Ухвала суду № 120229252, 08.07.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08.07.2024м. ДніпроСправа № 904/2623/24

Суддя Загинайко Т.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (26332, смт Салькове Гайворонського району Кіровоградської обл., вул. Павлова, буд. 1; ідентифікаційний код 32954158)

до Приватного підприємства "Системні комунікації" (50084, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Курчатова, буд. 1а, кв. 61; ідентифікаційний код 33052087)

про стягнення 542 064 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2500/24 від 17.06.2024) до Приватного підприємства "Системні комунікації" про стягнення 542 064 грн. 60 коп., що складає 428 800 грн. 00 коп. - попередньої оплати за договором від 25.10.2023 №25/10/23-ПВ/ГРН, 62 742 грн. 60 коп. - пені та 50 522 грн. 00 коп. - попередньої оплати за договором від 25.10.2023 №75 про надання послуг.

Також просить судові витрати в повному обсязі покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (26332, смт Салькове Гайворонського району Кіровоградської обл., вул. Павлова, буд. 1; ідентифікаційний код 32954158) до Приватного підприємства "Системні комунікації" (50084, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Курчатова, буд. 1а, кв. 61; ідентифікаційний код 33052087) про стягнення 542 064 грн. 60 коп. - залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- надати суду докази направлення відповідачеві копії позовної заяви та усіх документів, що додані до позовної заяви та надійшли до суду (з поіменним переліком);

- надати докази сплати судового збору в розмірі 6 504 грн. 78 коп. у встановленому порядку, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (з доказами направлення відповідачеві);

- надати у придатному для читання стані (якісні) копії рахунків на оплату від 17.11.2023 № 161 та №162 (з доказами направлення відповідачеві).

З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 24.06.2024 була доставлена до електронного кабінету позивача: 25.06.2024 о 10:45 год.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, останній день строку для усунення недоліків - 01.07.2024 (25.06.2024 + 5 днів - 30.06.2024 (неділя, вихідний), перший за ним робочий день - 01.07.2024)).

Позивач у заяві (вх.№31515/24 від 01.07.2024) про усунення недоліків просить: - прийняти до розгляду дану заяву про усунення недоліків позовної заяви; - розглянути протягом 5 днів з дня надходження цієї заяви та постановити ухвалу про відкриття провадження у справі.

Також позивач у клопотанні (вх.№31671/24 від 02.07.2024) про долучення доказів просить долучити до матеріалів справи копії рахунків на оплату від 17.11.2023 №161 та №162 в придатному для читання стані (якості).

Як вбачається, позивачем до заяви про усунення недоліків в якості доказів направлення відповідачеві позовної заяви з доданими документами додано копію накладної АТ "Укрпошта" від 01.07.2024 №0100100033431, фіскального чеку АТ "Укрпошта" від 01.07.2024 та опису від 01.07.2024 вкладення до листа №0100100033431. З наданого опису вкладення вбачається, що Приватному підприємству "Системні комунікації" було направлено позовну заяву про повернення попередньої оплати та стягненню штрафних санкцій з додатками, кількість предметів, аркушів - 97.

Згідно з частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Отже, Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій щодо подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду.

При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що, відповідно, свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відповідно до вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком позивача.

Проте, в порушення вказаної процесуальної норми з наданого позивачем опису вкладення не вбачається, які саме додатки, тобто копії яких доданих до позовної заяви документів було направлено на адресу відповідача, оскільки опис вкладення, як зазначалося, містить інформацію про направлення Приватному підприємству "Системні комунікації" позовної заяви про повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій з додатками, кількість предметів, аркушів - 97.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 позивача зобов`язано надати суду докази направлення відповідачеві копії позовної заяви та усіх документів, що додані до позовної заяви та надійшли до суду (з поіменним переліком).

Поіменний перелік надісланих позивачем документів не надано.

При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з позовною заявою до суду порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.12.2020 у справі №911/4670/13, чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і, наразі, такі випадки, зокрема, стосуються виключно позовної заяви.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, у тому числі щодо направлення позовної заяви з доданими до неї документами іншій стороні, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов`язувати позивача усувати вказані недоліки.

Проте, позивачем відповідні вимоги Господарського процесуального кодексу не були дотримані, чим порушено положення пункту 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу щодо виконання процесуальних обов`язків визначених судом, та у визначені ухвалою суду від 24.06.2024 строки у повному обсязі не усунуто недоліки позовної заяви та не надано до суду належних та допустимих доказів щодо направлення відповідачеві усіх документів, що додані до позовної заяви та надійшли до суду (з поіменним переліком).

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Отже, суд не вважає формалізмом висновок щодо того, що позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу копій доданих до позовної заяви документів, а тому не може проявити гнучкість у цій ситуації та вважати, що позивач, вказавши, що відповідачеві було надіслано позовну заяву з додатками на 97 аркушах, належним чином усунув недоліки позовної заяви, .

Відтак, суд вважає, що позивачем не було усунуто усі недоліки поданої позовної заяви.

На стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі або повернення позовної заяви після постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху з підстав, вказаних в ухвалі суду, суд вирішує єдине питання - чи були усунуті позивачем недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодекс України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому суд наголошує, що національним законодавством України (стаття 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов`язку позивача, особи яка звертається з позовом в інтересах іншої особи надіслати учасникам справи відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до відкриття провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як вбачається, позовну заяву було сформовано позивачем в системі "Електронний суд", у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету, у зв`язку із чим, позивач на підставі статті 42 Господарського процесуального кодексу України звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Проте, саме лише посилання позивача на відсутність зареєстрованого електронного кабінету у відповідача без урахуванням позивачем вимог положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України які мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету, не може бути підставою для невиконання вимог ухвали суду від 24.06.2024 щодо надання до суду доказів щодо направлення відповідачеві копії позовної заяви та усіх документів, що додані до позовної заяви та надійшли до суду (з поіменним переліком).

Також суд зауважує, що до заяви про усунення недоліків позивачем додано квитанцію №1304430 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, з якої вбачається, що заява про усунення недоліків була доставлена до електронного кабінету відповідача 01.07.2024 о 14:17 год.

Проте, як вбачається, в переліку додатків до вказаної заяви позовна заява з поіменним переліком додатків не зазначена.

Крім того, суд приймає до уваги, що не повідомлення відповідача про звернення із позовною заявою до суду порушує процесуальні права останнього, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, адже не надсилання позивачем копії позовної заяви відповідачу, позбавляє останнього, за відсутності її тексту, можливості надати свої заперечення, відзив, пояснення тощо.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що ухвала суду від 24.06.2024 про залишення позовної заяви без руху, якою було встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви у даній справі, є обов`язковою до виконання.

Проте, позивачем не було враховано вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання ухвали суду, що стало наслідком ненадання до суду доказів направлення відповідачеві усіх документів, що додані до позовної заяви та надійшли до суду (з поіменним переліком).

Враховуючи викладене, з метою уникнення надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства, суд вважає, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" та додані до неї документи слід повернути позивачу.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись частиною 4 статті 174, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (26332, смт Салькове Гайворонського району Кіровоградської обл., вул. Павлова, буд. 1; ідентифікаційний код 32954158) до Приватного підприємства "Системні комунікації" (50084, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Курчатова, буд. 1а, кв. 61; ідентифікаційний код 33052087) про стягнення 542 064 грн. 60 коп. - повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.07.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Загинайко