Постанова № 120173090, 03.07.2024, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

ПОСТАНОВА

03 липня 2024 року Справа № 322/844/24 (Провадження № 3/322/697/24)

Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли до суду 20.05.2024 за ч.5 ст.126 КУпАП і за ч.2 ст.130 КУпАП з ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, які об`єднані в одну справу, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

встановив:

13.05.2024 о 15 год 50 хв на вул. Садовій в с. Любецьке Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, і яка протягом року вчинила правопорушення, передбачене за ч.2 ст.126 КУпАП (епізод від 26.04.2024), керував транспортним засобом ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився і не повідомив причини неявки. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся SMS, а також повісткою на адресу, яка вказана в протоколах, зі слів ОСОБА_1 (зафіксовано на бодікамеру). Будь-яких клопотань щодо відкладення чи перенесення судового засідання, а також пояснень чи заяв по суті справи не подав.

При вирішенні питання щодо розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя виходив із такого.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була достовірно обізнана про розгляд її справи в суді, при цьому, за період перебування справи на розгляді, не скористалася правами, наданими їй чинним законодавством, зокрема статтею 268 КУпАП, не надала пояснення щодо вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин справи та докази на їх підтвердження, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечила присутність свого захисника, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 126, 130 КУпАП, не віднесені до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку про доцільність розгляду справу за відсутності ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.

Положеннями ч.5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.ч.2 - 4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2); керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3); Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4).

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другої вказаної статті передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №130 (далі ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рамках справи за ч.5 ст.126 КУпАП суддею досліджено такі письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №593500 від 13.05.2024 (далі Протокол за ст.126 КУпАП) і його копія, довідка б/н б/д щодо повторності, наявності посвідчення водія, належності ТЗ, письмове пояснення ОСОБА_1 , витяг постанови серії БАБ №708631 від 26.04.2024 про застосування щодо ОСОБА_1 , адміністративного стягнення за вчинення 26.04.2024 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, DVD-R з відеозаписами, а також копії документів оригінал і копії яких містяться в справі за ч.2 ст.130 КУпАП.

В рамках справи за ч.2 ст.130 КУпАП суддею досліджено такі письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серії №593481 від 13.05.2024 (далі Протокол за ст.130 КУпАП) і його копія, довідка б/н б/д щодо повторності, наявності посвідчення водія, належності ТЗ (далі Довідка), реєстрація відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ЄО №1139 від 13.05.2024, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі Акт), рапорт т.в.о. поліцейського СРПП ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції Олексія Дімітрова, письмові пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , роздруківка спеціального пристрою «Drager Аlcotest 6810», результат 4.58% (далі Роздруківка), копія паспорта ОСОБА_1 , копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки і сертифікату налаштування (калібрування) алкотестера, DVD-R з відеозаписами. Також в рамках перевірки відомостей щодо повторності за ст.130 КЦпАП суддею долучено до матеріалів справи і досліджено копію постанови судді у справі №332/2817/23 щодо ОСОБА_1 про яку йдеться у Довідці (далі Постанова судді).

Протоколи за ст.126, ст.130 КУпАП не підписані ОСОБА_1 , від отримання їх копій останній відмовився. Втім ним підписані Роздруківка і Акт в графі "з результатами згоден".

Зі змісту письмового пояснення ОСОБА_1 випливало, що він 13.05.2024 керував транспортним засобом в с. Любицьке, після чого зупинився на вул. Садовій. До нього підбіг невідомий чоловік, який сварився і звинувачував у тому, що він ( ОСОБА_1 ) збив курча того чоловіка.

Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_2 випливало, що 13.05.2024 приблизно о 15-50 год в с. Любицьке рухався автомобіль синього кольору з великою швидкістю. Потім автомобіль різко загальмував, збив сусідську курку і знову поїхав. ЇЇ сусід побіг в бік автомобіля.

Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_3 випливало, що 13.05.2024 в с. Любицьке по вул. Садовій о 16-30 год вона бачила як рухався автомобіль ВАЗ 2107 синього кольору під керуванням ОСОБА_1 .

На відеозаписах зафіксовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема факт спілкування поліцейських з ОСОБА_1 біля автомобіля ВАЗ 2107 синього кольору. ОСОБА_1 має явні ознаки алкогольного сп`яніння. Надав пояснення щодо події. Пройшов огляд за допомогою спеціального приладу. З результатом огляду останній погодився. Крім цього поліцейськими було встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка протягом року притягалась до адміністративної відповідальності і була піддана адміністративному стягненню за вчинення, правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 за керування транспортним засобом без такого права, суддя кваліфікує за ч.5 ст.126 КУпАП.

Щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння суддя зазначає таке.

Дії ОСОБА_1 особою, якою складено Протокол за ст.130 КУпАП кваліфіковані за ч.2 вказаної статті. Втім у графі Протоколу де вказується відповідна частина правопорушення проставлена римська цифра «ІІ», хоча у решті цього Протоколу вказані саме арабські цифри, а у його фабулі не зазначається, що дане правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року.

Крім цього зі змісту Постанови судді випливає, що попередній епізод за ст.130 КУпАП за який ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню, вчинений ним 07.05.2023, нинішній же епізод мав місце 13.05.2024, тобто у цій справі повторність відсутня апріорі.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, що б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суддя вважає за необхідне дії ОСОБА_1 за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, перекваліфікувати з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не змінює фактичних обставин правопорушення.

Згідно з примітки ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень зокрема, передбачених ч.ч.4 - 5 ст.126, ст.130 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (до яких відноситься і положення ст.ст.126, 130 КУпАП).

Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає для водіїв безальтернативну міру адміністративної відповідальності у виді стягнень (основного і додаткового) - штраф в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачені стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Враховуючи вказане, правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП є більш серйозним у порівняні з правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Водночас, право керування транспортним засобом особа набуває після успішного складання теоретичного і практичного іспитів в територіальному сервісному центрі МВС, після чого їй видається відповідне посвідчення водія.

Згідно з Довідкою ОСОБА_1 посвідчення водія не має. Щодо нього в минулому була винесена Постанова і його піддано адміністративному стягненню, саме за керування транспортним засобом без наявності такого права. У нинішній справі вчинено аналогічне правопорушення. Постановою судді він також не позбавлявся права керування транспортним засобами.

Перелічене дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не надавалось право керування транспортними засобами, тому на останнього не може бути накладено стягнення у виді позбавлення такого права.

Власником транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 є ОСОБА_4 . З огляду на вказане суддя вважає, що застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу є недоцільним.

Отже, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя визнає за необхідне піддати ОСОБА_1 лише основному стягненню, передбаченому ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ч.1, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Керуючись ст.ст.40-1, 247, 283 - 285, 289, 294 КУпАП, суддя

постановив:

піддати ОСОБА_1 , відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Роз`яснити, що відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанові не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без розгляду.

У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач: ГУК у Запорізькій області/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ смт. Новомик/ 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA 458999980313131206000008499, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.О. Губанов