Рішення № 120233222, 25.06.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/464/24

провадження № 2/691/326/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

сторона судового провадження:

представник позивача Грушевий Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив :

ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал», їй було надано кредит у розмірі 29 900,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 50,14% річних від суми кредиту, реальна річна процентна ставка 63,24 % строком на 360 днів з 24 травня 2023 року до 18 травня 2024 року. Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року відповідач зобов`язався кожні 30 календарних днів здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі передбаченому Графіком. Відповідач не повернула своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Договір підписано методом накладення електронних підписів обома сторонами. Відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти, надала згоду, шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови Електронного договору одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредит надавався шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача, за реквізитами платіжної картки, вказаної нею в особистому кабінеті. ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, переказ коштів здійснено 24 травня 2023 року. Станом на 13 квітня 2024 року сума заборгованості до повного погашення кредиту за договором про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року становить 27651.48 гри, яка складається з: заборгованість за кредитом - 21554,28 грн.; заборгованість за відсотками - 6097,20 грн., для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду (а.с.1-5).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову(а.с.38).

В підготовчому засіданні 28 травня 2024 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду з викликом сторін до суду (а.с.43).

У судовому засіданні представник позивача Грушевий Ю.В. позовні вимоги пітримав в повному обсязі, зазначивши, що відповідач ОСОБА_2 , уклавши 24 травня 2023 року з ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» договір про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626, належним чином зобов`язання за вказаним договором не виконала, чим порушила умови договору. Направлені на адресу відповідача претензії-вимоги щодо виконання кредитних зобов`язань залишились без виконання. Просив стягнути з відповідача на користь позивача виниклу заборгованість, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 , інформована про судовий розгляд, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у цивільній справі від 08 травня 2024 року, ухвали про призначення судового розгляду від 28 травня 2024 року, судових повісток отриманих особисто, що підтверджується поштовими трекінгами №0600265546711 від 17 травня 2024 року, №0600269151010 від 25 червня 2024 року, розміщення оголошення 28 травня 2024 року про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з`явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, не подала відзиву на позов, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду (а.с.39, 40, 44-46).

