Рішення № 120229135, 08.07.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1960/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Мамедової Юлії Володимирівни , м. Дніпро

про стягнення у сумі 110 072,98 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 92 137,93 грн., що складають суму заборгованості за договором № 159 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 року, 738,49 грн. - інфляції грошових коштів, 740,12 грн. - річних, 7 242,65 грн. - пені та 9 213,79 грн. - штрафу.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 159 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 року в частині повної та своєчасної оплати за наданий у користування майданчик для паркування.

Позивачем в якості відповідача визначено фізичну особу Мамедову Юлію Володимирівну .

Так, господарським судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь № 577892 від 06.05.2024, згідно з якої, за параметрами запиту ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , знайдено фізичну особу Мамедову Юлію Володимирівну , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

До того ж, господарський суд зазначає про те, що 05.03.2024 відповідачем припинено господарську діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення із реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 відкрито провадження у справі № 904/1960/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі, засобами поштового зв`язку 09.05.2024.

Конверт із вказаною вище ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного демографічного реєстру, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за користування майданчиком для паркування за період з 01.12.2023 по 06.02.2024 за договором № 159 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 року.

11.09.2020 Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради (далі - балансоутримувач, позивач у даній справі) (далі - балансоутримувач, позивач у даній справі) та Фізичною особою-підприємцем Ненарочкіною Юлією Володимирівною, яка у подальшому змінила прізвище на Мамедову відповідно до актового запису про шлюб № 171 від 27.05.2023 Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), (далі - оператор, відповідач у даній справі) укладено договір № 159 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору балансоутримувач надає оператору право на організацію та експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, в районі буд. № 121 (далі - майданчик для паркування), площа майданчика: 345,0 кв.м., кількість машино-місць: 30, кількість пільгових місць: 3, дні роботи: щоденно, час роботи: з 20:00 до 08:00.

Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування - 310,5 кв.м. (виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.16 цього договору).

Майданчик для паркування транспортних засобів вважається переданим в експлуатацію оператору з моменту підписання сторонами одночасно договору та акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2).

Підпунктом 2.2.14 пункту 2.2 договору встановлено обов`язок оператора своєчасно та в повному обсязі перераховувати плату за користування майданчиком для паркування.

Відповідно до підпункту 3.1.7 пункту 3.1 договору у разі зміни нормативно-правових актів, котрі сприяли зміні умов договору, балансоутримувач має право внести відповідні зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору сума річної плати за організацію та експлуатацію майданчика для паркування, яка підлягає сплаті, складає 501 000 грн.

Оператор щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування майданчиком для паркування плату у розмірі 41 750,00 грн., у тому числі ПДВ 6 958,33 грн. за один календарний місяць (пункт 4.2 договору).

Визначена у п. 4.1 договору плата за користування сплачується грошовими коштами на поточний рахунок балансоутримувача, визначений у реквізитах цього договору (пункт 4.3).

Визначена у п. 4.2 договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (пункти 4.4).

Згідно з пунктом 4.5 договору нарахування плати починається з дня підписання цього договору і закінчується в день припинення дії цього договору.

Пунктами 10.1, 10.2 договору встановлено, що останній набирає чинності з дати підписання сторонами, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію майданчику для паркування. Договір діє до проведення конкурсу з визначення оператора на право обслуговування майданчика для паркування. Датою втрати чинності даного договору вважати дату укладення договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування між балансоутримувачем та переможцем конкурсу з визначення оператора.

Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування майданчик для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, в районі буд. № 121, площею 345,0 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі від 11.09.2020.

Матеріали справи також містять підписаний сторонами акт введення в експлуатацію майданчика для паркування комунальної форми власності, що розташована за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, в районі буд. № 121, площею 345,0 кв.м, відповідно до якого оператор 11.09.2020 розпочав діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на вказаному майданчику для паркування.

Відповідно до пункту 9.24 рішення Дніпровської міської ради № 6/3 "Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради та її виконавчих органів" від 10.02.2021 найменування Комунального підприємства "Міськавтопарк" ДМР змінено на Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради.

06.02.2024 сторонами укладено додаткову угоду до спірного договору, відповідно до якої вирішили достроково розірвати договір № 159 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 року датою 06.02.2024 відповідно до пункту 3.1.7 вказаного договору.

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) майданчику для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, в районі буд. № 121, площею 345,0 кв.м, від 06.02.2024 оператор передав, а балансоутримувач прийняв зазначений майданчик для паркування.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що за період користування майданчиком для паркування з 01.12.2023 по 06.02.2024 відповідач повинен був сплатити 92 137,93 грн., у тому числі: за грудень 2023 та січень 2024 - по 41 750,00 грн. та за лютий 2024 - 8 637,93 грн.

Відповідач свої грошові зобов`язання за користування майданчиком для паркування не виконав, що й стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже було зазначено вище, плата за користування сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (пункт 4.4 договору).

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за користування майданчиком для паркування за період з 01.12.2023 по 06.02.2024 за спірним договором сумі 92 137,93 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 26.01.2024 по 02.05.2024 в сумі 740,12 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з лютого 2024 по квітень 2024 року в сумі 738,49 грн.

Розрахунок річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов спірного договору та вимог чинного законодавства, а отже, вказані у розрахунку суми підлягають до примусового стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до пункту 7.1 договору у разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.

У разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов`язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 % місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування (пункт 7.2 договору).

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання на підставі пункту 7.1 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 242,65 грн. за загальний період прострочення з 26.01.2024 по 02.05.2024.

Розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до умов спірного договору та вимог чинного законодавства, а отже, вказана у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання понад 10 днів на підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 9 213,79 грн.

Розрахунок штрафу позивачем здійснено відповідно до умов договору, у зв`язку з чим вказана у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи Мамедової Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8; код ЄДРПОУ 23357437) 92 137,93 грн. - основного боргу, 738,49 грн. - інфляції грошових коштів, 740,12 грн. - річних, 7 242,65 грн. - пені, 9 213,79 грн. - штрафу та 2 422,40 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 112 495,38 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 08.07.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко