Рішення № 120180887, 24.06.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 рокуСправа №160/10260/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0405850406 від 27.12.2023 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на суму штрафних (фінансових) санкцій 274977,14 гривень.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем протиправно прийнято податкове-повідомлення- рішення № 0405850406 від 27.12.2023 форми «Н» в частині нарахування штрафних санкцій на суму 274977,14 грн. на підставі акту перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порушення ст. 86 ПК України без процедури розгляду поданих Товариством заперечень. Порушення строків реєстрації ПН за лютий 2020 відбулося в період дії мораторію, встановленого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року відкрито провадження у справі №160/10260/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

10.05.2024 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідач не погоджується з викладеними в позовній заяві обставинами з огляду на наступне.

На платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації складеної ним на дату виникнення податкових зобов`язань податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений статтею 201 Кодексу, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. За порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, платник податку несе відповідальність, що встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

З набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 законодавчо не звільняє позивача від податкового обов`язку реєструвати ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та не звільняє від відповідальності за несвоєчасне реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Під час розгляду вказаних заперечень, контролюючий орган взяв до уваги доводи скаржника та надав свою відповідь щодо розглядуваних обставин. Відповідь на Заперечення до Акту камеральної перевірки №84141/6/04-36-04-06 від 26.12.2023 було направлено на адресу скаржника за допомогою засобів почтового зв`язку 26.12.2023 поштовим відправленням 4909401799004.

14.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач не погоджується з твердження відповідача, що факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 законодавчо не звільняє позивача від податкового обов`язку реєструвати ПН/ РК в ЄРПН».

Пункт 6 Порядку №1165 передбачає можливість прийняття рішення про ризиковість платника податку лише за умови попереднього зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Податковий орган порушує питання про те, чи відповідає платник критеріям ризиковості, лише після того як платник намагається зареєструвати податкову накладну чи розрахунок коригування до неї. При цьому, Порядок № 1165 чітко визначає наступну послідовність дій податківців: спочатку зупиняється реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування, а лише потім комісія розглядає питання про ризиковий статус платника, наслідком чого і може стати рішення про ризиковість. Варіанту, коли таке питання розглядається без факту зупинки реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, ані Порядок №1165, ані податкове законодавство не передбачають. Тобто, за таких обставин у платника податків відсутня можливість виконати свій обов`язок щодо реєстрації наступних ПН/РК.

Включення платника до переліку ризикових є підставою для їх безумовного блокування, а отже, поки платник податку значиться в переліку ризикових, реєстрація всіх його податкових накладних буде зупинятись.

Позивач звертає увагу суду на той факт, що у справах №380/7070/23 та №420/19335/22 Верховний суд дійшов висновків про те, що платники, які склали податкові накладні до запровадження військового стану, але в період дії «ковідного» мораторію, і несвоєчасно їх зареєстрували, не можуть бути притягнені до відповідальності за таке прострочення. Більш того, це не ставиться в залежність від того, чи мав платник в період дії «ковідного» мораторію якісь перепони для здійснення реєстрації - наприклад, був, як ТОВ «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ», безпідставно віднесений до «ризикових», або ж просто не здійснював таку реєстрацію, оскільки відповідальність за її прострочення не застосовувалась.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним інспектором Правобережного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Самелюк О.Ю. проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ».

За результатами перевірки складено акт №43882/04-36-04-06/40485815 від 24.11.2023 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ». (код 40485815) .

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ» термінів реєстрації в ЄРПН по 5816 ПН/РК з ПДВ, складених у лютому 2020, листопаді, грудні 2021 та січні, липні, серпні 2022 на загальну суму ПДВ 2293311,09 грн.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України обраховано штрафну санкцію у сумі 657741,80 грн.

За висновками Акту перевірки ТОВ «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ» порушено граничний строк, передбачений ст. 201 Податкового кодексу України для подання податкової накладної та/ або розрахунку коригування до податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних.

07.12.2023 за №07/12/2023-1 позивачем до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були подані заперечення на Акт перевірки.

Розглянувши заперечення, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у листі №84141/6/04-36-04-06-18 від 26.12.2023 повідомило, що висновки в частині повторного застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПН/РК, до яких за результатами Акту перевірки від 24.11.2023 №43882/04-36-04-06/40485815 прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2023 №0154720406, підлягають скасуванню. Інші висновки, викладені а Акті перевірки правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та з врахуванням виправлених показників загальна сума штрафної санкції за даним Актом перевірки складатиме 274977,14 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкове повідомлення рішення від 27.12.2023 №0405850406 форми «Н» , яким за порушення термінів реєстрації податкових накладних за звітній період лютий 2020 року, січень, липень, серпень 2022 року нараховано суму штрафу 274977,14 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено до Державної податкової служби України.

Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги, залишив без змін ППР Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу без задоволення.

Позивач не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до підп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 ПК Україниконтролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом75.1 ст. 75 ПК Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначенимпунктами 2,3частини першої тапунктом 10частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимогстатті 39-3цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначенихстаттею 39-3цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимогпункту 44-1.2статті 44-1цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбаченихстаттею 44-2цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно допункту 44-1.3статті 44-1,підпунктів 6-8підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно допункту 141.13статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до пп.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом201.1 ст. 201 ПК України на платника податку покладено обов`язок на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.10 ст. 201 ПК Українивстановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198та пунктом199.1 статті 199цьогоКодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПКУкраїни порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, податковим законодавством було встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства на період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, окрім визначених законом випадків, і такий мораторій розповсюджується на застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Разом із тим,Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX введено на території України воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності з 07.03.2022, підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидоповнено пунктом 69, який встановлює, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.9 цього пункту визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесені зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Україниу разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану"за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Україниплатники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з набуттям чинностіЗаконом від 12.05.2022 № 2260-IXвстановлене підпунктом69.1пункту 69підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Українизвільнення від відповідальності стало залежним від доведення у визначеному законодавством порядку можливості або неможливості платником виконання свого обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

ВідповіднийПорядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженийНаказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

В спірному випадку докази, які б свідчили про підтверджену в установленому порядку неможливість своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, відсутні, сторонами неподані.

Положеннями пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Українив редакціїЗакону №2260-ІХ, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Крім того,Законом №2260-ІХп.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Українивикладено в такій редакції:

«Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок».

Відповідно до пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК Україниобставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Таким чином,Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлена відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно зПК Українита іншими законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому поновленоЗаконом № 2260-ІХвідповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року по 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинностіЗаконом № 2260-ІХ) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Тобто, починаючи з 27.05.2022 та до припинення або скасування воєнного стану в Україні, вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій, встановленого п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, не застосовуються, перебіг строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН не зупиняється.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, за умови реєстрації податкових накладних в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

За правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 30 січня 2024 року в справі № 280/4484/23, оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Вищенаведене дозволяє дійти висновку, що платники податків звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто від початку воєнного стану до дня набрання чинностіЗаконом №2260-ІХ) за умови, якщо реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснена до 15.07.2022.

Водночас, у випадку реєстрації таких податкових накладних після 15.07.2022, а також у випадку несвоєчасної реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період після 27.05.2022, для платників податків настає відповідальність на загальних підставах.

Позивачем 13.02.2020 були складені податкові накладні №21202 і №21203, граничний строк реєстрації яких припадав на 29.02.2020.

Зареєстровані вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних були 29.05.2020.

Зважаючи, що порушення строків реєстрації податкових накладних тривало в період дії мораторію, штрафні санкції за вказаний період застосовані відповідачем протиправно.

Щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних за січень 2022, суд зазначає наступне.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Позивач реєстрацію ПН/РК мав можливість здійснювати лише до 09.12.2021. Починаючи з 09.12.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області почало зупиняти ПН/РК у зв`язку з наявністю рішення №34402 від 09.12.2021 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, вказаний пункт передбачає можливість прийняття рішення про ризиковість платника податку лише за умови попереднього зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У платника податків відсутня можливість виконати свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

Після звернення ТОВ «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ» до суду, 21.01.2022 рішенням №2337 від 21.01.2022 регіональної комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Товариство було виключено з переліку ризикових платників податку.

