Ухвала суду № 120225807, 08.07.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21371/24

Провадження № 1-кс/947/9046/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020000318 від 05.03.2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кодима Одеської області, громадянин України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітних дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , працюючий на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області, із званням «капітан поліції», не судимому,-

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

08 липня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 242 240гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150020000318 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів відділу Одеської обласної прокуратури.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисники підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заперечили проти задоволення клопотання та послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, зазначали, що процесуальні ризики жодним чином необгрунтовані. Крім того, підозрюваний має постійне місце проживання, має двох дітей, його матір є інвалідом. Також звертали увагу, що розмір застави для підозрюваного є занадто високими. Просили або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або змешити розмір застави.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

06.07.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що наказом начальника ГУНП в Одеській області № 1396 о/с від 13.10.2023 капітана поліції ОСОБА_4 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов`язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини та неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Аналогічні вимоги та обов`язки прописані в пп. 1,2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року № 1576/29706.

Згідно статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону; підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

При цьому, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; берегти службове майно; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Статтею 23 Закону встановлено, що одними із основних повноважень поліції є виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вжиття заходів з метою виявлення кримінальних правопорушень, припинення виявлених кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності, розшук та доставка осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом.

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_4 знав та розумів, що вимогами статей 3, 22 - 24 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати своє становище та пов`язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на ОСОБА_4 поширюються положення вказаного закону, тобто він є працівником правоохоронного органу та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України. ОСОБА_4 також є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014.

У своїй діяльності ОСОБА_4 , як поліцейський, керується Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, Законом України «Про Національну поліцію» (далі Закон), іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та НП України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні і адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Служба в поліції, відповідно до ст. 59 Закону, є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону, ОСОБА_4 є представником органу виконавчої влади, який повинен служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.

Згідно з ст. 62 Закону, під час виконання покладених на поліцію повноважень, ОСОБА_4 є представником держави, а його законні вимоги є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

У відповідності до Присяги працівника поліції, передбаченої ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», яку прийняв старший ОСОБА_4 , урочисто присягнувся вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно з приміткою до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Отже, зважаючи на обсяг владних повноважень, визначених Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» та «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», на час вчинення злочину, в силу примітки 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_4 є службовою особою, що постійно здійснює функції представника органу державної влади - працівника правоохоронного органу.

Відповідно до функціональних обов`язків дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області до прав, обов`язків та повноважень ОСОБА_4 серед іншого входить:

-взаємодія за дорученням керівництва з іншими службами районного відділу поліції, органами прокуратури, державної влади та місцевого самоврядування і територіальними громадами, міжнародними і громадськими організаціями у спосіб та у порядку визначеними чинним законодавством України.

-підготовка матеріалів до розгляду на нарадах при керівництві районного відділу поліції, органів прокуратури, державної влади та місцевого самоврядування з питань віднесених до компетенції старший дільничних офіцерів поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції.

-забезпечення своїй роботі реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії дискримінації за ознакою статті, гендерного самовизначення та сексуальним домаганням.

-виконання своїх посадових інструкцій (функціональних обов`язків), дотримання службової, обліково-реєстраційної, виконавчої і транспортної дисципліни.

-здійснення прийому населення на території обслуговування та реєстрації усіх звернень, отриманих під час прийому громадян, відповідно до чинного законодавства України.

-здійснення профілактичної роботи, спрямованої на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень.

-виявлення причин та умов, що призводять до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття у межах компетенції заходів для їх усунення.

-ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.

-здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

-у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.

-доставляння у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

-здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система.

-взаємодія відповідно до законодавства у межах контрольованих прикордонних районів з дільничними інспекторами прикордонної служби щодо проведення превентивних заходів з протидії нелегальної міграції та іншій протиправній діяльності на державному кордоні, отримання інформації про шляхи проникнення та накопичення контрабандних товарів, а також мешканців населених пунктів, розташованих поблизу державного кордону, які здійснюють незаконні операції з переміщення товарів.

-розгляд кореспонденції, скарг, заяв і листів громадян, доручення та контроль їх розгляду підлеглими співробітниками. Виконання запитів і вказівок УПД ГУНП в Одеській області та інших правоохоронних органів.

-не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

-письмово доповідати безпосередньому начальнику про всі факти завдання матеріальної шкоди державі протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

-за вказівкою начальника сектору превенції здійснювати надання звітів, отримання матеріалів ЄО, вхідної документації, запитів або інше, розподіл їх також контроль виконання.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин, за наступних обставин.

Так, на території м. Одеси проживає та здійснює законну підприємницьку діяльність за основним видом діяльності 47.89 «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами» громадянин України ОСОБА_8 , який зареєстрований як фізична особа підприємець.

У ході здійснення підприємницької діяльності, ОСОБА_8 займається роздрібною торгівлею фруктами та овочами у торгівельних точках за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .

Вказані торгівельні точки перебувають на території юрисдикції відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.

Так, приблизно на початку січня 2024 року (точна дата та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе) до торгівельної точки ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 прибули не встановлені на теперішній час службові особи відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, які представились дільничними офіцерами поліції та стали цікавитись деталями здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_8 та вказувати на можливі адміністративні правопорушення, які він міг допустити під час роздрібної торгівлі та які саме адміністративні заходи можуть бути застосовані до ОСОБА_8 у разі їх виявлення.

Крім того, вищевказані не встановлені службові особи відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, повідомили, що для уникнення можливих негативних наслідків ОСОБА_8 повинен поговорити з особою, яку вони представили як начальника сектору превенції відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області - ОСОБА_4 , який станом на той час займав посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області та надали його номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Так, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що спілкується з уповноваженими службовими особами, які наділені владними повноваженням та можуть використати їх для тиску на його підприємницьку діяльність, з належного йому номеру мобільного телефону НОМЕР_2 за допомогою месенджеру «Телеграм» здійснив дзвінок на наданий номер мобільного телефон НОМЕР_1 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_4 .

В ході телефонної розмови, ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_8 , що йому необхідно надавати неправомірну вигоду у не вказаній сумі (з метою конспірації своїх неправомірних дій), як що він хоче продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність на території обслуговування відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, а саме у Хаджибеївському району м. Одеса.

Почувши вищевказані погрози, ОСОБА_8 , сприймаючи їх реально, побоюючись негативних наслідків в силу своєї юридичної необізнаності, які можуть бути створені відносно нього ОСОБА_4 , як уповноваженою службовою особою відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, змушений був погодитись на незаконні вимоги останнього.

В подальшому, 15.02.2024 ОСОБА_8 здійснював підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_3 , куди також прибули не встановлені на теперішній час службові особи відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, які представились дільничними офіцерами поліції та почали погрожувати притягненням ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності та вилученням товарів, тим самим створюючи штучні обставини незаконної діяльності останнім.

Крім того, вищевказані службові особи відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, вказали, що ОСОБА_8 може уникнути негативних наслідків, якщо здійснить телефонний дзвінок ОСОБА_4 та той наддасть відповідні вказівки службовим особам.

Почувши вищевказане, ОСОБА_8 15.02.2024 з належного йому номеру мобільного телефону НОМЕР_2 за допомогою месенджеру «Телеграм» здійснив дзвінок на наданий номер мобільного телефон НОМЕР_3 та повідомив ОСОБА_4 про вищевказані події, на що ОСОБА_4 сказав, що вирішить дане питання та через декілька хвилин на номер мобільного телефон одного з присутніх біля торгівельної точки ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 службових осіб відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшов телефонний дзвінок, після якого вони нічого не пояснюючи пішли.

В подальшому, 29.02.2024 приблизно о 11 год. 00 хв. на належний ОСОБА_8 номеру мобільного телефону НОМЕР_2 через месенджер «Телеграм» надійшов дзвінок з номеру мобільного телефон НОМЕР_1 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_4 , в ході розмови ОСОБА_4 поцікавився станом справ у ОСОБА_8 та повідомив, що їм необхідно зустрітися наступного дня, а саме 01.03.2024 та вирішити питання щодо подальшої роботи ОСОБА_8 , на що останній вимушено погодився, так як зрозумів що він вимушено повинен буде надати неправомірну вигоду, ОСОБА_4 з метою подальшого здійснення підприємницької діяльності.

