Ухвала суду № 120221648, 08.07.2024, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9740/23

1-кп/212/174/24

У Х В А Л А

08 липня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження, у якому стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування обрано запобіжний захід тримання під вартою.

В судовомузасіданні прокурорзаявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання та продовження запобіжного заходу. Так, ОСОБА_5 знаходячись на волі зможе переховуватися від суду, а також є ризики перешкоджання кримінальномупровадженню, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вважав ризики необґрунтованими, просив змінити його підзахисному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вважаючи такий захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід, вважав, що він не має наміру переховуватися від суду, зобов`язався з`являтися за викликом, а також просив врахувати його поганий стан здоров`я, який за умовах перебування під вартою погіршується.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою суду від 15 травня 2024 року обвинуваченому продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою по 13 липня 2024 року включно.

Розгляд справи відкладений на 25 липня 2024 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, згідно з якою підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання продовження запобіжного заходу, судом враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність його соціальних зв`язків; наявність постійного місцяроботиабонавчання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини», «Нечипорук та Йонкало проти України»).

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками.

При цьому, суд враховує характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, що в сукупності вказує про суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчиненні, а також те, що цей злочин віднесено згідно статті 12 КК України до тяжкого злочину, а саме ч. 2 ст. 121 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, не має утриманців, не має зареєстрованого місця проживання, не працевлаштований.

Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які є реальними, а саме ризик переховування та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів без визначення застави на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого на даному етапі кримінального провадження, а також які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченого та які не існували і не розглядались на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, у судовому засіданні не встановлено.

Також, суд враховує, що на даний час судовий розгляд у кримніальному провадженні триває, зокрема не вирішені численні клопотання сторони захисту, у тому числі щодо призначення експертиз.

При цьому суд зважає на те, що матеріали кримінального провадження не містять переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні такі відомості не наведені.

Судом за клопотанням сторони захисту були здійснені запити щодо можливості перебування ОСОБА_5 в умовах ув`язнення, а також отримання ним належної медичної допомоги, будь-яких застережень або протипоказань щодо можливості його утримання під вартою до суду не надходило.

З урахуваннямнаведеного,суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177,183,194, 331,376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобтопо 05 вересня 2024 року включно.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя ОСОБА_1