Рішення № 120177219, 24.06.2024, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/611/24

Провадження № 2/293/307/2024

24 червня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області

про визнання права власності у порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

18.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності у порядку спадкування за змістом якої просить:

- визнати за ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1825655100:05:009:0435, площею 0,0368 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою від 23 квітня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовчезасідання призначив на 20 травня 2024 року об 10:00 год.

Пунктом 7 даної ухвали суд витребував у державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчука В.І. копію Спадкової справи №44/2023, що заведена до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.05.2024 на адресу суду надійшла спадкова справа №44/2023, що заведена до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою від 20.05.2024 суд закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті на 24.06.2024.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області загинув її син ОСОБА_2 .

Позивачка пояснює, що після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частина житлового будинку та частина земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок (загальною прощею 72,6 кв.м.) який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у 2006 році придбаний ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, під час перебування у шлюбі із гр. ОСОБА_3

Земельна ділянка (кадастровий номер 1825655100:05:009:0107, площею 0,0735 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, приватизована ОСОБА_2 на підставі рішення Черняхівської селищної ради від 26.10.2010, про що видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 553306 від 05.04.2011.

Позивач зазначає, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 25.12.2014 у справі № 293/287/14-ц, в порядку поділу майна подружжя, ОСОБА_2 виділено у власність 54/100 ідеальних часток домоволодіння (житлового будинку) та частини земельної ділянки площею 0,0368 га.

Позивач доводить, що після смерті сина стало відомо про те, що на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки від 13.05.2019, яка виготовлена ПП «Андвол», 30.05.2019 відділом у Черняхівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області зареєстровано земельну ділянку площею 0,0368 га кадастровий номер 1825655100:05:009:0435, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Однак відомості про право власності за земельну ділянку відсутнє.

Позивач пояснює, що за життя її син не завершив реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825655100:05:009:0435.

Позивачка доводить, що вона як спадкоємиць першої черги після смерті свого сина, звернулась до нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчук В.І. із заявою про прийняття спадщини за законом на будинок та земельні ділянки. 29.09.2023 нотаріус своєю постановою відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на земельну ділянку після померлого сина, в зв`язку з тим що не можливо встановити факт належності ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 1825655100:05:009:0435.

Таким чином, позивач з метою визнання права власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку, а також, з урахуванням неможливості оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, звернулася з позовом до суду.

Сторони у судове засідання не з`явились. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

20.05.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої остання просив розгляд справи здійснювати у її відсутності, та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити (а.с. 66).

17.05.2024 на адресу суду від відповідача надійшла заява, за змістом якої останній просить розгляд справи здійснювати без участі представника та щодо рішення суду покладається на розсуд суду (а.с. 64).

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином з урахуванням положень ст. ст. 178, 211 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що матеріали справи містять достатньо даних і доказів для вирішення справи по суті за відсутності сторін.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 24.06.2024 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт БілогорівкаСєвєродонецького районуЛуганської області у віці 43 років помер син позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Черняхівським ВДР АЦС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), серії НОМЕР_2 від 21.11.2022, актовий запис №365 (а.с 11).

Родинні відносини між позивачем та спадкодавцем підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого райвідділом ЗАГС Житомирська область від 19.05.1979 серії НОМЕР_3 , де у графі мати зазначено « ОСОБА_1 » (а.с. 10)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частина житлового будинку та частина земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі продажу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 06.10.2006 року уклали договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно якого ОСОБА_2 придбав будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 12), згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 1623309 даний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Котенко Л.І. Черняхівського району (а.с. 13).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №553306 ,виданого на підставі рішення Черняхівської селищної ради від 26.10.2010 року, 31 сесії 5 скликання, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки прощею 0,0735 га кадастровий номер 1825655100:05:009:0107, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд ( а.с. 15).

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 25.12.2014 у справі № 293/287/14-ц, в порядку поділу майна подружжя у власності ОСОБА_2 залишено:

-веранду I, площею 7,9 м.2, вартістю 19964грн.;

-жилу кімнату 1-1, площею 11,0 м.2, вартістю 27796 грн.;

- жилу кімнату 1-2, площею 13,6 м.2, вартістю 34367 грн.;

- коридор 1-3, площею 5,0 м.2, вартістю 12635 грн.;

- сарай "Е", площею 9,6 м.2, вартістю 1060грн.;

- літню кухню "Д", площею 22,4 м.2, вартістю 7790грн.,

а всього залишено у власності ОСОБА_2 54/100 ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_1 , загальною вартістю 103 612 грн.

Поділено земельну ділянку площею 0,0735 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, (кадастровий номер земельної ділянки 1825655100:05:009:0107, Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №553306 виданий на ім"я ОСОБА_2 ) наступним чином:

виділено у власність ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0367 га., що знаходиться по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

залишено у власності ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0367 га. що знаходиться по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 16-17).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів за параметрами запиту, кадастровий номер № 1825655100:05:009:0435, відомості в державному реєстрі речових прав та відомості в реєстрі права власності на нерухоме, відсутні (а.с. 27).

Відповідно до листа Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, повідомляє, що на підставі Постанови КМУ від 17.10.2012 №1051, та Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання ділянок гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , 30.05.2019 до Державного земельного кадастру було внесено відомості про земельну ділянку площею 0,0368 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (02.01) на території АДРЕСА_1 , та присвоєно черговий кадастровий номер №1825655100:05:009:0435. Відомості в Державному земельному кадастрі відсутні, відомості про право власності на земельну ділянку в реєстрі відсутня (а.с. 24)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за запитом кадастровий номер №1825655100:05:009:0435, відомості відсутні (а.с 27)

Згідно з матеріалами спадкової справи №44/2023 ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого сина ОСОБА_2 (а.с. 56).

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , увійшло право на земельну ділянку за кадастровим номером №1825655100:05:009:0435, площею 0,0368 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована на території АДРЕСА_1 .

Постановою від 29.09.2023 нотаріус Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчук В.І. відмовив ОСОБА_1 (позивачці) у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в частині земельної ділянки за кадастровим номером №1825655100:05:009:0435, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_2 , у зв`язку з неможливість встановити факт належності земельної ділянки (а.с.19).

Позивач, вказує на те, що вона як єдина спадкоємиця першої черги після смерті свого сина, не може підтвердити факт належності земельної ділянки померлому сину, тому за захистом своїх прав звернулась до суду з даним позовом, у якому просить захистити порушене право шляхом визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України)

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Предметом даного спору є визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписами частини першої та частини другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та державної реєстрації права власності на нього позбавляє позивача права оформити спадщину у нотаріуса після смерті спадкодавця, відтак звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права позивача оформити спадщину за законом у нотаріуса після смерті матері (спадкодавця), відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивач після смерті сина - ОСОБА_2 , прийняла спадщину як спадкоємиця першої черги, але оскільки позивачка не може підтвердити правовстановл.юючими документами факт належності ОСОБА_2 (сину) земельної ділянки, та у зв`язку із відсутністю у позивача іншого способу щодо визнання права власності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.5,12,13,79,81,258,259,263-265,268,272,273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1825655100:05:009:0435, площею 0,0368 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (адреса місця знаходження: майдан Рад 1, с-ще Черняхів Житомирський район Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ: 04344156)

Повний текст рішення складено та підписано: 04.07.2024.

Суддя Людмила ЛОСЬ