Постанова № 120192957, 05.07.2024, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/569/24

провадження № 3/578/336/24

П ОС ТА НО ВА

І м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2024 року селище Краснопілля

Суддя Краснопільськогорайонного судуСумської областіЗеря Ю.О.,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення,яка надійшлавід Відділенняполіції №2(с.Краснопілля)Сумського районногоуправління поліціїГоловного управліннянаціональної поліціїв Сумськійобласті,про притягненнядо адміністративноївідповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 не працюючого, паспорт серії НОМЕР_1 від 18.06.2015, за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установила:

Постановою судді Краснопільського районного суду Сумської області від 15.11.2023 гр. ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП та на останнього було накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 7 діб.

Однак ОСОБА_1 належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і 18 червня 2024 року о 20:30 год, перебуваючи за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 вчинив насильство в сім`ї стосовно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, погрожував їй, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення повторно протягом року, передбачене частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 18.06.2024 серії ВАВ №868477, складеному інспектором СР ПП відділення поліції №2 (с. Краснопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції Морозом Сергієм Юрійовичем.

У судове засідання гр. ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи у суді повідомлявся як під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлень за письмовою заявкою особи, про причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи приписи статті 268 КУпАП суддя вважає за можливе проводити судовий розгляд адміністративного матеріалу за відсутності гр. ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.

За змістом частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП.

Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, у вигляді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Частина друга статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, що вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, у вигляді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з пунктом 14 вказаної статті психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №868477 від 18.06.2024, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів. До протоколу долучено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.06.2024; пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 18.06.2024 та пояснення ОСОБА_1 від 18.06.2024, в яких він визнав свою вину та підтвердив обставини правопорушення; рапорт ВП №2; копію постанови судді від 15.11.2023 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини другої статті 173-2 КУпАП передбачає такі види адміністративного стягнення, як штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Статтею 27 КУпАП передбачено такий вид адміністративного стягнення як штраф, який є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 33 даного Кодексу зобов`язує суд накладати стягнення за адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України та при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно статті 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Згідно статті 35 КУпАП обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Зважаючи на викладене, вивчивши обставини справи, характер вчинених правопорушень, наявних у справі даних про особу правопорушника, ступінь його вини, вік, наявність обставини, що обтяжує його відповідальність, враховуючи положення статті 33 КУпАП суддя вважає за необхідне накласти на гр. ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини другої статті 173-2 КУпАП у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб, яке за своїм видом і мірою є достатнім та справедливим.

Окрім цього, відповідно до статті 401 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, щодо якої судом ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату винесення постанови у цій справі становить 605,60 грн.

Керуючись статтями 33, 35, 36, 401, 173-2, 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя

постановила:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , 605,60 грн судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України в ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021), у графі «призначення платежу» *; 101; паспорт НОМЕР_1 ; судовий збір за постановою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , Краснопільський районний суд Сумської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП).

Суддя Ю.О. Зеря