Рішення № 120182628, 04.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2024 року м. Київ№ 320/3111/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчини дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач 1/ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як державному службовцю з урахуванням норм статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII;

зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи в податкових органах з 01.04.1999 по 18.09.2000 та з 23.12.2002 по 18.09.2003 (разом 2 роки 9 місяців 16 днів);

зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 04.05.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у переході з пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Така відмова обґрунтована відсутністю, на думку відповідача, стажу державної служби, зокрема, невизнання займаної посади в Податковій державній інспекції як посади, яка відноситься до державної служби.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 відкрито провадження у справі №320/3111/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала відкриття спрощеного провадження» від 01.02.2024 у справі №320/3111/24 доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в м. Києві 01.02.2024.

21 лютого 2024 року до Київського окружного адміністративного суду ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

В своєму відзиві відповідач 1 зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.05.2023 №263040004314 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за віком на підставі вимог Закону України «Про державну службу». Зазначає, що ГУ ПФУ в м. Києві рішення про відмову в призначенні пенсії, яке по суті є предметом судового розгляду, не приймало. Жодних порушень прав позивача не вчиняло. Управлінням було направлено лише лист від 09.05.2023 за вих.№2600-0206-8/91540 за результатами розгляду заяви позивача. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

26 лютого 2024 року до Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшли матеріали заяви позивача про призначення пенсії за віком на підставі вимог Закону України «Про державну службу».

04 березня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшло клопотання про залучення співвідповідача.

04 березня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 залучено до участі у справі №320/3111/24 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач 2/ГУ ПФУ в Хмельницькій області).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 18.04.2024 у справі №320/3111/24 доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в м. Києві 19.04.2024.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 18.04.2024 у справі №320/3111/24 доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в Хмельницькій області 24.04.2024.

Позивач правом надання відповіді на відзив відповідача 1 відповідно до статті 163 КАС України не скористався.

Відповідач 2 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 , виданий Броварським МВ ГУМВС України в Київській області 16.03.2001.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 06.04.2023 звільнено із займаної посади в ДСА України у зв`язку з виходом на пенсію, стаття 83 Закону України «Про державну службу» (наказ №109/к від 04.04.2023).

04 травня 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд до ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

08 травня 2023 року за результатами розгляду вказаної заяви позивача ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийнято рішення №263040004314, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 09.06.2023 відповідач 1 зазначив, що статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, в залежності від яких, встановлювалися ранги державних службовців. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Відповідач 1 вважає, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи, що його права та охоронювані законом інтереси на призначення пенсії за віком державного службовця порушеними звернувся до суду із цим позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

01 травня 2016 року набув чинності Закон №889-VIII, згідно частини другої Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства слід дійти висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №899 «Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18) та у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.

Як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 08.05.2023 №263040004314 єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу є недостатність стажу державної служби.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , останній:

01.04.1999 - прийнятий на посаду головного державного податкового інспектора сектору правового забезпечення Державної податкової інспекції у Рокитнянському районі Київської області за рішенням конкурсної комісії. В цей же день прийняв присягу державного службовця (записи № 3 та 4);

01.01.2000 - присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби II рангу (запис № 5);

02.06.2000 - переведено на посаду головного державного податкового інспектора - юрисконсульта (запис № 6);

18.09.2000 - звільнений із займаної посади за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України (запис № 7);

23.12.2002 - прийнятий на посаду головного державного податкового інспектора групи правового забезпечення та кадрової роботи Державної податкової інспекції у Рокитнянському районі Київської області (запис № 15);

19.09.2003 - звільнений за власним бажанням у зв`язку з зарахуванням у ВУЗ стаття 38 КЗпП України (запис № 16):

11.10.2007 - призначений на посаду головного спеціаліста відділу капітального будівництва управління матеріально-технічного забезпечення Державної судової адміністрації України як такий, який пройшов за конкурсом. Присвоєно одинадцятий ранг державного службовця (запис № 23);

06.03.2008 - переведений на посаду головного спеціаліста відділу забезпечення договірної та претензійно-позовної роботи юридичного управління (запис № 24);

28.03.2008 - переведений на посаду головного спеціаліста відділу нормативно-правової роботи та координації законотворчої роботи цього ж управління (запис № 25);

07.08.2008 - переведений на посаду головного спеціаліста відділу забезпечення договірної та претензійно-позовної роботи цього ж управління (запис № 26);

12.10.2009 - присвоєно черговий десятий ранг державного службовця (запис № 27);

09.06.2010 - переведений на посаду головного спеціаліста відділу нормативно-правової та координації законотворчої роботи цього ж управління (запис № 28);

26.11.2010 - переведений на посаду головного спеціаліста режимно-секретного сектору (запис № 29);

07.12.2011 - присвоєно черговий дев`ятий ранг державного службовця (запис № 30);

26.12.2014 - у зв`язку із змінами структури та штатного розпису Державної судової адміністрації України переведений на посаду завідувача режимно-секретним сектором, як такий, який успішно пройшов стажування на цій посаді (запис № 31)

26.12.2014 - присвоєно черговий восьмий ранг державного службовця (запис № 32);

04.05.2016 - присвоєно черговий шостий ранг державного службовця (запис № 33);

26.12.2017 - присвоєно черговий п`ятий ранг державного службовця (запис № 34);

28.12.2020 - присвоєно черговий четвертий ранг державного службовця (запис № 35);

06.04.2023 - звільнено із займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію, стаття 83 Закону України «Про державну службу» (запис № 36).

Наявність страхового стажу та стажу державного службовця у позивача підтверджується також наявною в матеріалах справи довідкою з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в податковій службі) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно з частиною другою вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Також, визначаючись щодо зарахування періоду роботи позивача в Державній податковій інспекції до стажу державної служби, суд враховує таке.

Відповідно до статті 1 Закону №3723-ХІІ, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Частиною другою статті 9 Закону №3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Тобто, правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон №3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальним законом.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, був Закон України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №509-XII Державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої, третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади та відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 №778, забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері та здійснює свої повноваження, зокрема, через державні податкові інспекції.

За правилами статті 15 Закону №509-XII, посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом державної податкової служби. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації.

Зазначеною статтею Закону №509-XII також установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються із вимогами статей 5, 12 Закону №3723-ХІІ щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Статтею 6 цього Закону визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Законом №509-XII не врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення Закону №3723-ХІІ, зокрема, стаття 37.

Пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2013 року у справі 21-340а13, де колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.

Таким чином, наведені положення законодавства, передбачали і передбачають зарахування періодів роботи в органах державної податкової служби з 01.04.1999 по 18.09.2000 та з 23.12.2002 по 19.09.2003 до стажу державного службовця.

Отже, на момент набрання сили 01.05.2016 року «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII позивач мав 10 років 9 місяців 7 днів стажу державної служби, а страхового стажу на момент подання заяви про призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» та відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» - 25 років.

Таким чином, маючи більше 10 років стажу державної служби та 25 років роботи, позивач мав законне право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №263040004314 від 08.05.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, періоди роботи в органах податкової служби та перевести на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Позовні вимоги звернені до ГУ ПФУ в м. Києві задоволенню не підлягають, оскільки спірне рішення цим органом ПФУ не приймалося і порушень прав ГУ ПФУ в м. Києві по відношенню до позивача під час розгляду справи судом не встановлено.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин у їх сукупності, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.05.2023 №263040004314 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 04.05.2023.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи в податкових органах з 01.04.1999 по 18.09.2000 та з 23.12.2002 по 18.09.2003 (разом 2 роки 9 місяців 16 днів).

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 04.05.2023.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.