Рішення № 120182288, 03.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 року справа №320/19901/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними рішення від 22.03.2024 року №104250018589 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке полягає у відмові в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» у зв?язку з не зарахуванням до страхового стажу періодів роботи та довідок з 31.08.1978 по 21.07.1979 року, з 09.11.1979 року по 11.11.1981 року, з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року, з 22.01.1982 року по 10.06.1987 року, 3 01.04.1988 року по 20.04.1993 року, з 20.04.1993 року по 05.12.1995 року, 3 20.05.1996 року по 21.05.2001 року, з 02.09.2013 року по 30.05.2014 року, а також довідку №108-13179 від 25.10.2023 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу всі періоди трудової діяльності з 31.08.1978 по 21.07.1979 року, з 09.11.1979 року по 11.11.1981 року, з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року, з 22.01.1982 року по 10.06.1987 року, з 01.04.1988 року по 20.04.1993 року, з 20.04.1993 року по 05.12.1995 року, з 20.05.1996 року по 21.05.2001 року, з 02.09.2013 року по 30.05.2014 року, а також довідку №108-13179 від 25.10.2023 згідно періодів роботи та довідок, призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позову зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 31.08.1978 по 21.07.1979 року, з 09.11.1979 року по 11.11.1981 року, з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року, з 22.01.1982 року по 10.06.1987 року, 3 01.04.1988 року по 20.04.1993 року, з 20.04.1993 року по 05.12.1995 року, 3 20.05.1996 року по 21.05.2001 року, з 02.09.2013 року по 30.05.2014 року, а також довідку №108-13179 від 25.10.2023 ОСОБА_1 та не здійснено призначення пенсії за віком, посилаючись на відсутність належних документів, які підтверджують періоди його роботи. Позивач вважає протиправною таку відмову та звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/19901/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі №320/19901/24, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 03.04.2024 листом № 10943/3-1000-24 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області з письмовою заявою та надав необхідні документи щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно листа ГУ ПФУ у Київській області від 17.04.2024 року № 1000-0202-8/66878 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі Рішення від 22.03.2024 року за № 104250018589 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відмову у призначенні пенсії було аргументовано тим, що на підставі документів, які відповідають вимогам законодавства та враховуючи відомості про застраховану особу, страховий стаж на момент звернення позивача складає 19 років 09 місяців 10 днів.

Вважаючи протиправним рішення від 22.03.2024 року №104250018589 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке полягає у відмові в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» у зв?язку з не зарахуванням до страхового стажу періодів роботи та довідок з 31.08.1978 по 21.07.1979 року, з 09.11.1979 року по 11.11.1981 року, з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року, з 22.01.1982 року по 10.06.1987 року, 3 01.04.1988 року по 20.04.1993 року, з 20.04.1993 року по 05.12.1995 року, 3 20.05.1996 року по 21.05.2001 року, з 02.09.2013 року по 30.05.2014 року, а також довідку №108-13179 від 25.10.2023 ОСОБА_1 , позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 №1058- IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною першою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою до звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області з письмовою заявою та надав необхідні документи щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», проте за результатами розгляду заяви y порядку екстериторіальності, рішенням від 22.03.2024 року за № 104250018589 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії за вислугою років позивачу було відмовлено за доданими документами, а саме тим, що на підставі документів, які відповідають вимогам законодавства та враховуючи відомості про застраховану особу, страховий стаж на момент звернення позивача складає 19 років 09 місяців 10 днів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1V «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-1V) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, шо не суперечить цьому Закону. Згідно з частиною 1 статті 44 Закону № 1058-1V, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер мас право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини 2, 5 статті 45 Закону №1058-IV). Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22- 1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/1 1846 (далі - Порядок № 22-1), встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціально страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1.

Порядок ведення трудових книжок працівників регулює Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників затверджена наказом Міністерства праці № 58 від 29.07.1993.

Відповідно до п.2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд вказує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства - не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, зокрема, в даному випадку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №304/877/17, у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, де вказано, що позивач не повинен був здійснювати контроль за посадовими особами підприємств щодо вірності записів у трудовій книжці та за своєчасним та повним нарахуванням податків та зборів.

Більше того, у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 Верховний Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Поряд з цим, у постанові від 21.02.2018 у справ №687/975/17 (адміністративне провадження №К/9901/110/17) Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 11.05.2022 у справі № 120/1089/19-а.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, с трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.

Приписами пункту 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином позивач, як найманий працівник, не може відповідати за правильність заповнення кадрових документів, зокрема трудової книжки.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис, а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача була втрачена його роботодавцем ПІІ « ОСОБА_2 » яке знаходилось за адресою: с. Великі Смітинки, Фастівський район, Київської області, 08540 в період до 2000 року.

До заяви позивачем були надані: копія трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.04.1991 року на двух аркушах, а саме: титульний аркуш (завірений в установленому порядку) та одна сторінка трудової книжки (із записами № 5-6). завірена печаткою, а також довідки з архівних установ.

Так, згідно довідки від 30.11.2004 року № 34/32, позивач дійсно працював на Київському заводі електричних обчислювальних та керуючих машин (завод ВУМ) в період з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року.

Згідно довідки від 07 листопада 2023 року № 6193, які видана молодшому лейтенанту у відставці ОСОБА_1 , що він дійсно з 09 листопада 1979 по 11 листопада 1981 року проходив строкову службу.

Відповідно до архівної довідки від 14.08.2012 року № 108-10237/01 Солом?янської районної в м. Києві державної адміністрації вказано, що у відомостях міститься та наказах директора з особового складу значиться, що позивач працював з 22 січня 1982 року, та був звільнений з посади радіопаратури 10 червня 1987 року.

Згідно довідки від 12.07.2011 року № 31 вбачається, що позивач був зарахований на роботу до Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна АН УРСР на посаду старшого інженера з 01.04.1988 року та був звільнений з посади провідного інженера по переводу в Київське обласне МІНУ відповідно до наказу № 16 від 20.04.1993 року.

Відповідно до відповіді з Міністерства аграрної політики та продовольства України, на звернення позивача від 23 листопада 2023 року було надане роз?яснення, що період роботи в Українському СНРУ СО «Союзремплодовощналадка» з 17 червня 1987 та Київському обласному СМПНУ трест «Ремтехмонтажналадка» за період з 20 квітня 1993 року по 05 грудня, ніякі документи на державне зберігання не передавалися.

Відповідно довідки про реорганізацію Київського об?єднання авіаційного загону (аеропорт «Жуляни») від 11 червня 2007 року № 42 вбачається що, Київський об?єднаний авіаційний загін зазнав ряд перетворень, а саме: відповідно з наказом Міністерства транспорту України № 377 від 20.10.1993 року Київський об?єднаний авіазагін реорганізований шляхом поділу на аеропорт «Київ» (Жуляни) та льотно-технічний комплекс (ЛТК) і 01.02.1994 року на базі ЛТК створене «Київське регіональне відділення Українського державної авіакомпанії «Авіалінії України».

?01.04.1995 р. на базі «Київського регіонального відділення Української державної авіакомпанії «Авіалінії України» згідно з наказом Укравіатрасу № 134 від 30.12.1994 року створене «Київське державне авіаційне підприємство Державної авіакомпанії «Авіалінії України».

??06.04.1999 року на базі «Київського державного авіаційного підприємства Державної авіакомпанії «Авіалінії України» згідно з наказом Укравіації № 116 від 23.03.1999 року створена Державна авіакомпанії «Національні Авіалінії України».

02.11.1999 року Державна авіакомпанії «Національні Авіалінії України» перетворена відповідно до наказу ФДМ № 21-А від 28.10.1999 року у ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України».

15.02.2001 року на базі майна авіаційно-технічної бази (АТБ) ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України» відповідно до наказу ФДМУ № 130 від 30.01.2001 року створене закрите акціонерне товариство «Український авіаційно-технічний центр».

Відповідно до архівної довідки № 108-14979 від 30.11.2023 року відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Напіональні Авіалінії України», вбачається, що позивач був призначений на посаду начальника дільниці забезпечення та зв?язку з 09 лютого 2000 року та був звільнений з посади 21 травня 2001 року.

Згідно відповіді на звернення позивача від 01.01.2024 року Центральним державним архівом вищого органу влади та управління України позивачу роз?яснення, що у ЦДАВО України документи Українського спеціалізованого підприємства по ремонту, монтажно-пусконалагоджувальним і монтажним роботам та Київського державного виробничого монтаж-пусконалагоджувального підприємства Українського виробничого об?єднання «Ремтехенергомонтажналадка» не зберіглися в періоди з 1987,1993-1995 роки.

Відповідно до рекомендації Державної архівної служби України, позивач звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03 січня 2024 року, щодо надання довідок про період роботи на Українському спеціалізованому підприємстві по ремонту, пуско-налагоджувальним і монтажними роботам з 17 червня 1987 року та Київському державному виробничому монтажно-пусконалагоджувальному підприємстві УКР, Виробничого об?єднання «Ремтехмонтажкалалка» з 20 квітня 1995 року по 05 грудня 1995 року на державне зберігання до архіву Мінагрополітики не передавалися та відсутня будь яка інформація.

Позивач звернувся до Печерської РДА стосовно надання архівної довідки про підтвердження трудового стажу в Київському обласному монтажно-налагоджувальному управлінні та була надана відповідь, що на зберігання в архівний відділ не передавалися.

Згідно відповіді від Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації, щодо надання відповіді про навчання в технічному училищі № 3 заводу ВУМ, на зберігання до архівного відділу не надходили.