Оскаржуване рішення про включення Товариства до переліку ризикових платників податку, створило для нього негативні правові наслідки у вигляді скасування попередніх таблиць даних платника ПДВ. Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) , прирівняв всі групи товарів Товариства до ризикових, не відновила повністю реєстрацію ПН/РК за січень 2022.

21.01.2022 на реєстрацію позивачем були направлені податкові накладні №72779 від 30.11.2021 і №70779 від 30.11.2021.

Вказані податкові накладні були зареєстровані, оскільки їх реєстрація не стосувалась неврахованих таблиць даних платника ПДВ.

Обставини щодо того, які саме ПН/РК не реєструються, позивачу стало відомо лише після отримання 24.01.2022 повідомлення про реєстрацію 69 ПН/РК з кодом УКТЗЕД/ДКПП товару 3307.

24.01.2022 позивачем було відправлено на реєстрацію в ЄРПН 1381ПН на загальну суму ПДВ 2266697,40 грн., з яких 69 ПН було зупинено в реєстрації з посиланням на те, що код УКТЗЕД/ДКПП товару 3307 відсутній в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості.

Вказане, стало наслідком зупинення всіх наступних податкових накладних, відправлених на реєстрацію до ЄРПН.

Після зняття з позивача статусу ризикового, ним 24.01.2022 були подані таблиці даних платника ПДВ з кодами УКТЗЕД за групами товарів, зареєстровані за №№9006595959, 9006799981, 9006805853.

Таблиці за рішеннями від 26.01.2022 №3708464/40485815, №3708463/40485815, №3708474/40485815 відповідачем не були враховані з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

01.02.2022 таблиці даних платника ПДВ з кодами УКТЗЕД за групами товарів були подані повторно і зареєстровані за №№9014731425, 9014731490, 914731658.

Рішеннями відповідача від 03.02.2022 №3753500/40485815, №3753499/40485815, №3753498/40485815 не було враховано, з підстав наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Позивачем 09.02.2022 було подано таблицю даних платника ПДВ з кодами УКТ ЗЕД за групами товарів і зареєстровано у контролюючому органі за №9022697924. Натомість рішенням від 09.02.2022 №3789876/40485815 податковим органом не було враховано вказану таблицю, з посилання на неправильне заповнення її даних.

15.02.2022 позивач подав таблицю даних платника ПДВ з кодами УКТЗЕД за групами товарів повторно.

Рішеннями від 17.02.2022 №№3815771/40485815, 3815767/40485815, 3815769/40485815, 3815770/4045815, 3815772/40485815, 3815768/40485815 подані таблиці платника ППДВ були враховані.

Наведені дії свідчать, що СМКОР не передбачено автоматичної генерації і врахування таблиць даних після зняття статусу ризикового платника податків.

Дізнавшись 18.02.2022 про врахування таблиці даних платника ПДВ Товариство в межах реєстраційного ліміту почало подавати на реєстрацію ПН/РК за період січень 2022 року з 18.02.2022 по 24.02.2022 -до моменту припинення функціонування ЄРПН, що підтверджується листом Державної податкової служби України №2330/3/99-00-20-02-05-09 від 05.05.2023.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин в частині подання таблиць (січень 2022) Порядок №1165 не передбачав можливості оскарження рішення про неврахування таблиці, або автоматичної реєстрації зупинених ПН/РК у разі прийняття рішення про врахування таблиці платника податків при реєстрації податкової накладної.

Таким чином, можна говорити про наявність правової невизначеності , яка полягає в тому, що з однієї сторони існування рішення контролюючого органу про неврахування таблиці платника податків автоматично впливає на прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК на четвертому етапі моніторингу, а з іншої сторони існування рішення контролюючого органу про врахування таблиці ніяким чином не впливає на автоматичне прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Суд зазначає, що згаданий вище Закон України від 12.05.2022 №2260-ІХ не визначив порядку реєстрації тих податкових накладних, граничний термін реєстрації яких настав до 23 лютого 2022.

Вказаним Законом не була зупинена дія п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо звільнення від відповідальності і не виключена з ПК України. Отже, на час складання позивачем у січні 2022 податкових накладних і граничного строку їх реєстрації положення Закону, якими передбачено, що з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Платники податків, які склали податкові накладні по 31 січня 2022 року й не зареєстрували їх до 26 травня 2022 року, хоч і були попередньо звільнені від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних на підставі п. 52-1 і п. 69 Перехідних положень ПК України і були захищенні нормами, що запроваджували карантинний і воєнний мораторій на застосування штрафних санкцій, фактично не отримали додаткового часу для реєстрації податкових накладних без застосування таких, тому необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року не був уведений в дію, що свідчить про порушення принципу рівності податкового законодавства.

Штрафні санкції, накладені за порушення строків реєстрації ПН/РК за січень 2022 є протиправними.

Підпунктом .4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо нормазаконучи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставізакону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту56.21пункту56.2 статті 56 ПК України, у разі коли норма цьогоКодексучи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цьогоКодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту56.21 статті 56 ПК Українидає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому, тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладаєтьсязакономна контролюючий орган.

В прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини особливу важливість надано принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п.70 Рішення «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

За правилами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 07.02.2024 у справі №380/7070/23 Верховний Суд дійшов наступних висновків, які на переконання суду підлягають застосуванню у цій справі:

«Закон від 12 травня 2022 року №2260-ІХофіційно опублікований 26 травня 2022 року. Відтак, саме з 26 травня 2022 року платники податків змогли ознайомитися з дійсним змістом цьогоЗаконута зрозуміти наслідки відповідного правового регулювання.

Законодавець, запроваджуючи відповідне правове регулювання, щодо незареєстрованихподаткових накладних, які складеніпо 31 січня 2022 року, на відміну від тих податкових накладних, що складені від 1 лютого по 26 травня 2022 року (а відповідно до змін, внесенихЗаконом від 13 грудня 2022 року № 2836-IX- по 31 травня 2022 року), не надав перехідного періоду, навіть мінімально достатнього для їх реєстрації, без застосування штрафних санкцій.

Законні очікування платникаподатків щодо незастосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних складених в період дії«ковідного захисту» охоплюються дією пункту 52-1Перехідних положень ПК України. Однак, різне тлумачення в ході правозастосування викликає підпункт69.1пункту 69Перехідних положень ПК України,в редакції, яка набула чинності з 27 травня 2022 року, і підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Запровадження таких штрафів переслідує легітимну мету забезпечення інтересів держави в отриманні необхідного фінансового ресурсу шляхом належного справляння ПДВ.

Разом із тим, застосування штрафів до платника податків не повинно перетворюватися на ситуацію за якої внаслідок запровадження певної податкової норми платник опиняється в ситуації, в результаті якої мусить сплатити штрафні санкціїв силу самих по собі змін до законодавства.

В цій ситуації у платників податків, щодо яких було припинено дію «ковідного» мораторію з урахуванням буквального змісту цих змін доПК України, був лише один робочий день для своєчасної реєстрації податкових накладних. Відповідно, за таких обставин, застосування штрафних санкцій було неминучим.

Через відсутність передбаченого законом розумного строку для належного виконання податкового обов`язку на платників податків було покладено майновий тягар, якого в цій ситуації фактично не можна було уникнути. Це не відповідає легітимній меті запровадження фінансової відповідальності як додаткового обов`язку, що має застосовуватися виключно в разі порушення основного.»

«Статтею 8 Конституції Українизакріплено, що вУкраїні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015 вказав, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

За своєю суттю принцип правової визначеності в аспекті податкових правовідносин вимагає, аби законодавчі норми, якими визначаються загальнообов`язкові правила поведінки відповідних суб`єктів, були чіткими та зрозумілими, стабільними й несуперечними, а також передбачуваними.

За своєю сутністю передбачуваність в контексті права означає можливість передбачити наслідки своїх дій чи бездіяльності на основі чітких та зрозумілих законодавчо сформованих правил. Суб`єкти права на підставі аналізу відповідних норм повинні розуміти заздалегідь, які їхні дії або бездіяльність є передумовою застосування відповідальності, зокрема шляхом накладення штрафних санкцій.

