень ОСОБА_3 було двічі притягнуто до відповідальності, оскільки нею не були надані докази відсутності її вини.

Так, постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.11.2022 у справі № 702/552/22 (провадження №3/702/297/22), ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП.

Зі змісту постанови встановлено, що 15.10.2022 о 10:10 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 не виконала рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини (рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 23.09.2021 № 194) не пустила дитину на спілкування з батьком, у зазначений рішенням день та години, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 184 КУпАП.

У зв`язку з чим на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 грн.

Окрім того, постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 28.03.2023 у справі № 702/60/23 (провадження №3/702/64/23), ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 184 КУпАП.

Зі змісту постанови встановлено, що 22.01.2023 о 10:05 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення не виконала рішення органу опіки та піклування ВК Монастирищенської міської ради від 23.09.2021 № 194 «Про визначення способів участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від дитини» не пустила дитину на побачення з батьком у визначений день і час, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 184 КУпАП.

У зв`язку з чим на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400грн.

Зазначена постанова оскаржена ОСОБА_3 в апеляційному порядку та постановою Черкаського апеляційного суду від 14.04.2023, постанову судді Монастирищенського районного суду Черкаської області від 28.02.2023 про накладення адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 184 КУпАП, щодо ОСОБА_3 - залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Доводи викладені позивачем у позовній заяві про те, що 23.12.2023, 6, 20 січня, 3, 17 лютого 2024 року позивач приїздив до відповідачки в с. Шарнопіль, та відповідачка відмовлялась випустити дитину до позивача всупереч розпорядження виконавчого комітету Монастирищенської міської ради є надуманими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки жодних доказів, того, що відповідачка унеможливлювала зустріч ОСОБА_6 з ОСОБА_1 не надано.

Водночас, наявні докази формального ставлення до своїх посадових обов`язків посадовими особами виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, як органу опіки і піклування.

Так, вказані особи «зацікавлені» у побаченнях дитини з батьком, у документах, які надавались до суду щодо розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 зроблено акцент саме на порушенні порядку побачень батька з ОСОБА_6 , перешкоджанні саме ОСОБА_3 в таких побаченнях. Водночас, в порушення чинного законодавства працівники виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області зневажливо ставляться до прав дитини на відпочинок, не беруть до уваги індивідуальні особливості ОСОБА_6 , навіть щодо того, що режим сну в кожної особи індивідуальний, зроблено неправомірний акцент, що ОСОБА_3 зобов`язана підготувати дитину на зустріч з батьком о 10 годині ранку вихідного дня незалежно від бажання самої дитини. З вказаних документів, не вбачається чи спілкувались працівники виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області з ОСОБА_6 на предмет того чи бажає він бачитись з батьком, хоча йому вже майже 7 років і діти в такому віці можуть показувати свої емоції (прихильності, радості чи навпаки відрази, не бажання чогось) під час розмови з дорослими, розповідати про свої бажання, в тому числі щодо побачення з батьком - ОСОБА_1 .

Разом з тим, формалізм до своїх посадових обов`язків працівників виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області, полягає ще в тому, що працівники виконавчого комітету Монастирищенської міської ради наполягають на передачі малолітнього ОСОБА_6 батькові, по всіх документах наданих працівникам органу опіки і піклування прослідковується їх відношення до дитини як до «предмета», а не особистості, яка має свої права, інтереси, бажання.

Водночас органом опіки та піклування не було проведено бесід з ОСОБА_6 , на предмет того чому він не бажає проводити час з батьком та надає пріоритет бути вдома з ОСОБА_3 .

Посилання органу опіки і піклування на «настроювання Артема проти побачень з батьком» не знаходять свого підтвердження з матеріалів справи.

Таким чином, законодавцем ставляться інтереси дитини вище інтересів батьків та інших осіб. Відповідно, змушувати ОСОБА_6 до проведення часу з батьком, щоб виконати розпорядження виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 23.09.2021 № 194 «Про визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 », яким визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень кожної першої та третьої або другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10:00 до 18:00 за місцем проживання батька, з правом прогулянок по АДРЕСА_1 є протизаконним.

Виходом з вказаної ситуації, є надання можливості провести час позивачеві з ОСОБА_6 за бажання ОСОБА_6 або ж за участі матері.

