Постанова № 120178184, 01.07.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/291/24

Провадження № 3/545/234/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2024 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2024 о 02 год 32 хв на автодорозі Полтава-Олександрія, 5км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а сааме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей. Від проходження огляду в установленому законодавство порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначена адміністративна справа призначалася до розгляду неодноразово , проте ОСОБА_1 та його захисник адвоката Гайтоти І. М в судові засідання жодного разу не з`являлися, подаючи заяви про відкладення розгляду справи.

Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з правлюдини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.У рішенні від 07липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.проти Іспанії» ЄСПЛ вказав ,що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобив нутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимост ізловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретномувипадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов`язковою.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки це не суперечить положенням ст. 268 КУпАП. Суд надавав достатньо можливостей ОСОБА_1 реалізувати своє право на доступ до суду, брати участь в розгляді справи, так як судові засіданні призначалися неодноразово протягом тривалого періоду часу, тобто правопорушник був обізнаний про наявність справи у суді та скористався юридичною допомогою адвоката Гайтоти І. М., що підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги (а. с. 14), а відтак такі дії неодмінно перешкоджають справедливому розгляду справи і спрямовані на свідоме затягування судового процесу, що є проявом зловживання процесуальним правом з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення.,

Клопотання адвоката Гайтоти І. М. про відкладення судового розгляду з підстав особистої участі правопорушника ОСОБА_1 не спростовує вказаних висновків, так як його неявка за неведених вище обставин не є перешкодою для розгляду справи згідно ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.ст.252,280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаряфельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно ч. 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Дослідивши матеріали справ, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною та підтверджується дослідженими судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 750129 від 13.01.2024 (а.с.1). Надавати письмові пояснення та ставити підпис ОСОБА_1 відмовився, про що зазначено в протоколі, а також вбачається з відеозапису події (03:07:20; 03:09:05 та 03:09:30).

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 13.01.2024 (а.с. 4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.5);

- відео-зйомкою подій, яка зафіксована на боді-камеру Bi-00130, оглянутою судом, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано в установленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на якому зафіксований факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі( а.с.7).

Як вбачається з відеозапису події (02:33:40) поліцейським було запропоновано в установленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або в медичній установі, пррте водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в установленому законодавство порядку (02:36:50 та 02:37:15).

Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Слід вказати, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, а в даному випадку водієві інкримінується саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

На відеозаписі з боді-камер працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення.

Крім того, адміністративний протокол, складений відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи та який повністю узгоджується з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діямипорушив п.2.5ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення,передбачене ч.1ст.130КУпАП,а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130 ч.1, 213, 221, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283-290 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП ), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя О.Г.Путря