Рішення № 120213789, 04.07.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 липня 2024 р.№ 520/34648/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДПС в Харківській області Гладченка Василя Васильовича №47-дс від 17.11.2023 року, яким застосовано до заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з матеріалів справи не вдається зрозуміти в який період часу викривач звернувся до ГУ ДПС в Харківській області з відповідним повідомленням про вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, проте з урахуванням того, що копію аудіозапису було отримано 29.09.2023 року, то можна дійти висновку, що кінцевим днем для внесення відповідної інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів є 02.10.2022 року, тобто з цієї дати відраховується десятиденний граничний строк для проведення попередньої перевірки за твердженнями, вказаними у відповідній заяві викривача. Так, зі змісту подання щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області Леонтьєва Р В. від 16.10,2023 року №882/20-40-14- 14 за підписом начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Харківській області Владислава Селезень вбачається, що ним ініційовано проведення попереднього розгляду та ідентифікацію анонімного звернення на відповідність вимогам повідомлення про корупцію, здійснено прослуховування аудіозапису, викликано ОСОБА_1 до управління для надання пояснень щодо суті звернення викривача, при цьому, як вбачається з вказаних пояснень, надавались вони ОСОБА_1 не начальнику управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Харківській області, а безпосередньо в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області. Разом з цим, як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, начальником управління з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_3 було здійснено подання від 17.10.2023 року на ім`я начальника управління персоналу ГУ ДПС у Харківській області Борщевої Оксани стосовно отримання висновку про результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , відповідь на яке було сформовано 18.10.2023 року, що було здійснено останнім по-перше, поза межами десятиденного строку, встановленого ст.53-2 Закону України "Про запобігання корупції" на проведення попередньої перевірки та по-друге, продовження вказаної попередньої перевірки відбулося після виявлення у діях ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення та направлення відповідного подання про прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження. Наголосив на суттєвих порушеннях у формуванні дисциплінарної справи та проведення попередньої перевірки відносно ОСОБА_1 , а також на тому, що у поданні уповноважена особа посилається на неможливість надати на ознайомлення заяви викривача з метою забезпечення прав та конфіденційності викривача, проте, зі змісту подання не вдається зрозуміти за яких обставин було вчинено ОСОБА_1 дисциплінарний проступок та в який період часу та місце його вчинення, тобто взагалі не розкрито об`єктивної сторони дисциплінарного проступку таким чином, щоб особа, яка притягається дисциплінарної відповідальності могла зрозуміти на підставі чого це відбується. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на правомірності дій суб`єкта владних повноважень. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив про неналежність та недостовірність копії аудіозапису невідомого походження, що стала єдиною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Наголосив на протиправності дій відповідача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У запереченнях представник відповідача наголосив, що з урахуванням Посадової інструкції від 03.07.2023, одним з основних обов`язків заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 є дотримання вимог зокрема, але не виключно, Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції", зі змінами (далі Закон № 1700-VII) та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженими наказом ДПС від 02.09.2019 № 52, зі змінами. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст.258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що наказом в.о. начальника Головного управління ДПС в Харківській області ОСОБА_4 від 23.10.2023 року порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 з метою визначення в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 65 Закон "Про державну службу", а саме, порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Підставою для відкриття вищевказаного дисциплінарного провадження стало подання щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області Леонтьєва Р В. від 16 10.2023 року №882/20-40-14-14 за підписом начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_3 .

Так, відповідно до змісту вказаного Подання, до управління з питань запобігання корупції ГУ ДПС на розгляд надійшло повідомлення від викривача щодо можливого порушення норм антикорупційного законодавства з боку заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 . У своєму повідомленні викривач скаржиться на неправомірні дії з боку ОСОБА_1 , а саме, використання ненормативної лексики під час спілкування з працівниками ГУ ДПС у Харківській області, здійснення мобінгу та цькування працівників управління по роботі ГУ ДПС тощо. До свого повідомлення викривачем надано у вигляді додатку аудіозапис.