Наступного дня - 01.03.2024 приблизно о 17 год. 30 хв. на належний ОСОБА_8 номеру мобільного телефону НОМЕР_2 через месенджер «Телеграм» надійшов дзвінок з номеру мобільного телефон НОМЕР_1 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_4 , на який ОСОБА_8 не відповів та перетелефонував приблизно о 18:05 та повідомив, що він перебуває на АДРЕСА_3 , в свою чергу ОСОБА_4 вказав ОСОБА_8 прибути за адресою: АДРЕСА_2 та чекати подальших вказівок.

Пізніше того ж дня, 01.03.2024 приблизно о 18:15 ОСОБА_8 керуючи автомобілем «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_4 прибув за вказаною ОСОБА_4 адресою.

Через деякий час до автомобіля «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_8 сів ОСОБА_9 та в ході розмови виказав останньому вимогу у наданні йому неправомірної вигоди у розмірі 100 гривень за кожен день роботи торгівельних точок ОСОБА_8 .

У разі ненадання вимагаємих ОСОБА_4 грошових коштів він вказав на можливі проблеми, які можуть виникнути у ОСОБА_8 в ході здійснення ним підприємницької діяльності, у вигляді конфіскації товару та складання адміністративних протоколів.

Не будучі достовірно обізнаним про вимоги діючого законодавства, що регламентує підприємницьку діяльність та адміністративної відповідальності, побоюючись настання негативних для себе наслідків ОСОБА_8 вимушено погодився на вимоги.

В подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний план спрямований на особисте незаконне збагачення, використовуючи наданні йому службові повноваження, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, злочинні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання у період з 03.07.2024 по 05.07.2024 здійснював неодноразові телефонні дзвінки, у тому числі дотримуючись засобів конспірації за допомогою месенджеру «Телеграм» з належного йому номеру мобільного телефону НОМЕР_1 на належний ОСОБА_8 номеру мобільного телефону НОМЕР_2 та призначив останньому зустріч на 05.07.2024 за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, ОСОБА_8 побоюючись використання ОСОБА_4 наданих йому владних повноважень, враховуючи висловлені ним попередньо погрози, які можуть негативно вплинути на повсякденне життя та здійснення підприємницької діяльності вимушено погодився на зустріч.

В подальшому, 05.07.2024 приблизно о 15:40, виконуючи надані ОСОБА_4 вказівки, ОСОБА_8 керуючи автомобілем «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_4 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , про що повідомив ОСОБА_4 засобами телефонного зв`язку.

Перебуваючи за вказаною адресою, 05.07.2024 приблизно о 15 годині 40 хвилин знаходячись в автомобілі «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_4 на виконання раніше виказаної вимоги, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 13000 (тринадцять тисяч) гривень за не створення штучних перешкод та безперешкодну роботу торгівельних точок ОСОБА_8 за період часу з березня по липень 2024 року.

Після вищевказаних дій злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена та його затримано працівниками правоохоронного органу у порядку ст. 208 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.03.2024;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.07.2024;

- Протоколом затримання ОСОБА_4 від 05.07.2024;

- Протоколом освідування ОСОБА_4 від 05.07.2024;

- Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.07.2024;

- Протоколом обшуку автомобіля Audi A4 н.з. НОМЕР_5 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.07.2024;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.368 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

Підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

3.8. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

ОСОБА_4 має досвід роботи в правоохоронних органах, а тому останній обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, та може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, наявність міцних соціальних зв`язків, ступінь встановлених ризиків, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 121 120 грн. не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірним для нього. Зазначений розмір застави є цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020000318 від 05.03.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 вересня 2024 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_6 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 обов`язки строком до 03 вересня 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1