Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/4281/24
н/п 2-а/953/102/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2024 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого суддіКононенко Т.О.,
за участі секретаря судових засіданьШахбаз`ян Ю.І.,
представника позивача - Царьова Р.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області провизнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова в порядку адміністративного судочинства з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №744549 від 10.05.2024 року.
В позовній заяві позивач зазначив, що 10.05.2024 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №744549 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУАП.
З даною постановою не згоден в повному обсязі, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності, оскільки перед виїздом ретельно перевіряв належність роботи освітлення та виконав вимоги п.2.3 ПДР України.
Представник відповідача за допомогою підсистеми «Електронний суд» надав до суду відзив на позовну заяву. Відповідно до якого проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що 10.05.2024 року о 21.13 годині працівниками поліції на автодорозі зі сполученням смт Нова-Водолага - смт Бірки на під`їзді до смт Бірки Харківського району Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом білого кольору марки Mersedes Benz 211 CDI, д.н.з. « НОМЕР_1 » з неосвітленим державним номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 "в" ПДР України та не надав для перевірки документи зазначені в п. 2.1 "а" ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Зазначив, що відеозапис події, яка зафіксована у постанові та надана до суду в якості доказу обґрунтованості винесеної поліцейським оскаржуваної постанови, підтверджує наявність факту керування позивачем транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком, є достатнім та відповідає вимогам статті 76 КАС України. Тобто, аналізуючи зміст відеозапису, є всі підстави вважати факт вчинення позивачем правопорушення в частині керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби. Інші доводи позивача спростовуються наданим відеозаписом.
Через підсистему "Електронний суд" 01.07.2024 року надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що вчинення діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. На підтвердження вчинення інкримінованого правопорушення відповідачем надано суду відеозапис з місця вчинення правопорушення, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , оскільки у керованому ним автомобілі не працювала підсвітка заднього номерного знаку. Оглянувши номерний знак разом з працівниками поліції, ОСОБА_1 зауважив, що не працює одна лампочка, проте пояснив, що коли їхав на роботу то все працювало. Зазначив, що лампочка, ймовірно, згоріла по дорозі і просив дати йому змогу доїхати до місця ремонту, щоб усунути дану несправність. Пояснював, що він не знав і не міг знати про несправність однієї лампочки. оскільки така виникла під час руху. наполягав на тому. що раніше усе працювало. Так як на вулиці було темно і наближався комендантський час, ОСОБА_1 попрохав інспектора поліції скористатися правовою допомогою і зателефонував адвокатові і він сказав, якщо знайде хто його зможе доставити до місця розгляду справи то він приїде. У зв`язку з тим, що адвокат запізнювався, ОСОБА_1 склав письмове клопотання про відкладення розгляду справи та надав його інспектору але не дочекавшись прибуття адвоката та не відкладаючи на іншу дату розгляд справи - інспектор Токар Т.С. все одно склала постанову.
Процесуальні дії у справі
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 21.05.2024 року, вищезазначену справу було передано в провадження головуючому судді Кононенко Т.О.
Ухвалою суду від 22.05.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
23.05.2024 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача, надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву.
30.05.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 30.05.2024 року клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про продовження процесуального строку на подання відзиву - задоволено. Продовжено Головному управлінню Національної поліції в Харківській області строк на подання відзиву на позовну заяву протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали. Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області провизнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відкладено на 10 год 00 хв 20 червня 2024 року.
11.06.2024 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
На адресу суду 17.06.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи два диски з відеозаписом.
20.06.2024 року від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 20.06.2024 року клопотання представника заявника задоволено, розгляд справи відкладено на 24.06.2024 року.
24.06.2024 року від представника позивача надійшла заява про перенесення розгляду справи та поновити строк на подачу відповіді на відзив, у зв`язку із необхідністю додаткового часу на подачу і отримання додаткових доказів у справі.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року клопотання представника позивача задоволено, продовжено строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 01.07.2024 року
01.07.2024 року від представника позивача надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку із необхідністю надання часу для відповіді та подання заперечення.
Ухвалою суду від 01.07.2024 року відкладено розгляд справи на 08.07.2024 року з метою надання строку відповідачу для ознайомлення та надання заперечень на відповідь на відзив.