З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи 25 червня 2024 року у відсутності представника відповідача ОСОБА_2 , остільки її неявка не перешкоджає розгляду по суті, у її відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, заслухавши представника позивача, враховуючи належне повідомлення відповідача, відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», з врахуванням наступного.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В ході судового розгляду із досліджених судом доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , 24 травня 2023 року звернулася до позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» із анкетою-заявою на отримання кредиту (а.с.6). У поданій заяві відповідач вказала свої персональні дані, документ, який посвідчує особу, адресу, зайнятість, контактну інформацію, свій фінансовий стан та дані про кредит (а.с.6). Анкета-заява на отримання кредиту від 24 травня 2023 року підписана відповідачем електронним підписом (а.с.6). відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал», відповідачу було надано кредит у розмірі 29 900,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 50,14% річних від суми кредиту, реальна річна процентна ставка 63,24 % строком на 360 днів з 24 травня 2023 року до 18 травня 2024 року (а.с.8-12). Мета кредиту - споживчі цілі (а.с.8-12). Відповідно до умов договору відповідач зобов`язалася кожні 30 календарних днів здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, який є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі передбаченому Графіком та п.1.6. договору (а.с.8-12). Процедура укладення та підписання вище вказаного договору передбачала наступні дії. З метою отримання кредиту відповідач самостійно ознайомлюється з Правилами, затвердженими Протоколом №11/07/22 Загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» від 11 липня 2022 року, створює особистий кабінет, заповнює заявку, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов`язкові, та оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних (а.с.8-12). Під час заповнення особистого кабінету, проставляючи відповідну відмітку у спеціальному полі, відповідач підтверджує, що ознайомлена з повідомленням про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, прав, визначених законодавством про захист персональних даних, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються персональні дані враховуючи також інформацію про транскордонну передачу персональних даних, про спосіб обробки персональних даних, а також про те, що кредитодавець має право передавати персональні дані клієнта, повністю або частково, третім особам без повідомлення про це клієнта з метою належного виконання своїх обов`язків відповідно до норм чинного законодавства України (а.с.8-12). За результатами заповнення особистого кабінету здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки клієнта відповідно до стандартів відповідних платіжних систем (а.с.8-12). На підставі даних, зазначених у особистому кабінеті, Інформаційно-телекомунікаційна система кредитодавця здійснює ідентифікацію клієнта (а.с.8-12). Кредитодавець має право окремо запропонувати клієнту, в тому числі засобами Інформаційно-телекомунікаційної системи, надати додаткову інформацію, документи та/або відомості необхідні для підтвердження повноти, точності та достовірності інформації, зазначеної в особистому кабінеті (а.с.8-12). Після заповнення особистого кабінету клієнт заповнює заявку на отримання кредиту вказуючи при цьому суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення електронного договору (а.с.8-12). Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається кредитодавцем на підставі обробки персональних даних клієнта, зазначених в особистому кабінеті, та будь-якої додаткової інформації, наданої клієнтом, чи отриманої кредитодавцем з інших джерел (а.с.8-12). Обробка Інформаційно-телекомунікаційною системою кредитодавця заявки не є укладенням електронного договору і не має наслідком обов`язок кредитодавця надати кредит клієнту, а також не обмежує права кредитодавця зменшити розмір чи термін надання кредиту, вказані в заявці (а.с.8-12). Кредитодавець інформує клієнта про прийняте рішення щодо видачі кредиту за допомогою рухомого (мобільного) зв`язку, а також відповідним повідомленням в особистому кабінеті (а.с.8-12). За затримку перерахування клієнт проходить додаткову ідентифікацію через додаток BANK ID (а.с.8-12). Після підпису Електронного повідомлення клієнтом у спосіб, передбачений договором, зазначене повідомлення надходить в Інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця та свідчить/повідомляє кредитодавця про те, що клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) кредитодавця щодо укладання електронного договору з клієнтом (а.с.8-12). Після зазначених дій електронний договір між кредитодавцем та клієнтом вважається укладеним і кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного Електронного договору щодо надання кредиту (а.с.8-12). Відповідач звернулася із анкетою- заявою на отримання кредиту 24 травня 2023 року 14 год 41 хв, а о 15 год 08 хв нею був отриманий ОТР пароль «F5D3G2», та підписаний договір шляхом введення в особистому кабінеті. 24 травня 2023 року о 15 год 09 хв відповідач отримала кошти на свій картковий рахунок в АБ «Приватбанк» (а.с.8-12), що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 16 квітня 2024 року за № 526/04 (а.с.15), а також довідкою про ідентифікацію (а.с.16). Відповідно до п.п. 1.6-1.11 договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 50,14 відсотків річних, що становить 0,137 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним. Тип процентної ставки - фіксована. Якщо позичальник не здійснює платежів передбачених Графіком, починаючи з першого платежу, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 50,14 відсотків річних, що становить 0,137 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним. За умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: загальні витрати за кредитом складають - 8601,30 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту складає - 38591,30 грн.. Обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту за базовою процентною ставкою базується на припущенні, що споживач не здійснює платежів передбачених Графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою датою платежу, передбаченою Графіком платежів. Повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється кожні 30 календарних днів починаючи згідно Графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору (Додаток № 1). Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу позичальнику необхідно повернути частину наданого в користування тіла кредиту та всі нараховані проценти за користування кредитом. Проценти за користування кредитом, в розмірі передбаченому договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з першого дня користування кредитом, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника. У випадку не повернення будь-якого з платежів, у строки передбачені Графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з урахуванням скасування умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, причому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані процентим за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець, за аналогією з порядком, визначеним в абз.2 п.1 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», надає позичальнику оновлений графік платежів, шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті (а.с.8-12). Договір про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «F5D3G2», із зазначенням місця реєстрації, номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , ідентифікаційного коду 3448715049, паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданим 21 грудня 2020 року органом 7114, номером платіжної картки (а.с.8-12). Також, відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був підписаний графік платежів (а.с.13-14). Як вбачається із Паспорту договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року, в ньому відображено інформацію та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткова інформація (а.с.6-7). Станом на 13 квітня 2024 року сума заборгованості відповідача за договором про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року становить 27651,48 гри, яка складається з: заборгованість за кредитом - 21554,28 грн.; заборгованість за відсотками - 6097,20 грн., про що відображено у детальному розрахунку (а.с.17-18). Відповідач не повернула своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами, у зв`язку з чим позивач двічі направив відповідачу претензії-вимоги щодо виконання кредитних зобов`язань від 19 січня 2024 року №19-1 та 07 березня 2024 року №3618, які, слід вбачати з інформації у поштових трекінгах №1800212233048 та №1800212320021, отримані нею особисто.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205,207 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12 липня 2001 року, договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією Верховного Суду в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, відповідно до яких Верховний Суд застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на веб-сайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, підписаний був лише електронний договір.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», № 851-ІV а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» №675-УІІІ.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VШ зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму, ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІV.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

