Рішення № 120183086, 03.07.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 р. № 400/10/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, до Фiзичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , простягнення податкового боргу у сумі 33014,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 33014,83 гривень

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 16890,27 грн, єдиного податку з фізичних осіб в сумі 266,16 грн, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку в сумі 15858,40 грн, та пені в сумі 3,57 грн.

На адресу відповідача, зазначеної у відомостях про нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надсилалось повідомлення про розгляд справи, однак було повернуто поштовим відділенням без вручення.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, свою позицію стосовно позовних вимог не висловив.

Суд розглянув справу 03.07.2024, відповідно до вимог ст. 263 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного провадження, на підставі матеріалів справи.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована в статусі фізичної особи-підприємця 12.03.2002, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис, є платником податків і зборів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю на 2022 рік № 10823 від 18.02.2022, у якій самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет з розрахунку 1206,45 грн за січень-грудень 2022 року, податкову декларацію з плати за землю на 2023 рік № 12116879 від 28.04.2023, у якій самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет з розрахунку 1206,45 грн за січень-грудень 2023 року, податкову декларацію платника єдиного податку №92630003835 від 09.10.2023 за вересень 2023, у якій самостійно визначив суму податку в розмірі 300 грн, однак зазначені суми не були в повному обсязі сплачені відповідачем.

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, сума податкового зобов`язання, самостійно визначена платником податків, згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.

Окрім цього, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000949-2404-1402 від 07.02.2022, яким відповідачу визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019-2021 рік в сумі 15858,40 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялась на адресу відповідача та було ним отримане 19.02.2022, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України передбачено, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Позивач не скористався наведеними вище правами, не звернувся до контролюючого органу із заявою, не оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, тому визначена наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями сума податкового зобов`язання є узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання являється податковим боргом.

З урахуванням наведеного, у відповідача наявний податковий борг з земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 33014,83 гривень, з урахуванням часткової сплати в розмірі 37,41 грн, та нарахованої пені.

У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 17.04.2023 року № 0001131-1302-1429 на суму 32596,81 грн.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001 44104027) до Фiзичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави податковий борг у сумі 33014,83 (тридцять три тисячі чотирнадцять грн вісімдесят три коп) гривень.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 03.07.2024