Варто зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №304/877/17 вказав:

«Позивач пояснив суду, що ним вживались дії по знаходженню архівних документів підприємств, роботу в яких не зараховано, проте, згідно листа міської ради міста Кропивницького від 09.09.2019 р. №B-2622 зазначено, що документи кооперативу по - комунально-побутовому та ритуальному обслуговуванню «ТУР» Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування на зберігання до архівного відділу міської ради не надходили.

Позивач не повинен був здійстовати контроль за посадовими особами підприємств щодо вірності записів у трудовій книжці та за своєчасним та повним нарахуванням податків та зборів. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про допущену бездіяльність відповідачем щодо не зарахування до трудового стажу періоду роботу з 24.06.1998 р. по 16.05.2000 р. з підстав не сплати страхових внесків. Вирішуючи спір стосовно не зарахованого до трудового стажу позивача періоди його роботи з 22.05.1992 р. по 06.03.1996 р., з 01.04.1996 р. по 25.12.1996 р. тa з 24.06. 1998 р. пo 16.05.2000 р., суд установив, що відповідач, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії та подані ним документи, не перевіряв факт його роботи в спірних періодах, а відмовився його зарахувати лише з тих підстав, що у трудовій книжці наявні певні недоліки заповнення відповідних граф.»

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними рішення від 22.03.2024 року №104250018589 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке полягає у відмові в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» у зв?язку з не зарахуванням до страхового стажу періодів роботи та довідок з 31.08.1978 по 21.07.1979 року, з 09.11.1979 року по 11.11.1981 року, з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року, з 22.01.1982 року по 10.06.1987 року, 3 01.04.1988 року по 20.04.1993 року, з 20.04.1993 року по 05.12.1995 року, 3 20.05.1996 року по 21.05.2001 року, з 02.09.2013 року по 30.05.2014 року, а також довідку №108-13179 від 25.10.2023 ОСОБА_1 .

Пенсія, так само як і заробітна платня, є за своєю правовою природою взаємопов`язаними та рівнозначними формами соціального забезпечення, які виплачуються пенсіонерам та працівникам. Відмова відповідачів у призначенні позивачу пенсії порушує її право мирно володіти своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відмова у призначенні пенсії істотно знижує рівень соціального забезпечення та фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених ст. 46 Конституції України, а отже є незаконною, порушує принципи справедливості та рівності громадян перед Законом та зменшує захищеність в умовах постійного зростання цін на товари та послуги.

Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на цей час органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Поряд з цим, відповідно до п.1.1 розділу І постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», серед інших заяв, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1. Порядку №22-1).

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (4.2. Порядку №22-1).

Згідно з п.4.10. Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, заява про призначення пенсії подається особою до територіального органу Пенсійного фонду України (органу, що призначає пенсію), після сканування якої та сканування копій доданих до неї документів (формування електронної пенсійної справи), за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Отже, заява про призначення пенсії може бути розглянута як територіальним органом Пенсійного фонду, до якого заява була подана, так і іншим територіальним органом Пенсійного фонду.

А вже після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати до страхового стажу всі періоди трудової діяльності з 31.08.1978 по 21.07.1979 року, з 09.11.1979 року по 11.11.1981 року, з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року, з 22.01.1982 року по 10.06.1987 року, з 01.04.1988 року по 20.04.1993 року, з 20.04.1993 року по 05.12.1995 року, з 20.05.1996 року по 21.05.2001 року, з 02.09.2013 року по 30.05.2014 року, а також довідку №108-13179 від 25.10.2023 згідно періодів роботи та довідок та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій та рішень.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з коригування обраного способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В порядку розподілу судових витрат, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними рішення від 22.03.2024 року №104250018589 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке полягає у відмові в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» у зв?язку з не зарахуванням до страхового стажу періодів роботи та довідок з 31.08.1978 по 21.07.1979 року, з 09.11.1979 року по 11.11.1981 року, з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року, з 22.01.1982 року по 10.06.1987 року, 3 01.04.1988 року по 20.04.1993 року, з 20.04.1993 року по 05.12.1995 року, 3 20.05.1996 року по 21.05.2001 року, з 02.09.2013 року по 30.05.2014 року, а також довідку №108-13179 від 25.10.2023 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу всі періоди трудової діяльності з 31.08.1978 по 21.07.1979 року, з 09.11.1979 року по 11.11.1981 року, з 23.07.1979 року по 15.10.1979 року, з 22.01.1982 року по 10.06.1987 року, з 01.04.1988 року по 20.04.1993 року, з 20.04.1993 року по 05.12.1995 року, з 20.05.1996 року по 21.05.2001 року, з 02.09.2013 року по 30.05.2014 року, а також довідку №108-13179 від 25.10.2023 згідно періодів роботи та довідок та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 гривень 40 коп. на користь ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.