Рішення № 120230094, 01.07.2024, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/345/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Каталонія"

про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) в сумі 5 000 000 грн 00 коп.

за участю:

від позивача: Козачук Олександр Анатолійович

від відповідача: представник не з"явився

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Каталонія" про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) у сумі 5000000 грн 00 коп.

Вирішення судом процесуальних питань.

15.04.2024 суд постановив відкрити провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження підготовче засідання призначити на 07.05.2024, яке суд постановив відкласти на 10.06.2024.

10.06.2024 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 01.07.2024.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, відзиву на позов не подав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа від 16.04.2024, 08.05.2024, 11.06.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його присутності в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів та дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи без його участі за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.07.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю договірних відносин між сторонами та підстав для отримання коштів, як наслідок обов"язком відповідача повернути отримані кошти. Обґрунтовані позовні вимоги положеннями ст.1212 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

Як вбачається з матеріалів справи 30.09.2022 позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Каталонія" кошти в сумі 5 000 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №80142. В призначенні платежу якої зазначено "Оплата за послуги згідно договору 392/11/2118 від 01.02.2022".

Як стверджує позивач, у січні 2022 року сторони досягли згоди про укладення договору комісії. На виконання досягнутої домовленості ПАТ "Укртатнафта" виготовило два примірника проєкта договору комісії від 01.02.2022 № 392/11/2118, однак з початком повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ на територію України 24.02.2024, сторони не підписали такий проєкт договору.

Матеріали справи не містять підписаного сторонами договору 392/11/2118 від 01.02.2022. Відповідач доводи позивача не спростував, доказів укладення договору не подав, станом на 10.04.2024 кошти не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, частин першої, другої ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, частини першої ст. 177 ЦК України, частини першої ст. 202 ЦК України, частини першої ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що лише чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновки суду.

Суд враховуючи, відсутність в матеріалах справи доказів існування між сторонами договірних зобов`язань, дійшов висновку, що кошти в сумі 5 000 000 грн 00 коп. отримані відповідачем від Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" за відсутності правової підстави, та можуть бути витребувані згідно з положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно. Відтак вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 60 000 грн 00 коп. , що підтверджується платіжною інструкцією №0000021201 від 09 квітня 2024 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 60 000 грн 00 коп. суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 126, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Каталонія" про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) в сумі 5 000 000 грн 00 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Каталонія", вул. Джохара Дудаєва, буд. 31 А, офіс 43, м. Івано-Франківськ, 76014 (код 44026604) на користь Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", вул. Свіштовська, буд. 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610 (код 00152307) - 5 000 000 ( п"ять мільйонів) грн 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів, а також 60 000 (шістдесят тисяч) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.07.2024

Суддя Т. В. Максимів