Рішення № 120215194, 04.07.2024, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/694/24

Провадження № 2/621/556/24

Рішення

іменем України

04 липня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Шахової В.В.,

секретаря судових засідань Девятерикової А.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника Служби у справах дітей та сім`ї Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області - Мартинової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визначення місця проживання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якому просить визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею за адресою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначила, що вона має хвилювання стосовно долі своєї доньки, яка проживає в місцевості, що потрапляє під часті обстріли ворога, батько не хвилюється за можливі жахливі наслідки свого безвідповідального рішення, що ґрунтується лише на власних інтересах, залишаючи дитину в небезпечному регіоні. Будь-які спроби переговорити з ОСОБА_2 до жодних результатів покращення ситуації не призвели, навпаки, відповідач та його мати здійснює перешкоди у будь-якій її спробі побачитись з донькою, дарити подарунки, на телефонні дзвінки не відповідає і все це робить всупереч волі дитини, яка бажає проживати з нею. Зазначила, що сумує за донькою та хвилюється за неї, адже вбачає погіршення її ментального здоров`я.

05 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

25 березня 2024 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого він просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначив, що з 10 травня 2019 року і по теперішній час дитина проживає разом з ним та перебуває повністю на його утриманні. 06 липня 2020 року ОСОБА_1 склала заяву, якою надала свою згоду на реєстрацію місця проживання доньки разом з батьком, зазначена заява була нотаріально засвідчена. З 07 липня 2020 року по теперішній час ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 . Донька навчається в учбовому закладі та позитивно характеризується, приймає участь у змаганнях, олімпіадах, відвідує курси англійської мови. Умови проживання Лізи є нормальними, вона має власну кімнату, яка обладнана всім необхідним. Стосунки в родині є доброзичливими, ОСОБА_5 бажає і далі проживати разом з батьком.

07 травня 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з підстав зазначених у відзиві.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування про можливість визначення місця проживання дитини з батьком.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, представника Служби усправах дітейта сім`їЗміївської міськоїради Чугуївськогорайону Харківськоїобласті,свідків,дослідивши матеріалисправи,приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане Виконкомом Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області 10 жовтня 2012 року, актовий запис №32.(а.с.9)

Згідно заяви ОСОБА_1 від 06.07.2020 року, яка нотаріально засвідчена, остання надала свою згоду на реєстрацію місця проживання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 разом з її батьком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 . (а.с.41)

З 07.07.2020 ОСОБА_3 зареєстрованаза адресою АДРЕСА_2 . (а.с.42)

Згідно актуобстеження умовпроживання заадресою АДРЕСА_2 . встановлено, що за цією адресою проживають ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Квартира розташована на 1 поверсі та складається з 3 кімнат. Квартира облаштована необхідними меблями, побутовою технікою. У дитини є окрема кімната, своє ліжко для відпочинку, стіл для навчання, ноутбук, одяг по сезону. Стосунки в сім`ї доброзичливі. Батько ОСОБА_2 приділяє належну увагу своїй доньці, виконує батьківські обов`язки на належному рівні. Малолітня дитина ОСОБА_3 виявила бажання проживати разом з батьком.(а.с.46)

Згідно характеристики наданої на ім`я ОСОБА_3 директором КЗ «Зміївський ліцей №2» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, вона зарекомендувала себе як дисциплінована учениця. Володіє навчальним матеріалом на достатньому і високому рівнях. Навчається в повну міру своїх сил і можливостей, потребує контролю за навчанням. Навчальний матеріал запам`ятовує добре. До уроків готується завжди, працює активно. Найбільшу зацікавленість проявляє до уроків англійської мови, образотворчого мистецтва. Батько ОСОБА_2 приділяє належну увагу вихованню доньки, цікавиться її навчанням і поведінкою, своєчасно інформує про стан здоров`я ОСОБА_4 . Відвідує батьківські збори, своєчасно ознайомлюється з інформацією під час освітнього процесу.(а.с.45)