Водночас, з середини минулого 2023 року ОСОБА_3 стала помічати, що малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , млявий, інколи втрачав апетит та був сонний, у подальшому з`явився кашель та закладеність носа. Зранку йому було тяжко вставати та збиратись до дитячого садочку.

Враховуючи не зрозумілий стан дитини, ОСОБА_3 було вирішено питання звернутись до сімейного лікаря за відповідною консультацією до КНП «Монастирищенський ЦПМСД» по вул. Соборній, 1 в м. Монастирище.

Як наслідок з 07.09.2023 по 10.09.2023 ОСОБА_5 був направлений для проведення стаціонарного лікування у КНП «Уманська центральна міська лікарня» в м. Умань по вул. Шевченка, 50 з діагнозом неспецифічний брижовий лімфаденіт, ацетономічний синдром, гострий ларинготрахеїт.

Фактично з вересня 2023 року ОСОБА_5 постійно хворіє з невеликими покращеннями у стані здоров`я.

При цьому, позивач постійно наполягав на «видачі» йому ОСОБА_6 , та вказував наче б то відповідачка негативно настроює ОСОБА_6 проти нього.

На прохання виконувати належним чином батьківські обов`язки, у тому числі щодо відвідування ОСОБА_6 у лікарні, супроводу на консультації до міста Києва в Національну дитячу спеціалізовану лікарню «ОХМАДИТ» та до Консультативно- діагностичної поліклініки «ОХМАДИТ» чи до лабораторії «Новолаб» у м. Монастирище, позивач відповідав відмовами у зв`язку з особистою зайнятістю та наголошував на необхідності передачі ОСОБА_6 для прогулянок «на свіжому, морозному повітрі» на виконання розпорядження. Також погрожував, що у випадку не виконання розпорядження, відповідачку знову притягнуть до відповідальності.

Окрім того, позивач зазначав, що ним сплачуються аліменти, тому він має право спілкуватись з сином.

У батька - ОСОБА_1 окрім прав на спілкування з сином є ще обов`язки щодо його виховання та збереження його здоров`я, в тому числі шляхом забезпечення належної медичної допомоги. Водночас, позивачем знехтувано проханнями відповідачки щодо допомоги з організацією поїздок на консультації до міста Києва та здачі аналізів у м. Монастирище. Вказані обов`язки в повній мірі лежать на плечах ОСОБА_3 .

Просить відмовити у задоволенні позову, відмовити у відшкодуванні судових витрат та стягнути судові витрати понесені відповідачем.

Ухвалою суду від 21.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду ввід 07.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового засідання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково в частині надання побачень дитини з батьком у дні зазначені позивачем з 10 год до 18 год, враховуючи, що дитина йде до 1-го класу, а побачення дитини з батьком до 20 год унеможливить підготовку до шкільних занять. З приводу перешкод у спілкуванні дитини з батьком заперечила та пояснила, що перешкод у спілкуванні не чинить, за останніх 6 місяців не надавала дитину для побачень, оскільки ОСОБА_6 хворів, лікувався у медичних закладах та проходив консультації лікарів. У неї з позивачем виник конфлікт у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відмовлявся надавати кошти на лікування дитини, не відвідував дитину у медичному закладі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримав позицію відповідача щодо часткового визнання позову.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування ОСОБА_7 позов підтримала, просила його задовольнити та пояснила, що саме такий графік побачень бути відповідати якнайкращим інтересам дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 допитаний за його згодою в якості свідка показав, що відносини з відповідачем після народження дитини ускладнились і одразу після народження ОСОБА_8 не давала йому побачень з дитиною та розірвала з ним шлюбні відносини. Після чого він звернувся до органу опіки та піклування з заявою про визначення способів участі у вихованні дитини. Відповідно до розпорядження органу опіки та піклування йому було визначено спосіб побачення дитини за місцем знаходження матері. Він у кожен день, визначений органом опіки та піклування, приїздив до дитини, купував продукти харчування та одяг. В подальшому, коли дитина підросла, він звернувся до органу опіки та піклування для визначення способів виховання та спілкування з дитиною за місцем його проживання. Відповідно до розпорядження йому було надано право у спілкуванні з дитиною кожну суботу та неділю з 10 год до 18 год два рази на місяць, проте відповідачка створювала перешкоди у їх спілкуванні, не завжди надавала дитину у день визначений у розпорядженні. Дані відмови мотивувала тим, що дитина захворіла, або дитина ще спить. З грудня місяця 2023 року він не мав побачень з дитиною, оскільки ОСОБА_3 кожного разу як він приїздив на побачення, говорила, що дитина хвора.

