Рішення № 120181768, 04.07.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року Справа № 280/5218/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним рішення відповідача, оформлене листом від 08.05.2024 № 8325-7701/Л-02/8-0800/24, щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача у подвійному розмірі періодів роботи з 09.02.2007 по 31.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради;

2) зобов`язати відповідача зарахувати періоди роботи позивача з 09.02.2007 по 31.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради до страхового стажу позивача у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із дня звернення за пенсією.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на виконання рішення суду. Після призначення пенсії їй стало відомо, що до страхового стажу було зараховано періоди роботи в КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради з 09.02.2007 по 31.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 в одинарному розмірі. Звернувшись до відповідача із заявою про зарахування вказаний періодів у подвійному розмірі, позивачка отримала відмову. Відповідне рішення про відмову, оформлене листом відповідача, позивачка вважає протиправним та таким, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

24.06.2024 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№29522), у якому представник відповідача зазначає, що позивач з 15.06.2022 отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах у віці 52 роки відповідно до Закону 1058. Страховий стаж складає 36 років 05 місяців 23 дні зараховано по 31.05.2022. Періоди роботи з 09.02.2007 по 30.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 зараховано до Списку № 2 в одинарному розмірі. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Отже, періоди роботи у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонорлогічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно статі 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» неможливо з огляду на відсутність правових підстав. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.06.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області докази по справі.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначену за рішенням суду (рішення про призначення пенсії № 084050011516 від 01.05.2023).

Позивач звернулась до відповідача заяву, в якій просила зарахувати до стажу періоди роботи з 09.02.2007 по 31.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII.

Листом від 08.05.2024 № 8325-7701/Л-02/8-0800/24 відповідач роз`яснив, що за матеріалами електронної пенсійної справи заявниця з 15.06.2022 отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах у віці 52 роки відповідно до Закону 1058. Страховий стаж складає 36 років 05 місяців 23 дні зараховано по 31.05.2022, періоди роботи з 09.02.2007 по 30.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 зараховано до Списку № 2 в одинарному розмірі. В подальшому розмір пенсії буде переглядатися відповідно до змін законодавства.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

У Статуті Комунального некомерційного підприємство «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради (у загальному доступі за посиланням https://zor.gov.ua/komunalna-vlasnist/komunalna-ustanova-zaporizkyy-oblasnyy-protytuberkuloznyy-klinichnyy-dyspanser) передбачено, що основною метою діяльності Центру є надання дорослому та дитячому населенню висококваліфікованої протитуберкульозної допомоги, спрямованої на збереження, поліпшення та відновлення здоров`я населення.

За приписами ст. 1 Закону України від 05.07.2001 №2586 «Про протидію захворюванню на туберкульоз» (далі - Закон № 2586):

протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.

Відповідно до частини першої статті 10 Закон № 2586 медична допомога хворим на туберкульоз надається амбулаторно або в умовах стаціонару протитуберкульозного закладу відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги та стандарту інфекційного контролю за захворюванням на туберкульоз.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 16.07.2009 №514 затверджено «Перелік туберкульозних закладів», в якому міститься: розділ 1. Лікувально-профілактичні заклади, пункт 1.1 Лікарняні: протитуберкульозний диспансер, медичний центр (фтизіатричний, фтизіопульмонологічний).

Отже, протитуберкульозний диспансер належить до закладу охорони здоров`я, в якому надається медична допомога хворим на туберкульоз, що є інфекційною хворобою, а тому робота у такому медичному закладі має бути зарахована до стажу роботи у подвійному розмірі.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного суду від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.

Крім того, у довідці КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради від 23.02.2022 № 06-08-с/84 зазначено, що ОСОБА_1 працювала на посаді сестри медичної КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний диспансер» ЗОР з 09.02.2007. Відповідно до рішень Запорізької обласної ради від 12.12.2019 № 24 та від 27.02.2020 № 9 комунальна установа «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради припинила свою діяльність шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради. Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в протитуберкульозних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, тому ОСОБА_1 має право на цю пільгу.

Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у протитуберкульозному диспансері (фтизіопульмонологічному центрі) у спірні періоди відповідачем не спростовується.

Суд зазначає, що стаття 60 Закону № 1788-ХІІ є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону № 1788-ХІІ та не зупиняє її дію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не пов`язано із набранням чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом № 1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV.

За таких підстав, доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача в подвійному розмірі періоди з 01.01.2004 суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення, що оформлене листом від оформлене листом від 08.05.2024 № 8325-7701/Л-02/8-0800/24, суд зазначає, що такий лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, ані за формою, ані за змістом. За таких обставин, суд вважає належним способом захисту порушених прав є визнання протиправними саме дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до стажу спірні періоди у подвійному розмірі.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи позивача до страхового стажу позивача у подвійному розмірі суд зазначає наступне.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 446/1/22, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Відтак, позовні вимоги про зарахування стажу у подвійному розмірі із дня звернення за пенсією не підлягають задоволенню, оскільки, на переконання суду, у такий спосіб не буде відновлено прав позивача у повному обсязі.

Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні стажу роботи за періоди з 09.02.2007 по 31.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 у подвійному розмірі з дня призначення (15.06.2022) та для повного та ефективного захисту прав позивача та дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дня її призначення.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Квитанцією від 31.05.2024 № 45360409 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періодів роботи з 09.02.2007 по 31.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи з 09.02.2007 по 31.05.2008, з 01.06.2008 по 16.04.2017, з 18.04.2017 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 17.02.2022 у КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дня її призначення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.07.2024.

Суддя К.В.Мінаєва