Наказом начальника Головного управління ДПС в Харківській області ОСОБА_4 за №47-дс від 17.11.2023 року застосовано до заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисціплінарного проступку, передбаченого п.2 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", підставою чого стало, зокрема, відповідне Подання комісії про результати розгляду дисциплінарної справи від 09 11.2023 року за №297/20-4 01-03-05.

Наказом начальника Головного управління ДПС в Харківській області ОСОБА_4 №47-дс від 17.11.2023 року застосовано до заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу"

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернулася за захистом порушеного права до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_1 займає посаду заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС з 19.12.2023 (наказ ГУ ДПС від 19.12.2023 № 676-о/ВС "Про переведення ОСОБА_1 ").

З урахуванням Посадової інструкції від 03.07.2023, одним з основних обов`язків заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 є дотримання вимог зокрема, але не виключно, Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції", зі змінами (далі Закон № 1700-VII) та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженими наказом ДПС від 02.09.2019 № 52, зі змінами (далі Правила № 52).

Відповідно до пункту 10 Особової картки державного службовця, ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами й обмеженнями, визначеними, зокрема, але не виключно, Законом № 1700-VII та Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, зі змінами, та зобов`язався їх дотримуватись під час проходження державної служби, про що свідчить його підпис від 03.02.2023.

Отже, враховуючи приписи Закону № 1700-VII, Правил № 158 та Правил № 52, зокрема, але не виключно, державні службовці, до яких відносяться працівники ГУ ДПС, зобов`язані неухильно та у повному обсязі дотримуватися чітко визначених норм правил етичної поведінки при виконанні своїх службових обов`язків, не використовувати ненормативну лексику, не здійснювати заходів мобінгу та/або цькування, не вчиняти дій, які можуть негативно вплинути на репутацію як працівника, так і органу в цілому. До управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС (далі Управління) надійшло повідомлення викривача від 28.09.2023 № 2/ППК/АНОНІМ (далі Повідомлення від 28.09.2023), щодо можливого порушення норм антикорупційного законодавства з боку заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 .

У Повідомленні викривач скаржиться на неправомірні дії з боку ОСОБА_1 , а саме: використання ненормативної лексики під час спілкування з працівниками ГУ ДПС, здійснення мобінгу та цькування працівників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС; взяття на себе керування управлінням по роботі з податковим боргом ГУ ДПС тощо.

До свого Повідомлення викривач у вигляді додатку надав аудіозапис (диск з аудіозаписом), який додано до матеріалів дисциплінарної справи. Під час проведення перевірки інформації, викладеної у Повідомленні, Управлінням здійснено прослуховування аудіозапису, за результатами якого встановлено факт використання ОСОБА_1 ненормативної лексики під час спілкування з працівниками управлінням по роботі з податковим боргом ГУ ДПС, в тому числі керівниками підрозділів у складі управління, ображання працівників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС, цькування працівників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС та здійснення погроз в адрес працівників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС.

Відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", зі змінами (далі Закон № 889-VIII), Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, зі змінами (далі Порядок № 1039), на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС) від 23.10.2023 № 34-дс "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ", в ході дисциплінарного провадження розглянуто дисциплінарну справу стосовно заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 .

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стало Подання управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС від 16.10.2023 № 882/20-40-14-19 щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 (далі Подання від 16.10.2023 № 882/20-40-14-19).

Під час розгляду дисциплінарної справи на підставі пунктів 31 та 32 Порядку № 1039, дисциплінарною комісією листами від 24.10.2023 № 265/20-40-01-03-03 та від 31.10.2023 № 281/20-40-01-03-03 було запрошено ОСОБА_1 на засідання дисциплінарної комісії на 30.10.2023 та на 06.11.2023 для надання письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно нього.

Зазначені листи дисциплінарної комісії ОСОБА_1 отримав особисто. ОСОБА_1 письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно нього, до дисциплінарної комісії не надані, про що складено акти про відмову від надання пояснень від 30.10.2023 № 6 та від 06.11.2023 № 8 відповідно.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарною комісією встановлено, що факти вчинення дисциплінарного проступку, які викладені в Поданні від 16.10.2023 року № 882/20-40-14-19 стосовно заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 , знайшли своє підтвердження.

Вказані факти свідчать про вчинення заступником начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону України № 889-VIII, що полягає у порушенні правил етичної поведінки державних службовців, допущено використання ненормативної лексики, ображання, цькування та здійснення погроз в адрес працівників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС, про що свідчить аудіозапис до Повідомлення від 28.09.2023

З огляду на вищевикладене, дисциплінарною комісією здійснено висновок, що в діях заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, що полягає у порушенні правил етичної поведінки державних службовців, а саме: вимог статті 8 Закону № 889-VIII, статті 38 Закону № 1700-VII, пунктів 1, 3 розділу ІІ, пункту 1 розділу ІІІ, пункту 1 розділу IV Правил № 158, пунктів 3.4, 3.5 розділу 3 та абзацу другого пункту 4.3 розділу 4 Правил № 52, пункту 10 розділу 3 Посадових інструкцій від 03.07.2023.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Водночас, дисциплінарним проступком, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, є порушення правил етичної поведінки державних службовців, що було доведено та встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно позивача.

Відповідно до приписів ст. 532 Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, а саме: внутрішні, регулярні або зовнішні канали.

Повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Представник позивача у своєму відповіді на відзив робить завчасний та хибний висновок про недотримання вказаних приписів закону відповідачем.

Єдиний портал повідомлень викривачів (далі - Портал) - це інформаційно-комунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", що забезпечує обмін даними з викривачем за допомогою мережі Інтернет, збирання, зберігання, використання, захист, облік, пошук, узагальнення повідомлень викривачів, а також іншої інформації, в тому числі про статус викривачів, стан та результати розгляду повідомлень викривачів. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в ч. 2 ст. 62 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, якими згідно абз. 1 ч. 2 ст. 531 Закону є Портал та спеціальна телефонна лінія, визначена в організації.

Крім того, організації можуть самостійно утворювати інші канали для здійснення повідомлень про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону (способи направлення повідомлення, у тому числі анонімного, у паперовій або електронній формі чи здійснення повідомлення на особистому прийомі, через спеціальну телефонну лінію тощо). Викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, а саме: внутрішні, регулярні або зовнішні канали. Інформація про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, отримана через зовнішні, регулярні або інші канали повідомлення такої інформації, вноситься до Порталу уповноваженими на це особами відповідних організацій. Відповідно до п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів" від 01.06.2021 № 1502-IX, до початку роботи Порталу відповідно до цього Закону: повідомлення приймаються через канали та розглядаються в порядку, які діяли до прийняття цього Закону; підтвердження або не підтвердження статусу викривача здійснюється суб`єктом розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону протягом не більше десяти робочих днів з дня надходження обґрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення. Рішення про початок роботи Порталу приймає Національне агентство.

Наказом Національного агентства від 31.08.2023 № 190/23 "Про початок роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів" (далі - наказ № 190/23) Національним агентством прийнято у постійну (промислову) експлуатацію інформаційно-комунікаційну систему "Єдиний портал повідомлень викривачів" з 00 год. 00 хв. 06.09.2023. Таким чином норми, передбачені п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів" від 01.06.2021 № 1502-IX, фактично втратили чинність з 06.09.2023.

Наказом № 190/23 затверджено черговість підключення організацій до Порталу. ДПС увійшла до третьої черги підключення, яке здійснюватиметься протягом 90 робочих днів з дати початку роботи Порталу. Територіальні органи ДПС можуть бути підключені до порталу протягом 120 робочих днів з дати початку роботи Порталу (четверта черга), однак виключно після підключення до Порталу безпосередньо ДПС.

Порядок підключення організацій до Порталу визначений у розділі VI Порядку ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, затвердженого наказом Національного агентства від 03.01.2023 № 1/23, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.01.2023 за № 22/739078.

До моменту підключення організацій до Порталу в організаціях продовжують приймати повідомлення через канали повідомлень, створені до прийняття рішення Національного агентства про початок роботи Порталу.

Таким чином, сул наголошує, що твердження позивача з приводу пропущення строку попереднього розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, строку внесення до вказаної інформації до Порталу, спростовується вищезазначеним.

Відповідно до приписів ст. 532 Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII у разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується, винні особи притягаються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб`єктом відповідного органу або юридичної особи.

Відповідно до приписів ст. 539 Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII до повноважень уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції у сфері захисту викривачів належать: 1) організація роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, отримання та організація розгляду повідомленої через такі канали інформації; 2) співпраця з викривачами, забезпечення дотримання їхніх прав та гарантій захисту, передбачених законом; 3) надання працівникам відповідного органу чи юридичної особи або особам, які проходять у них службу чи навчання, чи виконують певну роботу, методичної допомоги та консультацій щодо повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та захисту викривачів, проведення внутрішніх навчань з цих питань.

На виконання повноважень у сфері захисту викривачів уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції мають право: 1) витребувати від інших структурних підрозділів відповідного органу чи юридичної особи документи, у тому числі ті, що містять інформацію з обмеженим доступом (крім державної таємниці), та робити їх копії; 2) викликати та опитувати осіб, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені викривачем факти, у тому числі керівника, заступників керівника органу, установи, організації; 3) звертатися до Національного агентства щодо порушених прав викривача, його близьких осіб; 4) вносити подання керівнику відповідного органу чи юридичної особи про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за порушення цього Закону; 5) виконувати інші визначені законом повноваження, спрямовані на всебічний розгляд повідомлень викривачів та захист їхніх прав та свобод.

Таким чином, законодавчими приписами визначено повноваження підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції у сфері захисту викривачів.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державну службу", порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження y разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі Порядок № 1039), який передбачає повноваження дисциплінарної комісії під час здійснення дисциплінарного провадження. Відповідно до положень Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії несуть персональну відповідальність за повноту і об`єктивність висновків дисциплінарного провадження та за розголошення інформації про дисциплінарне провадження.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1039 дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі.

До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.

Таким чином, будь які обмеження щодо включення до складу комісії осіб, які "збирали матеріали, які в подальшому були подані до дисциплінарної справи", відсутні.

Суд наголошує, що твердження позивача про те, що вказані обставини свідчать про упередженість та особисту зацікавленість члена комісії, є хибними та є лише особистою суб`єктивною думкою позивача. Жодних доказів, які б свідчили про упередженість та особисту зацікавленість члена комісії до суду не надано.

Також, відповідно до приписів п. 18 Порядку № 1039 члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право ознайомлюватися з матеріалами, що належать до повноважень Комісії, дисциплінарної комісії, висловлювати свою позицію під час засідання Комісії дисциплінарної комісії та брати участь у прийнятті рішень шляхом голосування, ініціювати в разі потреби скликання засідання Комісії, дисциплінарної комісії, здійснювати інші повноваження, які пов`язані із забезпеченням діяльності Комісії, дисциплінарної комісії, відповідно до Закону.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право одержувати пояснення від державного службовця та від інших осіб щодо обставин справи, одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших державних органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів дисциплінарної справи, одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються дисциплінарного провадження.

Таким чином, відповідно до вищевказаного Порядку № 1039, до повноважень дисциплінарної комісії не входить призначення експертизи аудіозапису.

Також, згідно з пп. 24, 25 Порядку № 1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

У разі, коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Суд зазначає, що позивачем письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно нього, до дисциплінарної комісії не надані, про що складено акти про відмову від надання пояснень від 30.10.2023 № 6 та від 06.11.2023 № 8 відповідно.

Таким чином, дисциплінарна справа містить всі необхідні документи та реквізити.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури формування дисциплінарної справи, прийняття наказу, є необґрунтованими та не є підставою для його скасування, так як саме по собі порушення процедури прийняття акта (як вважає позивач) не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності. Дані висновки тотожні із висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 29.04.2021 по справі № 160/4622/20.

Здійснення дисциплінарного провадження було проведено у суворій відповідності до приписів законодавства. Відповідачем у повній мірі дотримано порядок формування дисциплінарної справи та здійснення дисциплінарного провадження, оскільки дотримано всі приписи законодавства та правомірно прийнято наказ ГУ ДПС від 17.11.2023 № 47-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Отже суд дійшов висновку, що відповідач діяв у спосіб та у межах, визначеним чинним законодавством.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 липня 2024 року.

СуддяН.А. Полях