Йому відомо про захворювання його сина, він кожного разу, коли до нього зверталась ОСОБА_3 надавав фінансову допомогу на лікування дитини, наймав транспорт для поїздки дитини до лікувального закладу. Коли до нього звернулась ОСОБА_3 з питанням надання грошових коштів для лікування дитини та оплати за проїзд до лікувального закладу, то він запропонував особисто завезти сина до лікарні, оскільки відповідачка відмовилась, то він грошових коштів не надав. Він належним чином виконує свої батьківські обов`язки сплачує аліменти, кожного разу купує дитині продукти харчування, іграшки, книжки, конструктори, ліки, проте у повній мірі немає необхідного спілкування з дитиною через відмову матері надавати дитину на побачення. Вважає, що захворювання дитини жодним чином не перешкоджало побаченню з ним. Матір дитини не допускала його до дитини навіть у його день народження, він змушений був звертатися до органу опіки та піклування щодо сприяння його побаченню з дитиною та вручення йому подарука.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що проживає по сусідству з родиною ОСОБА_10 та знає позивача особисто. Їй відомо, що позивач кожної суботи та неділі має право на побачення з дитиною та привозить ОСОБА_6 за місцем проживання його батьків, з якими він сам проживає. Для ОСОБА_6 створені належні умови для виховання та розвитку, в родині Грабових його люблять та про нього піклуються. Їй особисто відомо, що відповідач ОСОБА_3 одного разу не надала дитину на побачення з батьком, без належного обґрунтування, інші випадки ненадання дитини для побачень їй відомі зі слів ОСОБА_1 та їх спільного сусіда, який одного разу їздив з позивачем забирати дитину на побачення.

ОСОБА_11 дуже любить свого сина, піклується про нього, будь-яких шкідливих звичок не має.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що є знайомим позивача ОСОБА_1 та допомагав йому декілька разів на власному автомобілі доставляти дитину до медичного закладу м. Умань та м. Монастирище разом із матір`ю дитини та позивачем. Також ОСОБА_1 звертався до нього приблизно декілька місяців тому з проханням завезти дитину до медичного закладу м. Києва, проте в силу особистих обставин він йому відмовив. ОСОБА_1 дуже любить свого сина та піклується про нього, неодноразово він бачив позивача як той купував продукти харчування для дитини. На його звернення допомогти йому у вихідний день, позивач відмовляв, пояснюючи це побаченням з дитиною.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що є батьком позивача та дідом дитини. У його родині створені всі умови для виховання та розвитку дитини, наявна спеціальна кімната, де знаходяться іграшки дитини та його особисті речі, оскільки побачення позивача з сином проходять у його домоволодінні. ОСОБА_6 є його єдиним онуком, він з дружиною його дуже любить та хоче спілкуватися з ним. Його син ОСОБА_1 піклується про свого сина та дуже його любить, хоче спілкуватися з ним, проте протягом тривалого часу з грудня 2023 року ОСОБА_3 дитину для побачень з батьком не надає. До грудня 2023 року матір дитини не кожен раз визначених побачень надавала дитину батьку, мотивуючи це хворобами сина.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що є матір`ю позивача та бабою дитини. У їх родині створені всі умови для виховання та розвитку дитини, вона з чоловіком дуже любить та хоче спілкуватися з онуком. Її син ОСОБА_1 піклується про свого сина та дуже його любить, хоче спілкуватися з ним, проте протягом тривалого часу з грудня 2023 року ОСОБА_3 дитину для побачень з батьком не надає, мотивуючи це хворобами сина. Проте, зі слів сина, хворою, які б перешкоджали побаченням ОСОБА_6 не має. Дитина ОСОБА_5 також любить батька та хоче спілкуватись з ним. Весь час, коли позивач привозив дитину до них додому, то приділяв належну увагу сину, грався з ним, малював, складав конструктор.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Судом встановлено, що сторони єбатьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01.12.2017 Монастирищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с. 7).

Згідно з рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.10.2019 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 18).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість у ОСОБА_1 зі сплати аліментів відсутня. Переплата станом на 01.03.2024 становить 20629,91 грн (а.с. 10).

Відповідно до розпорядження Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області № 145 від 10.12.2018 «Про визначення порядку побачень ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_5 » визначено час спілкування ОСОБА_1 з сином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної середи та п`ятниці з 10:00 до 17:00 год за місцем проживання дитини (а.с. 20).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 194 від 23.09.2021 «Про визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 » визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень кожної першої та третьої або другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10:00 год до 18:00 год за місцем проживання батька, з правом прогулянок по АДРЕСА_1 . Протягом перших двох місяців зустрічі проводити в присутності матері, за її згодою (а.с. 19).

Вказані рішення є чинними, не скасовані, недійсними або незаконними не визнані, відповідачкою не оскаржувалось, однак відповідачем не виконуються, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно з довідкою характеристикою № 133, виданою 01.03.2024 Цибулівським старостинським округом ОСОБА_1 за період проживання в селищі Цибулів характеризується позитивно, спокійний, врівноважений. Скарг, заяв та інших компрометуючих матеріалів, повідомлень про порушення громадського порядку та притягнення до адміністративної відповідальності не надходило (а.с. 21).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.03.2024, будинку АДРЕСА_3 , для малолітньої дитини створені належні умови проживання, відпочинку та розвитку (а.с. 102 - 103).

Згідно з постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області у справі № 702/552/22, провадження № 3/702/297/22 від 07.11.2022 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Постанова набрала законної сили 18.11.2022 (а.с. 11 - 12).

Відповідно до змісту даної постанови, ОСОБА_3 , мати малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.10.2022 о 10 год 10 хв по АДРЕСА_2 , не виконала рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини (рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 23.09.2021 № 194), не пустила дитину на спілкування з батьком, у зазначений рішенням день та години, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 184 КУпАП. ОСОБА_3 вину по протоколу визнала повністю, за обставин, зазначених у протоколі та пояснила що не пустила дитину на побачення з батьком, оскільки, на її думку, ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння.

Згідно з постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області у справі № 702/60/23, провадження № 3/702/64/23 від 28.02.2023 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, дана постанова залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 14.03.2023. Постанова набрала законної сили 14.04.2023 (а.с. 11 - 12).

Відповідно до змісту даної постанови, ОСОБА_3 , мати малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.01.2023 о 10 год 05 хв по АДРЕСА_2 , повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення не виконала рішення органу опіки та піклування ВК Монастирищенської міської ради від 23.09.2021 № 194 «Про визначення способів участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від дитини», не пустила дитину на побачення з батьком у зазначений день і час, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 184 КУпАП.

Позивачем в якості доказів надано таблицю фотознімків з екрана мобільного телефона переписки позивача із лікарем поліклініки «Охмадит», дзвінками до дитини та відповідачки, фото зняті під час відвідування будинку відповідачки, аудіозапис розмови з відповідачем, під час якого ОСОБА_3 повідомила, що не може надати дитину на побачення через хворобу дитини (а.с. 104 111, 115).

Відповідач, як на підставу відмови у задоволенні позову посилається на хворобу дитини та надав: виписку № 1149 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу із 12.03.2024 до 21.03.2024 перебував на стаціонарному лікуванні; консультативні висновки спеціалістів від 03.04.2024, від 03.04.2024, від 06.02.2024 від 06.02.2024 відносно ОСОБА_5 із зазначенням діагнозу, виписку № 7515/443 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з 07.09.2023 до 10.09.2023 перебував на лікуванні; результати лабораторних досліджень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідку, видану Монастирищенським КЗ «ЦПМСД» від 03.10.2022, відповідно до якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здоровий, дитячий колектив відвідувати може; хворів з 18.09.2022 до 03.10.2022, протокол рентгенологічного дослідження органів грудної порожнини в прямій та (боковій) проекції ОСОБА_5 від 06.02.2024, огляд лікаря гематолога від 03.04.2024, від 06.02.2024, лікаря педіатра від 03.04.2024, лікаря інфекціоніста від 06.02.2024 та від 03.04.2024; бланки замовлення на аналізи ОСОБА_5 ; направлення ОСОБА_5 на консультацію: до інфекціоніста дитячого від 27.03.2024, до гематолога дитячого від 27.03.2024, педіатра від 27.03.2024, гематолога дитячого від 30.01.2024; УЗД ОСОБА_5 від 28.12.2023; виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_5 (а.с. 47 49, 50 52, 54, 53, 55 56, 58 - 59, 62, 68, 70,75, 57, 60, 61, 67, 74, 78,79, 63, 72, 73, 64 66, 71,76, 77).

Дані докази свідчать про піклування матері про стан здоров`я дитини, проте не свідчать про те, що малолітній ОСОБА_5 в силу свого здоров`я не може спілкуватися з батьком, чи що дане спілкування чи побачення з батьком перешкоджає нормальномурозвиткові дитини чи негативно впливає на стан його здоров`я.

Згідно з ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною сьомоюстатті 7 Сімейного кодексу України(далі -СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованоюПостановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991 (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У ст. 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зіст.1ЗаконуУкраїни «Проохорону дитинства» № 2402-III від 26.04.2001визначено, що контакт з дитиною є реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно достатті 15Закону України«Про охоронудитинства» № 2402-III від 26.04.2001 дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під часвирішення спорущодо участіодного збатьків увихованні дитинибереться доуваги ставленнябатьків довиконання своїхобов`язків,особиста прихильністьдитини докожного зних,вік дитини,стан їїздоров`ята іншіобставини,що маютьістотне значення,в томучислі станпсихічного здоров`яодного збатьків,зловживання нималкогольними напоямиабо наркотичнимизасобами.

За змістом цих норм права, той з батьків, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а той з батьків, з яким проживає дитина не має права перешкоджати спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07.12.2006). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16.07.2015).

Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Так, відповідач, як на підставу відмови у задоволенні позову посилається на те, що дитина постійно хворіє, у зв`язку з чим вона не може виконувати рішення органу виконавчого комітету Монастирищенської міської ради щодо визначення порядку участі позивача у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином.

Так, згідно змісту позовної заяви, відповідач не надавала позивачеві побачення з сином: 23.12.2023, 06.01.2024, 20.01.2024, 03.02.2024, 17.02.2024.

На спростування вказаних тверджень стороною відповідача надано до суду медичні та консультативні висновки щодо стану здоров`я дитини. Відповідно до даних висновків будь-яких захворювань, що могли б свідчити про загрозу для здоров`я дитини під час спілкування з батьком не встановлено. Посилання відповідача на неможливість виконувати рішення органу виконавчого комітету через хвороби сина не беруться судом до уваги, оскільки доказів того, що в дати зазначені позивачем дитина хворіла до суду відповідачем не надано.

Так, з доказів, наданих відповідачем вбачається, що з 12.03.2024 до 21.03.2024 та з 07.09.2023 до 10.09.2023 ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні; 06.02.2024, 03.04.2024 отримував консультації лікарів, 28.12.2023, 15.01.2024, 22.01.2024, 06.03.2024 здавав аналізи та проходив ультразвукове дослідження, що не свідчить про те, що в дати зазначені позивачем (23.12.2023, 06.01.2024, 20.01.2024, 03.02.2024, 17.02.2024) побачення не відбулися через хворобу дитини.

Судом також проаналізовано характер проведених досліджень та отриманих консультацій, з яких не вбачається таких захворювань, які б могли б перешкоджати дитині спілкуватися з батьком.

Крім того, відповідно до досліджених судом доказів, відповідача двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5, 6 ст. 184 КУпАП, а саме за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні та спілкування з батьком.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, позивачем надано належні та допустимі докази того, що відповідачка, з якою проживає дитина, чинить перешкоди позивачеві, який проживає окремо, у спілкуванні з сином та у його вихованні, тобто ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, що є самостійною підставою для задоволення позову.