У своїх рішення Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначені обставини судом перевірені на підставі пояснень сторін і досліджених доказів.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення суми позики, і це є істотним порушенням договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» №1314442072626 від 24 травня 2023 року, та внаслідок такого порушення позивач позбавлений можливості отримати суму боргу, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму відповідно до умов кредитного договору, оскільки протилежного відповідач до суду не спростувала. Крім того, згідно п.2.2.1.5 договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року, позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від даного договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів (а.с.8-12). Таким правом, слід вбачати, відповідач не скористалася, а отже, погодилася на вказані у договорі умови.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат у виді сплаченого судового збору та правничої допомоги.

Так, позивачем, сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 16 квітня 2024 року №7874 (а.с.25), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно - процесуальним законодавством України.

Відповідно до Договору про надання правової допомоги від 04 січня 2022 року №2023/09/18, з додатком у виді ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серії СА №1074797 від 18 квітня 2024 року, Акту виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 01 березня 2024 року, рахунку №04/04-1 від 03 квітня 2024 року за підготовку позовної заяви та представництво в суді, платіжної інструкції №7738 від 04 квітня 2024 року щодо сплати коштів за надання правничої допомоги, позивач уклав договір з адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.» про надання правничої допомоги (а.с.26-32). Вище наведене вказує, що між сторонами визначено витрати за надання правничої допомоги, та підтверджено до суду, що вказані послуги на суму 10600 грн., адвокатом надані, а позивачем прийняті (а.с.26-32). Оплата за надання правничої допомоги здійснена в повному обсязі (а.с.31).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд з`ясував склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, які є співмірними із складністю справи та відповідають критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та згідно вимог ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановив інформацію щодо адвоката, який таку допомогу надавав згідно наданих доказів (а.с.26-32). При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд виходить із встановлення їх дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Згідно ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі: задоволення позову - на відповідача; відмови в позові - на позивача; часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З вище наведеного вбачається, що представникам позивача адвокатом Грушевим Ю.В. надано докази та документально підтверджено витрати на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом цивільної справи в суді, тому понесені витрати позивачем в розмірі 10600 грн., підлягають до задоволення, як обгрунтовані.

Позов підтверджується: копією анкети-заяви на отримання кредиту від 24 травня 2023 року; копією договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року; копією Графіку платежів до договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року; копією Паспорту договору про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року; копією розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1314442072626 від 24 травня 2023 року; копіями претензій-вимог щодо виконання кредитних зобов`язань від 19 січня 2024 року №19-1 та 07 березня 2024 року №3618; копією поштових трекінгів №1800212233048 та №1800212320021; платіжною інструкцією від 16 квітня 2024 року №7874 про сплату судового збору; копією Договору про надання правової допомоги від 04 січня 2022 року №2023/09/18; копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серії СА №1074797 від 18 квітня 2024 року; копією Акту виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 01 березня 2024 року; копією рахунку №04/04-1 від 03 квітня 2024 року за підготовку позовної заяви та представництво в суді; копією платіжної інструкції №7738 від 04 квітня 2024 року щодо сплати коштів за надання правничої допомоги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданим 21 грудня 2020 року органом 7114, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал», юридична адреса м.Шпола вул.Таранця, №20 Черкаської області, Код ЄДРПОУ 40860735, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» №1314442072626 від 24 травня 2023 року в розмірі 27 651 (двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят одна) грн. 48 коп., яка складається: заборгованість за кредитом - 21554,28 грн.; заборгованість за відсотками - 6097,20 грн..

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданим 21 грудня 2020 року органом 7114, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал», юридична адреса м.Шпола вул.Таранця, №20 Черкаської області, Код ЄДРПОУ 40860735, понесені судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10600 (десять тисяч шістсот) грн..

Копію рішення суду направити позивачу, відповідачу, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал», юридична адреса м.Шпола вул.Таранця, №20 Черкаської області, Код ЄДРПОУ 40860735.

Представник позивача: особа 2 - адвокат Грушевий Юрій Віталійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001043 від 03 грудня 2018 року, юридична адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач: особа 3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Савенко