З наданих дипломів та грамот вбачається, що ОСОБА_7 приймала участь у змаганнях, олімпіадах. (а.с.49-54)

ОСОБА_2 працює у ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» на посаді майстра будівельних та монтажних робіт з 24.11.2014 року, що підтверджується довідкою наданої за місцем роботи.(а.с.47)

За місцем роботи ОСОБА_2 характеризується як кваліфікований працівник, до виконання завдань ставиться відповідально, працює продуктивно, має високі моральні якості. (а.с.48)

Згідно договору купівлі-продажу від 18 липня 2020 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . (а.с.88)

З висновку Зміївської міської ради як органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини від 15 квітня 2024 року вбачається, що орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_2 . (а.с.69-70)

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона є хрещеною ОСОБА_9 , яка проживає разом із батьком ОСОБА_2 . Дитина завжди охайна, вихована та для неї батьком створені усі умови для проживання та навчання. Також ОСОБА_5 відвідує різноманітні гуртки. При розмові про маму, ОСОБА_5 не хоче про неї говорити. ОСОБА_1 декілька раз приїжджала до дівчинки.

Свідок ОСОБА_6 у судовомузасіданні пояснила,що ОСОБА_7 єїї онукою. ОСОБА_1 вигнала їїсина таонуку,тому вонивже 6років проживаютьза адресою АДРЕСА_2 . У дитини є своя кімната та всі умови для навчання та проживання. ОСОБА_1 інколи приїжджає до дитини, але на її думку дівчинці буде краще проживати разом із батьком.

Малолітній свідок ОСОБА_3 , під час надання пояснень в суді, зазначила, що вона проживає разом з батьком та бабусею. За місцем проживання вона відвідує курси англійської мови та малювання. Також її подруги знаходяться по сусідству від неї. Зазначила, що вона періодично спілкується з мамою, але їй комфортніше проживати разом з батьком. Переїжджати жити в інше місце не хоче.

Відповідно дост. 141 СК України,мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно із ч. 8ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно дост. 150 СК України,батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно ч. 1ст. 161 СК України,якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Верховною Радою України 28.08.1991 року, що набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 3 статті 9 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них залишається дитина, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен постановити рішення, яке б відповідало інтересам неповнолітньої дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою. Велике значення мають не матеріальні обставини, а почуття і емоції батьків і дітей. Суд може взяти до уваги й бажання дитини, яка досягла 10 років, хоча воно не є обов`язковим для нього.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі "М.С. проти України" наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Матеріали справи свідчать про те, що батько слідкує за організацією навчання ОСОБА_3 , підтримує зв`язок зі школою, приділяє належну увагу вихованню доньки. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили на користь матері у питаннях, які викладені у поточному абзаці рішення.

Також, судом встановлено та враховується, те що ОСОБА_7 народилась в с.Зідьки, Зміївського району, Харківської області, за місцем проживання має друзів, займається ізодіяльністтю та вивчає англійську мову. Також бабуся ОСОБА_6 допомагає батьку з доглядом за дитиною в період його знаходження на роботі.

Тобто безперервне проживання дитини з батьком в оточенні інших рідних, у цьому випадку забезпечує розвиток дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Суд зазначає, що дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 171 СК України,дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Суд має враховувати висловлену думку, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

Малолітня дитина ОСОБА_3 , під час надання пояснень в суді, зазначила, що бажає проживати разом з батьком.

Вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дитини, суди мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач не надала достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання дитини з матір`ю з огляду на інтереси самої дитини, які переважають над інтересами і бажаннями її батьків, тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2,19,76-81,89,133,141,258,259,263-265,268,273,352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визначення місця проживання дитини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення або в порядку частини 2 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Повне рішення суду складено та підписано 08.07.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 )

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (ЄДРПОУ 43919147, адреса Харківська область, Чугуївський район, вул. Гагаріна, 22)

Головуючий: В.В. Шахова