Аналізуючи наявність легітимної мети втручання держави у майнові права Позивача за обставин, що склалися у цій справі, Суд у справі бере до уваги те, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких Позивач міг завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстраціїдо 26 травня 2022 року в ЄРПН податкових накладних, складенихза обставинами цієї справи протягом липня-серпня 2021 року.

Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.

При цьому відповіднийЗакон від 12 травня 2022 року №2260-ІХбув опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.

Як вказував контролюючий орган під час судового розгляду,внаслідок набрання чинності з 27 травня 2022 року нових норм єдиним можливим способом уникнення застосування штрафних санкцій внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року, була їх реєстрація по 26 травня 2022 року. Тобтоплатники податків, які не зареєстрували податкові накладні, складені до 31 січня 2022 року, ознайомившись зі змістом опублікованого 26 травня 2022року Закону№2260-ІХ, повинні були зрозуміти суть норм цьогозаконуі невідкладно в той же день зареєструвати відповідні податкові накладні.

Наведене вказує, що законодавець не створив умов, за яких Позивач міг у розумні строки зареєструвати податкові накладні, про які йдеться в цій справі, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.

Як слідує з системного аналізу нормПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкційдо 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

Натомість, ті платники податків, які склали податкові накладні по 31 січня 2022 року й не зареєстрували їх до 26 травня 2022 року, хоч і були попередньо безумовно звільненні від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких на підставі пункту 52-1 та пункту 69Перехідних положень ПК України, тобто були захищенні нормами, що запроваджували як карантинний, так і воєнний мораторій на застосування штрафних санкцій, фактично не отримали додаткового часу для реєстрації податкових накладних без застосування таких.

Відтак, необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства.

При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.

В обох випадках йдеться про запровадження мораторію на застосування штрафних санкцій. В обох випадках законодавство спочатку пов`язувало припинення мораторію з припиненням існування самих надзвичайних обставин - ковідної пандемії або воєнного стану відповідно.

Щодо обох категорій несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних законодавець припинив дію мораторію з тієї самої дати - 27 травня 2022 року, поновивши з цього моменту обов`язок здійснювати своєчасну реєстрацію податкових накладних.

Разом із тим, встановлюючи особливості виконання раніше не виконаного обов`язку, законодавчий орган вдався до невиправданого розмежування правових наслідків для податкових накладних, складених після 1 лютого 2022 року та до цієї дати.

Фактично, в такий спосіб було встановлено різну відповідальність за вчинення однакових за своєю суттю діянь - несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після припинення мораторію.

Водночас, умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного».

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за не своєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

Враховуючи наведене штрафні санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення накладені протиправно.

До аналогічних висновків Верховний Суд дійшов також у постановах від 22 лютого 2024 року у справі №420/19335/22, від 16 квітня 2024 року у справі №460/21543/23.

Отже, платники, які склали податкові накладні до запровадження військового стану, але в період дії ковідного мораторію, і несвоєчасно їх зареєстрували, не можуть бути притягнуті до відповідальності за таке прострочення. Це не ставиться в залежність від того, чи мав платник в період дії ковідного мораторію якісь перепони для здійснення реєстрації (як в даному випадку безпідставне віднесення Товариства до ризикових платників податків), або ж просто не здійснював таку реєстрацію, оскільки відповідальність за її прострочення на застосовувалась.

З огляду на викладене, та з урахуванням встановлених фактичних обставин у цій справі, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про можливість застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому, висновок контролюючого органу про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за встановлених обставин не враховує принципів податкового законодавства, які у разі виникнення суперечностей між законодавчими нормами дозволяють усунути нормативні упущення та збалансувати інтереси платника податків та контролюючого органу.

Згідно ч. 1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в сумі 4124,66 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №6556665656917 від 12.04.2024.

Керуючись ст.ст.39,241-246,250,257,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ» (пр. Олександра Поля, буд. 103, каб. 211, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40485815) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Н»- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0405850406 від 27.12.2023 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на суму штрафних (фінансових) санкцій 274977,14 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ» (пр. Олександра Поля, буд. 103, каб. 211, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40485815) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська,буд.17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4124 (чотири тисячі сто двадцять чотири) грн.66 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона