Рішення № 120208781, 04.07.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2024 року м. Ужгород№ 260/741/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач), яким просить:

1) прийняти позовну заяву до провадження суду;

2) розглянути справу в порядку письмового провадження;

3) винести судове рішення, яким стягнути з фізичної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , що має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податковий борг у розмірі 14443,04 грн. в т.ч. пеня 26,74 грн. по платежам:

- 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» у розмірі 14365,69 грн.;

- 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 77,35 грн., в т.ч. пеня 26,74 грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 14443,04 грн. в т.ч. пеня 26,74 грн. по платежу 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» у розмірі 14365,69 грн. та по платежу 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 77,35 грн., в т.ч. пеня 26,74 грн.. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У подальшому відповідачем скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що вимоги позивача, викладені в адміністративному позові, відповідач визнала частково, а саме: по платежу 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 77,35 грн., в т.ч. пеня 26,74 грн.. Щодо вимоги стягнути податковий борг по платежу 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» у розмірі 14365,69 грн. відповідач заперечувала, вважає таку вимогу безпідставною оскільки об`єкт житлової нерухомості, на який позивачем нараховано податок не підлягає оподаткуванню, оскільки такий об`єкт не зданий в експлуатацію. Також на підтвердження оплати суми податкового боргу по платежу 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 77,35 грн., в т.ч. пеня 26,74 грн. відповідач надала суду квитанцію про сплату такого боргу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 21 грудня 2022 року позивачем нараховано відповідачеві податковий борг у розмірі 14 443,04 грн. в т.ч. пеня 26,74 грн. по платежам: 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості» у розмірі 14 365,69 грн. та 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 77,35 грн. в т.ч. пеня 26,74 грн..

Як стверджував позивач у позові, податкового боргу у відповідача зумовлено несплатою у строки визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України) податкових зобов`язань, нарахованих за податковими повідомленнями - рішеннями.

Щодо податкового боргу по платежу 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за платежем 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» відповідачеві визначено податкове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 06 квітня 2021 року №1602883-2403-0701 за звітний період 2021р. у розмірі 50,61 грн.

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, вручено (№8800027126311).

Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно статті 266.10.1 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем вищевказані суми боргу за податковими повідомленнями - рішеннями не сплачено, та не оскаржено такі ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

У відповідності до ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачу було проведено нарахування пені в загальній сумі 26,74 грн.

Вказана сума пені залишається відповідачем, станом на день звернення до суду, не сплаченою в повному обсязі.

Згідно пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 ПК України передбачено, що одним із обов`язків платника податків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України виставлено податкову вимогу №177-17 від 18.01.2017 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яка була направлена на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №8800019934298, та повернута згідно довідки Ф.20.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Однак, як вбачається із матеріалів справи відповідачем сплачено податковий борг по платежу 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 77,35 грн., що підтверджується квитанцією наявною в матеріалах справи (а.с.39).

Оскільки відповідачем визнано в цій частині позовні вимоги та добровільно сплачено такий борг, суд вважає, що станом на день розгляду справи відсутній спір в цій частині вимог, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 77,35 грн. (в т.ч. пеня 26,74 грн.) по платежу 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» не підлягає до задоволення.

Щодо податкового боргу по платежу 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості», суд зазначає наступне.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Аналогічні норми визначені пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положенням п.57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Ст. 59 ПК України визначає обов`язком контролюючого органу надіслати платнику податків, у якого виник податковий борг, податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що за платежем 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості» відповідачеві визначено податкове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням:

- № 0461428-1304-0701 від 17.04.2018 за звітний період 2017 р. у розмірі 1576,32 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак повернулося згідно довідки Ф.20 (№8800023276050);

- № 0029206-5013-0701 від 14.05.2019 за звітний період 2018р. у розмірі 1833,95 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак повернулося згідно довідки Ф.20 (№8800024768550);

- № 0036416-5033-0701 від 15.04.2020 за звітний період 2019р. у розмірі 5139,05 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, вручено (№8800027126311);

- № 0234982-2403-0701 від 21.04.2021 за звітний період 2020р. у розмірі 5816,37 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, вручено (№8800027126311).

Разом з тим, відносно нарахування позивачем відповідачеві податкового боргу по вищевказаному платежу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової га нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.

При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав. їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1952). Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 Цивільного кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Враховуючи викладене, об`єкти незавершеного будівництва не визначені Податковим кодексом України як об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно належний мені житловий будинок, розташований за адресом АДРЕСА_3 являється житловим будинком незавершеного будівництва 92 % готовності, (а.с.38), а тому і нарахування Головним управлінням ДПС в Закарпатській області податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 14365,69 гривень є безпідставним.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 19, 77, 139, 248, 246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяД.В. Іванчулинець