Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
03 липня 2024 року Справа №200/5739/23
Донецький окружний адміністративний суду складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду по справі №200/5739/23 в порядку ст. 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області від 29.02.2024 № 057350006686, прийняте на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року по справі № 200/5739/23;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію громадянину України ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
На обґрунтування заяви позивачем зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Відповідач виконав рішення суду добровільно, повторно розглянувши його заяву про призначення пенсії від 18.09.2023 та за результатами розгляду прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.02.2024 № 057350006686. Зазначає, що хоч відповідач і розглянув заяву повторно, однак не врахував висновків суду, викладених в резолютивній та мотивувальній частині рішення, обов`язкових для суб`єкта владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, тому позивач звернувся до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року заяву прийнято до розгляду, вирішено проводити розгляд заяви без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 КАС України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України Про судоустрій і статус суддів.
Зазначені приписи чинного законодавства України свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
Правилами статті 383 КАС України гарантовано, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, врегульований приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Вирішуючи заву позивача по суті, суд зазначає наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057350006686 від 25.09.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.09.2023 ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Однією із вимог, яка була вирішена в межах даної справи, вимога - зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 періоду роботи з 13.04.2012 по 10.01.2014.
Судом зроблено висновок, що виконувана позивачем робота у спірний період підпадає під визначені Постановою КМУ № 202 роботи, крім цього, прохідник це також прямо передбачена ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 провідна професія.
Щодо зарахування періодів роботи позивача, що дають право на пенсію за ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у відповідності до положень Постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення та Роз`яснення від 20.01.1992 р. №8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, в мотивувальній частині рішення зазначено наступне:
«Відповідно до частини 5 статті 114 Закону №1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Отже, вказаною нормою передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 ст. 114 Закону проводиться взаємне зарахування періодів роботи. Проте, вказана норма не містить порядку обчислення та розміру взаємного зарахування періодів роботи.
Пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-Х1І Про порядок введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України Про пенсійне забезпечення, обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Згідно пункту 6 зазначеної постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону №1788-XII.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення. На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.
Також, 02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз`яснення № 8.
Отже, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз`яснення № 8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992.
Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Суд звертає увагу, що посилання у роз`ясненні на статтю 14 Закону № 1788-XII слід застосовувати і при призначенні пенсії за статтею 114 Закону № 1058, оскільки зміст цих статей є тотожним.
З аналізу наведеного, правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо підземного стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж.
Крім того, підземний стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.
Так, стаж на провідних професіях зараховується до підземного із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Суд звертає увагу, що наведені вище правові висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а.
Як вбачається зі спірного рішення, станом на момент звернення до пенсійного органу пільговий стаж позивача за ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування складав за розрахунком відповідача 12 років 05 місяців 08 днів.
Враховуючи викладене, при призначенні пенсії позивачеві відповідач мав керуватись як Роз`ясненням № 8, так і Постановою КМУ № 81 від 22.02.1992, чого останнім зроблено не було.»
Тобто, суд у вказаному рішенні не зобов`язував відповідача призначити позивачу пенсію, а зобов`язав повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року № 200/5739/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслано на адресу позивача лист від 09.05.2024, яким повідомлено про те, що рішення суду від 14.12.2024 виконано у межах повноважень та надано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 29.02.2024 № 057350006686.
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.02.2024 № 057350006686, прийнятого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 по справі 200/5739/23, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та з урахуванням правової оцінки, викладеної в рішенні суду, зараховано до підземного пільгового стажу період роботи для права на пенсію з 13.04.2012 р. по 10.01.2014 р. по професії «прохідник підземний», також враховані періоди роботи із застосування кратності по провідним професіям «прохідник підземний» до пільгового стажу позивача, а саме: до пільгового стажу зараховано всі періоди згідно поданих документів та рішення суду, зокрема періоди роботи з 14.03.2001 по 26.04.2001, з 27.04.2001 по 17.03.2003, згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1/1873 від 23.09.2022, - періоди роботи з 01.04.2003 по 20.05.2004, з 21.05.2004 по 12.08.2004, з 13.08.2004 по 09.07.2011, згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 89 від 06.03.2023, за виключенням відпустки без збереження заробітної плати, - період роботи з 13.04.2012 по 10.01.2014, згідно висновків рішення суду, - періоди роботи з 06.11.2017 по 09.12.2017, з 10.12.2017 по 16.11.2018, згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1/222 від 08.02.2023, - період роботи з 03.12.2018 по 11.08.2023, згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 416 від 15.08.2023, за виключенням простоїв та неявки з невстановлених причин. Періоди роботи за провідними професіями зараховано до періодів роботи за професіями за постановою 202 із збільшенням кратності 1.25 (1 рік роботи з 1 рік роботи 3 місяці) Пільговий стаж ОСОБА_1 за періоди роботи: - підземні, провідні професії (20) становить: 14 років 03 місяці 16 днів - підземні, професії за постановою 202(25) становить: 24 роки 0 місяців 23 дні: з них провідні професії 14 років 3 місяці 16 днів (з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 - 17 років 10 місяців 13 днів), професії за постановою 202 6 років 2 місяці 10 днів, проте відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого частиною 3 статтею 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме - 25 років.
Тобто, на даний час, відповідач у повному обсязі виконав рішення суду в частині повторного розгляду заяви та в частині наявності підстав для зарахування або незарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу.
За результатом повторного розгляду заяви відповідач прийняв нове рішення, в якому проаналізував додаткові документи та зарахував спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу.
Таким чином, аналізуючи рішення відповідача від 29.02.2024 № 057350006686, суд доходить висновку, що відповідачем виконано рішення суду у цій справі в повному обсязі, останнє прийнято з урахуванням його висновків, а наявність або відсутність стажу для призначення позивачеві пенсії не було предметом розгляду у справі, тому відсутні підстави для визнання бездіяльності протиправною або визнання протиправним рішення.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду по справі №200/5739/23 в порядку ст. 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.
Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 03 липня 2024 року.
Суддя Зінченко О.В.
Судове рішення № 120181505, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 03.07.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/5739/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: