Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/10831/24
Провадження № 2/161/3324/24
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі та
застосування заходів процесуального примусу
04 липня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ЧернякаВ.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
06 червня 2024 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є споживачем послуг позивача на користується відповідною кредитною карткою, відкритою на його ім`я.
25 квітня 2023 року позивач отримав від відповідача вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості у загальному розмірі 66189,20 грн.
Позивач вважає, що таким чином банк порушує вимоги ст.ст.1048, 1050 ЦК України, а саме безпідставно продовжує нараховувати договірні відсотки, після односторонньої вимоги банку повернути всю суму заборгованості (постанова Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року №444/9519/12).
Посилаючись на вищенаведене позивач просить суд:
1) «визнати неправомірними та зобов`язати відповідача скасувати нарахування відсотків та інших платежів по кредитному договору №63112058 після пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (25.04.2023 дата виставлення позивачу ДОСУДОВОЇ ВИМОГИ)»;
2) «визнати неправомірним та зобов`язати відповідача не здійснювати нарахування відсотків та інших платежів по кредитному договору №631121058 в подальшому».
Ухвалою судді від 10 червня 2024 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, а до позивача слід застосувати заходи процесуального примусу, з таких міркувань.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та АСДС Луцького міськрайонного суду Волинської області слідує, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2023 року у справі №161/16664/23, яке залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду від 10 січня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про зобов`язання вчинити дії.
Зі змісту вищенаведених судових рішень слідує, що позивач просив суд зобов`язати відповідача скасувати нараховані відсотки по кредитному договору №631121058 у розмірі 19 518,63 грн., тобто, починаючи з 25 квітня 2023 року, та зобов`язати відповідача припинити нарахування передбачених договором процентів за кредитом після пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України.
Тобто, набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Додавання позивачем до прохальної частини позову слів «визнати неправомірними», предмету і підстав цього позову не змінює, і вони є ідентичними до справи №161/16664/23.
За приписами п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Оскільки набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження у справі слід закрити.
Крім того, пунктом 2 частини другої статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Отже, звернення позивача до суду з декількома позовами до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав є зловживанням процесуальними правами.
Пунктом 11 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Пунктом 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Проаналізувавши вищенаведені положення процесуального закону слід дійти однозначного висновку, що реагування судом на зловживання процесуальними правами є не тільки правом суду, а є його обов`язком з огляду на необхідність додержання основних засад цивільного судочинства.
Частиною першоюстатті 143ЦПК Українипередбачено,що заходамипроцесуального примусує процесуальнідії,що вчиняютьсясудом увизначених цимКодексом випадкахз метоюспонукання відповіднихосіб довиконання встановлениху судіправил,добросовісного виконанняпроцесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Частиною першою статті 144 ЦПК України визначено перелік заходів процесуального примусу до яких відносяться: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
На переконання суду, в розглядуваній ситуації, найбільш ефективним способом припинення зловживання процесуальними правами з боку ОСОБА_1 буде стягнення з нього штрафу.
Пунктом 2 частини першої статті 148 ЦПК України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Визначаючи розмір штрафу суд враховує особу позивача, який є особою літнього віку, тому накладає на нього штраф у мінімальному розмірі - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,4 грн.
У зв`язку із закриттям провадження у справі, судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись п.2 ч.1 ст.148, п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Закрити провадження у цивільній справі ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про зобов`язання вчинити дії.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 908,40 грн. (дев`ятсот вісім гривень сорок копійок), як захід процесуального примусу.
Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ця ухвала після набрання нею законної сили є виконавчим документом, в частині стягнення штрафу.
Стягувачем за цим виконавчим документом є Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01021, м.Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, реквізити для зарахування штрафу: отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу «*;101;1733204857;штраф ("як засіб процесуального примусу накладений на ОСОБА_1 , №161/10831/24").
Боржником за цим виконавчим документом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк
Судове рішення № 120193648, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 04.07.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/10831/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: