Ухвала суду № 120211932, 05.07.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21362/24

Провадження № 1-кс/947/9038/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2024 рокуслідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 тайого захисника адвоката ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020001077 від 04.07.2024 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Балта Одеської області, українця, громадянина України, у цивільному шлюбі, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за контрактом на посаді заступника командира 4 загону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «капітан-лейтенант», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_8 . Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.

В останній раз, згідно Указу Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.

29.05.2018 громадянином ОСОБА_4 укладено контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 , про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.05.2020 № 45 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду офіцера групи управлінн військової частини НОМЕР_2 .

У подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2022 №121 ОСОБА_4 призначено на посаду заступника командира 4 загону військової частини НОМЕР_1 .

29.01.2020 громадянином ОСОБА_9 укладено контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_3 , про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (п`ять) років.

В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_9 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду інструктора ведення спеціальних дій 4 загону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом для військовозобов`язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з 29.05.2018, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4

до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Проходячи військову службу на посаді заступника командира НОМЕР_4 загону військової частини НОМЕР_1 , капітан-лейтенант ОСОБА_4 , як військовослужбовець, відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 49, 50, 310 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, капітан-лейтенант ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентують порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.

Станом на 04.07.2024 капітан-лейтенант ОСОБА_4 відповідно до вимог Статутів Збройних Сил України перебував у відносинах підлеглості з сержантом ОСОБА_9 і являвся начальником відносно нього як за званням так і за посадою.

04.07.2024 близько 17 год. 00 хв., капітан-лейтенант ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні тимчасового зберігання майна підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, всупереч вимог ст.ст.9, 11, 49, 50, 310 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, застосувавши нестатутні заходи впливу щодо підлеглого - інструктора ведення спеціальних дій 4 загону військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_9 , здійснивши три постріли з закріпленого пістолета Макарова 9 мм (№ НОМЕР_5 ), завдавши йому вогнепальне сліпе поранення лівого та правого стегна.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 намагався доставити пораненого ОСОБА_9 до лікарні і втрапив у дорожньо-транспортну пригоду.

За вищевикладених обставин, 05.07.2024 ОСОБА_4 було затримано органом досудового розслідування та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого, вчинене із застосуванням зброї, в умовах воєнного стану.

Посилаючись на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, а також беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого суді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні:

-прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

-захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на наявність у підзахисного міцних соціальних зв`язків: ОСОБА_4 перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, а також утримує матір-інваліда 2 групи. Більше того, ОСОБА_4 , маючи законні права на звільнення з військової служби та права на відстрочку від мобілізації, свідомо продовжував захищати нашу країну, беручи участь у бойових діях. Отримавши бойове поранення, має інвалідність другої групи як ветерана війну, у зв`язку із чим в тому числі його стан здоров`я є незадовільним. Більше того, ОСОБА_4 нагороджено відзнакою президента. З огляду на викладене у сукупності, адвокат ОСОБА_5 просив застосувати відносно підзахисного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою або із застосуванням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу. Доулив письмові заперечення, які просив слідчого суддю врахувати.

-підозрюваний підтримав думку захисника.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дослідивши клопотаннята матеріали,які обґрунтовуютьдоводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 05.07.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Обґрунтованість підозри у ймовірному вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події (місце дислокації військової частини НОМЕР_1 де здійснені вогнепальні поранення ОСОБА_10 ) від 04.07.2024; протоколом огляду місця події (місце ДТП де вилучено вогнепальну зброю з якої здійснювались постріли) від 04.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.07.2024; протоколом огляду потерпілого ОСОБА_12 від 05.07.2024.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у ймовірному вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя, враховує, що наразі ОСОБА_4 підозрюється у ймовірному вчиненні кримінального правопорушення на території місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , де можуть знаходитись речові докази у кримінальному. При цьому, ОСОБА_4 проходить військову службу тривалий проміжок часу у військовій частині НОМЕР_1 , знає місце постійного та тимчасового місця дислокації підрозділів та перебуваючи на волі може здійснить спробу їх знищення, схову, спотворення з метою неможливості їх вивчення органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження. У зв`язку із чим, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість доводів клопотання щодо існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на теперішній час підозра, пред`явлена ОСОБА_4 , в тому числі, ґрунтується на показаннях свідків та потерпілого. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику, а саме у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків та потерпілого в рамках кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Водночас, слідчий суддя зауважує, що обґрунтування прокурора у судовому засіданні та слідчого у письмовому клопотанні щодо існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неспроможними, формальними та такими, що нівелюють саму мету застосування запобіжного заходу, якою у тому числі є необхідність виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України,у періоддії воєнногостану натериторії України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Відповідно доп.1ч.4ст.183КПК України,слідчий суддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,враховуючи підставита обставини,передбачені статтями177та 178цього Кодексу,має правоне визначатирозмір заставиу кримінальномупровадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Водночас, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний), складає від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , не може залишити поза увагою й те, що ОСОБА_4 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, є інвалідом 2 групи як ветеран війни, а також за участь у антитерористичній операції нагороджувався подякою Президента України, є раніше не судимою особою, а тому слідчий суддя вважає, що достатнім буде визначення застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

На думку слідчого судді, вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020001077 від 04.07.2024 відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), строком до 31.08.2024, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_6 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 31.08.2024, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1