Рішення № 120193956, 04.07.2024, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

______________

Справа № 281/380/24

Провадження по справі 2/281/236/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Свинченко Г.Д.

за участю:

секретарясудових засідань- Островської І.В.

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудув селищіЛугини цивільнусправузапозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 01.06.2019 Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Житомирській області між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис №154,що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Однак, спільне життя з відповідачем не склалося, між ними постійно виникали непорозуміння. Останні два роки вони разом не проживають, фактичні шлюбні відносини між ними припинені.

Від шлюбу спільних дітей не мають.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує. Судові витрати просила залишити за собою.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений алежним чином.

На підставі ст. 280 - 282 ЦПК України, за письмовою згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, зважаючи на письмові заяви сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.06.2019 сторони зареєстрували шлюб у Коростенському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис №154,що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу спільних дітей не мають.

Відносини, які склалися між позивачкою та відповідачем привели до взаємного відчуження, подальше спільне життя позивачки та відповідача як подружжя, і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Примирення між позивачкою та відповідачем на даний час неможливе, фактично шлюбні відносини припинені, сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть і позивачка просить суд задоволити позовні вимоги, а відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно правової позиції закладеної в п.10Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N11Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжяпроголошенаКонституцією Україниохорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Ч. 2ст. 112 Сімейного кодексу Українивстановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно дост.113СКУкраїни особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу

Згідно з ч. 3ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що позивач наполягає на розлученні та небажанні проживання однією сім`єю, а відповідач з цього приводу не заперечує, суд приходить до висновку про те, що сім`ю зберегти немає можливості, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тому суд вважає за можливе розірвати шлюб.

Також обґрунтованоює вимогапозивачки надалі іменуватися прізвищем, яке вона отримала при укладанні шлюбу, оскільки це право передбаченест. 113 ЦК України.

Судові витрати, за її клопотанням, залишити за позивачкою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.141,200, 206, 247,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 24, 104, 105, 110-113, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбу - задовільнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 01.06.2019 Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис № 154 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - « ОСОБА_3 ».

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Г.Д. Свинченко