Рішення № 120225455, 01.07.2024, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1215/24

Провадження № 2/459/305/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

01 липня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Червонограді заправилами спрощеногопозовного провадженнязаяву представникапозивача адвоката Лозинського ДмитраСергійовичапро ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В СТ АН ОВ ИВ :

13.06.2024 судом ухвалено рішення про задоволення позову.

21.06.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню з відповідача у зв`язку з розглядом справи та просить суд вирішити питання стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 127700,30 грн..

У судовому засіданні представник позивача адвокат Лозинський Д.С. підтримав подану ним заяву про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 127700,30 грн. з підстав викладених у ній. Також зазначив, що договором про надання правової допомоги передбачений гонорар успіху, який визначений у додатку до цього договору. При цьому вказав, що категорія справи не є складною та формована практика, стосовно даної категорії справ.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши доводи сторони позивача та оцінивши докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Заочним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 13.06.2024 задоволено вимоги ОСОБА_2 , визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, вчинений 04 жовтня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №2813, про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру зичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Червоноград, Львівської обл., місце роботи - фізична особа-підприємець, який і є боржником за кредитними зобов`язаннями за кредитним договором №CGR0GА0000000927, укладеним між ним та ЗАТ КБ «Приват Банк» 12.09.2008, ОСОБА_3 , реєстраційний номер пікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Червоноград, Львівської обл., місце роботи - фізична особа-підприємець, ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - м. Червоноград, Львівської обл., місце роботи - фізична особа-підприємець, які є майновими поручителями ОСОБА_2 за його кредитними зобов`язаннями; стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 13.06.2024 представником позивача усно заявлено, що після ухвалення рішення по суті позовних вимог, ним буде подана відповідна заява про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в постанові 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

Судом встановлено, що рішенням суду по даній справі було повністю задоволено вимоги позивача.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на правову допомогу, сторона позивача надала договір про надання правової допомоги від 25.04.2024 № 25/04/01, додаток до договору про надання правової допомоги від 25.04.2024 № 25/04/01, акт передачі-приймання наданих послуг від 17.06.2024, ордер серії ВС № 1122591 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З наданих доказів слідує, що вартість наданих послуг становить 127700,30 грн., з яких: ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 6807867 5000грн, підготовка та подання позовної заяви до суду -15000грн, участь у судовому засіданні в режимі відео конференції 13.06.2024 1500грн, отримання позитивного результату для замовника в суді першої інстанції 106200,30грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Однак, перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 5000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг) та є істотно завищені.

В постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року по справі № 211/3113/16-ц та від 06 листопада 2020 року по справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, виснувала про можливість існування "гонорар успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). При цьому зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому, слід зазначити, що заявлена представником позивача сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 127700,30 грн., в тому числі 106200,30грн є неспівмірною зі складністю цієї справи та наданим ним обсягом послуг у суді першої інстанції; не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд вважає, що наявні правові підстави для зменшення розміру суми цих витрат.

За таких обставин, враховуючи складність справи, предмет спору, заявлена стороною позивача сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеною, а тому підлягає зменшенню. Відтак з відповідача у користь позивача підлягають стягненню кошти у розмірі 10000,00грн., що є співмірною сумою витрат на правничу допомогу у розгляді даної справи.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 10 000 (десять тисяч) грн. 00коп. витрат на правничу допомогу.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.07.2024.

Суддя: Н. Я. Отчак