Рішення № 120209687, 05.07.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2024 року Суми Справа № 480/4477/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидорука А.І.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії та заяви сторін.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання рішення суду у справі 480/12959/23 щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром; зобов`язати відповідача з 01.05.2024 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимального розміру.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем на виконання рішення суду, здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2024 та протиправно обмежено її розмір де`сятьма прожитковими мінімумами. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

28.05.2024 відповідачем було подано клопотання про долучення доказів. Суд долучив докази до матеріалів справи.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд, на підставі норми ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини.

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Сумській області та отримує пенсію, передбачену Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, що не заперечується сторонами.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/12959/23 від 08.03.2024 зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117530775).

На виконання цього рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, в тому числі з 01.05.2024, що не заперечується сторонами.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду з 01.05.2024 підсумок пенсії (з надбавками) складає 29569,55 грн, з урахуванням максимального розміру - 23610 грн (а.с.10).

Висновки суду та їх мотиви.

Як вже встановлено судом, з 01.05.2024 відповідачем перераховано пенсію позивачу на виконання рішення суду та обмежено її виплату 23610 грн.

Приписом ст. 7 ЗУ ''Про державний бюджет на 2024 рік'' розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024 встановлено 2361 грн.

Отже, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачу було обмежено пенсію максимальним розміром з 01.05.2024, який дорівнює 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини вказаного Рішення, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі № 2262-ХІІ.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Суд зазначає, що внесені вказаним законом зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Суд звертає увагу, що однорідні/тотожні обмеження розміру пенсії, були передбачені двома нормативно-правовими актами: ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.11.2011 та ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.

Разом з тим, ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи є чинною та неконституційною не визнавалася.

Натомість, як вже зазначалось, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ була визнана такою, що не відповідає Конституції України - тобто неконституційною.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які передбачали обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами та які визнані неконституційними були внесені підпунктом 8 пункту 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011.

Враховуючи те, що вказані положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визнані 20.12.2016 неконституційними, застосування відповідачем до спірних правовідносин статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 щодо обмеження розміру пенсії позивача, є протиправними.

Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування з 01.05.2024 обмежень максимального розміру пенсії позивача при її виплаті не відповідають критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України.

Тому суд дійшов висновку про виззнання протиправними таких дій відповідача та зобов`язання його виплатити з 01.05.2024 позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Судові витрати.

Судовий збір.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд на підставі норми ч. 1 ст. 139 КАС України стягує з відповідача судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Витрати на правничу допомогу.

Відповідно до норми п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

На підтвердження таких витрат позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги від 06.08.2021 за № 06-09/21, укладеного між позивачем та адвокаом Осьмаковим О.А.; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 03.07.2020 серії ВН № 000695; оригінал акту виконаних робіт (надання послуг) № 09-05/24 від 23.05.2024; оригінал квитанції до прибуткового касового ордера № 12-05/24 від 23.05.2024 на суму 3000 грн.

Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказана правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18.

Крім того, у разі, якщо під час вирішення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною в адміністративній справі - суб`єктом приватного права, за рахунок бюджетних асигнувань іншої сторони - суб`єкта владних повноважень, суди доходять висновку про неспівмірність зазначеного у клопотанні розміру витрат на таку допомогу, то суди повинні на підставі аналізу поданих сторонами доказів, з урахуванням категорії складності та значення справи для сторін, самостійно визначити розмір судових витрат на правничу допомогу, який має бути відшкодований.

Вказана правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що представником позивача було складено позов та засвідчено копії документів доданих до нього. Інших заяв, клопотань та документів представником позивача до суду не подавалось. Дана справа є справою незначної складності, розгляд якої, здійснювався судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Попереднє вивчення матеріалів охоплюється поняттям складання позовної заяви, оскільки в юридичному сенсі складання позову це не друкування тексту, а саме аналіз фактів та інтелектуальна робота.

Тому, з урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими витратами на правничу доппомогу, які підлягають відшкодуванняю позивачу за рахунок відповідача, є такі витрати в сумі 1500 грн. В інішій частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то суд відмовляє, в зв`язку з необгрунтованістю такої вимоги.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.05.2024 пенсії з обмеженням максимального розміру.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) виплатити з 01.05.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), за рахунок бюджетних асигнувань, 1211 (одну тисячу двісіт одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат по сплаті судового збору та 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу.

5. В задоволенні вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області іншої частини витрат на правничу допомогу - відмовити.

6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено та підписано суддею 05.07.2024.

Суддя А.І. Сидорук