Відповідно дост. 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

В судовому засіданні за участі дитячого психолога ОСОБА_15 було з`ясовано думку малолітнього ОСОБА_5 щодо способів участі батьків у його вихованні та спілкуванні з ним. Так, ОСОБА_5 у конфіденційній розмові з психологом повідомив, що обох батьків він дуже любить, хоче проводити час із батьком. За результатами спілкування психолог зазначила, що з спілкування з дитиною вбачається, що матір та баба дитини по материнській лінії мають певний вплив на дитину щодо формування негативного образу батька. Під час розмов про батька дитина опускала очі та боялась щось сказати, що свідчить про те, що в його сім`ї, яку складають мати та баба, негативно налаштовують дитину проти батька. Проте дитина в такому віці обов`язково повинна спілкуватися з батьком як прикладом чоловічої поведінки, це є її фізіологічною потребою. Під час спілкування з ОСОБА_5 в судовому засіданні дитина при кожному спогаді про батька дивилась на маму та її реакцію, опускала очі, ніби боялась без дозволу матері будь-що сказати про їх спілкування з батьком.

З дослідженої судом сукупності доказів встановлено, що відповідачкою чиняться перешкоди позивачеві у вихованні та спілкуванні з сином, позивач ОСОБА_1 , який є батьком дитини має рівні з відповідачкою ОСОБА_3 права щодо участі у житті сина, у його вихованні, спілкуванні з ним, і прагне цього, піклується про сина та любить його, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, проте позбавлений можливості рівноцінно реалізувати свої батьківські права на повноцінне спілкування з дитиною.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що побачення батька з дитиною порушує інтереси дитини, негативно впливає на нормальний розвиток дитини, її фізіологічний чи психологічний стан не встановлено, навпаки дитина бажає спілкуватись з батьком.

Суд вважає, що батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Судом не встановлено обставин, які б обмежували реалізацію права позивача на спілкування з сином, явищ негативного впливу батька на дитину.

При цьому, судом не встановлено незадовільного стану здоров`я дитини.

Відповідачем та її представником не надано суду належних та допустимих доказів того, що спілкування батька з сином буде суперечити його інтересам чи матиме негативний вплив на його повноцінний та гармонійний розвиток.

Враховуючи право та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм малолітнім сином, недосягнення між батьками згоди щодо порядку участі у вихованні дитини, а також те, що ОСОБА_5 досяг того віку, коли він може перебувати в певні періоди часу без матері, адже фізично він від матері не залежить, а також зважаючи на позицію матері щодо необхідності під час навчального процесу (дитина йде до 1-го класу) робити з дитиною домашні завдання та враховуючи те, що в осінній, зимовий та весняний період року світловий день завершується раніше, суд вважає за доцільне встановити наступний графік систематичних побачень батька з дитиною: кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год 00 хв до 20 год 00 хв за місцем проживання батька, з правом прогулянок та поїздок на відпочинок; кожної першої та третьої неділі місяця з 10 год 00 хв до 20 год 00 хв за місцем проживання батька, з правом прогулянок та поїздок на відпочинок, у літній період; кожної першої та третьої неділі місяця з 10 год 00 хв до 18 год 00 хв за місцем проживання батька, з правом прогулянок та поїздок на відпочинок, у період з першого вересня до тридцять першого травня.

Визначені способи участі батька у спілкуванні та вихованні сина забезпечать справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, не будуть мати нав`язливого та обтяжливого характеру для дитини, та сприятимуть налагодженню довірливих відносин батька із сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню із відповідача у сумі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 206, 258 - 260, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог на предмет споруорган опікита піклуваннявиконавчого комітетуМонастирищенської міськоїради проусунення перешкоду спілкуванніз дитиною та їївихованні, визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні батька з сином, задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень, а саме:

- кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год 00 хв до 20 год 00 хв за місцем проживання батька, з правом прогулянок та поїздок на відпочинок;

- кожної першої та третьої неділі місяця з 10 год 00 хв до 20 год 00 хв за місцем проживання батька, з правом прогулянок та поїздок на відпочинок, у літній період;

- кожної першої та третьої неділі місяця з 10 год 00 хв до 18 год 00 хв за місцем проживання батька, з правом прогулянок та поїздок на відпочинок, у період з першого вересня до тридцять першого травня.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруорган опікита піклуваннявиконавчого комітетуМонастирищенської міськоїради, місцезнаходження: вул. Соборна, 121м.Монастирище Черкаськоїобласті,код ЄДРПОУ43972373.

Повний текст рішення складено 09.07.2024.

Суддя Юлія ЖЕЖЕР