Позиція сторін:
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву зазначим про розгляд справи без його участі, позов залишити без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносини
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №744549від 10травня 2024року , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень, за те, що він 10.05.2024 о 21:15 на автодорозі зі сполученням Нова Водолага смт Бірки на під`їзді до смт Бірки водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mersedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленимдержавним номернимзнаком втемну порудоби,чим порушивп.2.9вПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Оцінка суду
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 215 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо.
Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух`учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р., відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, який зобов`язані знати й неухильно виконувати всі учасники дорожнього руху.
Згідно із п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам,як зокрема,кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу (п. 31.4.3 а ПДР України).
Пунктом 5.1 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» визначено, що технічний стан колісного транспортного засобу повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника.
Згідно п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та таблиці 1 до нього, - ліхтар освітлення номерного знаку має бути білого кольору, у кількості не менше ніж 1 (один) та обов`язково для всіх категорій транспортних засобів.
Відповідно до п. 6.1.7.1 ДСТУ 3649:2010 ліхтар освітленнязаднього номерного знака має вмикатися одночасно з габаритними вогнями та надійно освітлювати поверхню номерного знака.
З дослідженого судом відеозапису вбачається, що позивач керував транспортним засобом табув зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, зокрема, за керування транспортним засобом із неосвітленим номерним знаком в темну пору доби,на законні вимоги поліцейських поводився зухвало не реагуючи на зауваження патрульного екіпажу.Надалі працівники поліції повідомили водію ОСОБА_1 причину зупинки та суть скоєного ним адміністративного правопорушення.Останній в ході розмови з екіпажем патрульної поліції не заперечував факт відсутності освітлення задніх номерів його автомобілю, а лише зазначив, що при виїзді, номерний знак освітлювався.Крім того, з відеозапису вбачається, що освітлення номерного знаку не працювало.
Також, з вказаного відеозапису вбачається, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута інспектором патрульної поліції з дотриманням вимог КУпАП, зокрема роз`яснені права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на захист, порядок та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, висновки суду не спростовують доводи позивача про те, що несправність транспортного засобу виникла після початку руху, оскільки на підтвердження таких обставин не надано жодних доказів.
При цьому, суд зазначає, що ст. 77 КАС України не звільняє позивача, який посилається на ту чи іншу обставину, від обов`язку доведення такої обставини перед судом.
Відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення спірного правопорушення автоматично не свідчить про відсутність в його діях складу такого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки вина в цьому випадку може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності.
Таким чином суд вважає безпідставними твердження представника позивача про те, що відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП настає лише у випадку умисних дій особи, спрямованих на приховування номерного знаку.
Не заслуговує на увагу доводи представника позивача щодо відхилення клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку пізньою годиною, та не надання можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Так, з відеозапису вбачається, що позивачу працівники поліції надали можливість зателефонувати адвокату та чекали приїзд останнього годину.
Крім того, суд зазначає наступне, рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015 (надалі - Рішення) визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Також, Конституційний Суд у вказаному рішенні звернув увагу на те, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Разом із тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14 липня 2015 року № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.
Суд звертає увагу, що рішення № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року прийняте Конституційним Судом України раніше Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху". Внесені зміни стосувались зокрема положень статей 33, 221, 258, 276 КУпАП.
В свою чергу, питання стосовно винесення постанов за порушення у сфері безпеки дорожнього руху "за місцем вчинення" чи "на місці вчинення", було доповнено та деталізовано положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом внесення змін в липні 2015 року, у відповідності до яких перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, викладений в частині 1 статті 258 КУпАП, доповнено правопорушеннями, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції у відповідності до частині 1 статті 222 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 121-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Таким чином, постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121-3 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснюється.
В той же час, за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у тому числі щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку.
Таким чином, доводи позивача, стосовно недотримання відповідачем норм КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, суд доходить висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормами КУпАП.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури , які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд вважає, що під час розгляду справи судом досліджено достатньо доказів, які у своїй сукупності та взаємозв`язку доводять, що позивач ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та був притягнутий до адміністративної відповідальності на законних підставах.
Отже, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є правомірною та скасуванню не підлягає.
Таким чином, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У зв`язку з цимне підлягають й стягненню з відповідача всі витрати по справі.
Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 293, 295 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області провизнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушеннявідмовити.
Витрати зі сплати судового збору покласти на ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач:Головне управлінняНаціональної поліціїв Харківській області Департамент патрульної поліції (адреса: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд.5).
Повний текс рішення складено 08.07.2024 року.
Суддя Т.О. Кононенко
Судове рішення № 120227938, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 08.07.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 953/4281/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: