Рішення № 120212645, 05.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2024 року № 640/4174/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 , в якому, з урахування заяви про повернення позовної заяви в частині, просить суд:

- визнати противоправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови провести нарахування та виплату для ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у сумі 8 845,00 гривень.

- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити для ОСОБА_1 невиплачену грошову допомогу, як особі учаснику бойових дій, до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що складає суму у розмірі 8 845,00 гривень, з урахуванням вже виплаченої суми разової грошової допомоги.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що невиплата у повному обсязі разової грошової допомоги, як особі з інвалідністю 3 групи, до 5 травня за 2021 рік є протиправною, оскільки не відповідає вимогам законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 відкрите провадження в адміністративній справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/4174/22 до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року адміністративна справа № 640/4174/22 прийнята до провадження судді Панченко Н.Д.

На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.

Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 31.10.2016, виданим Управлінням роботи з особовим складом Служби безпеки України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу здійснено виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, передбачену Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 1491,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, встановленої статтею 12 Закону України №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

У відповідь на заяву позивача, листом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 14.07.2021 №051-044-К-1502-14 позивачу повідомлено, що на виконання Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та згідно зі списками Центральним управління Служби безпеки України, разова грошова допомога до 5 травня в 2021 році нарахована та виплачена в розмірі 1491,00 грн., що відповідає встановленому законодавством розміру та передбаченим відповідним бюджетом асигнуванням, тому відсутні підстави для перерахунку та проведення доплати до виплаченого розміру разової грошової допомоги.

Вважаючи протиправною виплату разової грошової допомоги в меншому розмірі, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (у редакції Закону України від 28.12.2007 №107-VI) учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI, яким статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в зазначеній редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з попередньою редакцією частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

На думку суду, враховуючи наведені рішення Конституційного Суду України, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році для учасників бойових дій становив п`ять мінімальних пенсій за віком.

Подібне застосування Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 до правовідносин з виплати разової щорічної грошової допомоги до 5 травня в 2020 році в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", висловлено Верховним Судом в постанові від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20.

Як уже вказувалось, відповідачем нарахування та виплату разової грошової допомоги здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 (набрала чинності 09.04.2021), якою затверджено "Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань" (Порядок), яким визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною" для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (бюджетні кошти).

Згідно з додатком до Порядку "Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань» учасникам бойових дій установлено 1491,00 грн. разової грошової допомоги.

Отже, станом на час нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій врегульовувався частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та становив п`ять мінімальних пенсій за віком, також постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, додатком до якої розмір разової грошової допомоги встановлено в розмірі 1491,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України в разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З огляду на наведене правове регулювання, застосуванню підлягають положення частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою встановлено п`ять мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX установлювалось з 01.01.2021 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність 1769,00 грн.

Отже, разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік становила 8845,00 грн. та з урахуванням виплаченої суми 1491,00 грн., позивачу недоплачено 7354,00 грн.

З огляду на викладене, з урахуванням висновків висловлених Верховним Судом в постанові від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно відмови у здійсненні перерахунку та виплаті позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та виходу за межі позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення сторонами витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7, код ЄДРПОУ 22886300) щодо відмови провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ), як учаснику бойових дій, грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7, код ЄДРПОУ 22886300) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) невиплачену грошову допомогу, як особі учаснику бойових дій, до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2024.

Суддя Панченко Н.Д.