Постанова № 120199188, 01.07.2024, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4125/24

провадження 3/216/2174/24

ПОСТАНОВА

іменем України

01 липня 2024 року м. Кривий Ріг

СуддяЦентрально-Міськогорайонногосудум.КривогоРогуДніпропетровської областіЧирський Г.М.,розглянувши матеріали,якінадійшливід ГоловногоуправлінняДержавноїподаткової службиуДніпропетровськійобласті,пропритягнення доадміністративноївідповідальності:

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , директора ТОВ «Укрсіч», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Укрсіч», тобто посадовою особою, несвоєчасно подала платіжні доручення до установи банку на перерахування належних до сплати податків, зборів, обов`язкових платежів. Згідно акту перевірки від 23.05.2024 р. №38447/04-36-04-12/31224004, несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24777 грн., визначене платником (декларація №9380718164 від 05.02.2024 року), термін сплати 11.03.2024 року, фактично сплачено 13.03.2024 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57ПК України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 163-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про час, день та місце слухання справи повідомлялася належним чином.

У вказаному протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене в період з 11.03.2024 року по 13.03.2024 року, проте як протокол про адміністративне правопорушення складений відносно неї 30.05.2024 року, а надійшов до суду 12.06.2024 року.

З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП не носить характеру триваючого, на даний час закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП.

Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 (провадження №К/9901/38815/18).

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 цього Кодексу.

Кодекс України про адміністративні правопорушенняпередбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи ст. 247КУпАПє імперативними і вказують, що після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно дост. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Під час розгляду адміністративного матеріалу суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Отже,на моментрозгляду справипро адміністративнеправопорушення,відносно ОСОБА_1 , тобто станом на 01.07.2024 року, сплинув строк накладення адміністративного стягнення, провадження підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.38,247,283-285 КУпАПсуддя,-

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Г.М.Чирський