Рішення № 120177953, 25.06.2024, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/311/24

Провадження № 2/529/216/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Диканський районнийсуд Полтавськоїобласті вскладі:головуючого судді-Кириченко О.С.,розглянувши вприміщенні судув селищіДиканька Полтавськоїобласті упорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликуучасників справита безпроведення судовогозасідання цивільнусправу запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю Фінансовакомпанія ЕлітФінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство зобмеженою відповідальністюФінансова компаніяЕліт Фінанс (далі ТОВ ФК Еліт Фінанс) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказано, що 05.11.2018 між АТ Альфа-Банк та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 631048698 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн з процентною ставкою 35,99 % річних, з обов`язковим мінімальним платежем у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50,00 грн. АТ Альфа-Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 в свою чергу взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала. 20 грудня 2021 року між АТ Альфа-Банк та ТОВ ФК Еліт Фінанс було укладено договір факторингу № 4, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від 05.11.2018, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за яким складає у загальному розмірі 42 660,52 грн, з яких: 37 352,96 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 5 307,56 грн - заборгованість за відсотками.

Посилаючись на те, що відповідачем були проігноровані вимоги щодо погашення заборгованості за вказаним договором, надіслані як первинним кредитором, так і новим кредитором, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у загальному розмірі 42 660,52 грн, судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 100,00 грн.

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 10.04.2024 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_1 надала суду відзив, в якому просила відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. При цьому, в обгрунтування відзиву вказала, що кредитний договір між нею та АТ Альфа-Банк було укладено 05.12.2018 строком на 12 місяців. Останній платіж нею було внесено 05.10.2020, тому у позивача по справі був строк для звернення з позовом до суду до 05.10.2023, але він не скористався своїм правом для звернення до суду вчасно. Також, відповідач вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 100,00 грн є занадто великим як для позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки ця позовна заява готується позивачем за стандартним зразком для всіх боржників та не потребує особливих витрат часу на її складання. Відповідач подала до суду також заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись у ній на аналогічні підстави, вказані у відзиві на позов.

Позивач ТОВ ФК Еліт Фінанс надав суду відповідь на відзив, в якому вказано, що відмова у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону. Вказане свідчить, що намагаючись застосувати наслідки спливу позовної давності, відповідач в черговий раз визнає факт порушеного права позивача. Крім того, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності є безпідставними, оскільки відповідно до п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Посилаючись на вказане, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05.11.2018 між АТ Альфа-Банк та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 631048698 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн з процентною ставкою 35,99 % річних, з обов`язковим мінімальним платежем у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50,00 грн згідно умов договору кредиту /а.с. 5, 6/.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався для погашення кредиту, сплачувати плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до графіку платежів.

20 грудня 2021 року між АТ Альфа-Банк та ТОВ ФК Еліт Фінанс було укладено договір факторингу № 4, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, і за вищевказаним кредитним договором № 631048698 від 20.12.2021, укладеним між АТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаного договору факторингу, акта приймання-передачі Реєстру Боржників за цим договором, витягу з Реєстру боржників до цього договору факторингу, платіжного доручення про сплату коштів за право вимоги за договором факторингу /а.с. 8-15/.

Згідно з витягом з Реєстру боржників за кредитними договорами, 20.12.2021 ТОВ ФК Еліт Фінанс набуло право грошової вимоги з відповідача за укладеним між нею та АТ Альфа-Банк кредитним договором в розмірі 42 660,52 грн, з яких: 37 352,96 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 5 307,56 грн заборгованість за відсотками /а.с. 13, 14/.

Але, відповідач ОСОБА_1 так і не погасила заборгованість в сумі 42 660,52 грн згідно умов кредитного договору ні первісному кредитору, ні позивачу.

Додаткових нарахувань з моменту відступлення права вимоги по кредитному договору, позивачем, як новим кредитором, не було здійснено. Всі суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками були нараховані первісним кредитором - АТ Альфа-Банк.

Разом з тим, позивачем на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором надано до суду розрахунок заборгованості, згідно якого за відповідачем станом на 20.12.2021 обліковується заборгованість в розмірі 42 660,52 грн та виписку по належному відповідачу рахунку за період з 05.11.2018 по 05.02.2024, з якого вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами та здійснювала систематичне внесення коштів в рахунок погашення боргу /а.с. 17-26/.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином відповідач не виконала, протягом дії договору не сплачувала кредит вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" та стягнення з неї заборгованості в загальній сумі 42 660,52 грн, яка складається з: основної суми заборгованості 37 352,96 грн та заборгованості за відсотками 5307,56 грн.

Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

За загальним правилом згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, зазначеними нормами закону початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи. У зв`язку з цим початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусово-судовому порядку.

У відзиві відповідач ОСОБА_1 вказує, що позивачем пропущено строк подачі позову до суду. Нею також подано заяву про застосування строків позовної давності.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, який є чинним з 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, який є чинним з 17.03.2022, у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З 12.03.2020 на усій території України був встановлений карантин, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Виходячи із приписів п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, строки позовної давності продовжені на період дії карантину та зупинені на час воєнного стану.

Таким чином, на час подання до суду позову за позовними вимогами позовна давність не сплинула.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Еліт Фінанс у зв`язку із задоволенням позовних вимог необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Крім цього, відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та беручи до уваги заперечення відповідача, яка також вважала розмір правничої допомоги в сумі 7 100 грн занадто великим, зважаючи на категорію справи, яка є справою незначної складності за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, зокрема без представника позивача, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністюФінансова компаніяЕліт Фінансдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністюФінансова компаніяЕліт Фінанс заборгованість за кредитним договором № 631048698 від 05 листопада 2018 року у загальному розмірі 42 660 (сорок дві тисячі шістсот шістдесят) грн 52 коп, з яких: 37 352,96 грн - заборгованість за кредитом, 5 307,56 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Еліт Фінанс судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп, а всього в сумі 6 528 (шість тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Еліт Фінанс, юридична адреса: м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий О.С. Кириченко