Рішення № 120171475, 19.06.2024, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1357/24

провадження №2/216/1405/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

19 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чирського Г.М.,

за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 м. Кривого Рогу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності та скасування арешту нерухомого майна,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності та скасування арешту нерухомого майна, в якому позивач просив визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , та зняти (скасувати) арешт на це майно, яке належало ОСОБА_2 , накладений постановою Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області у виконавчому провадженні згідно постанови АЕ № 993354 від 08.09.2008 року, номер обтяження 7870589, а також стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судові витрати.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.02.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.03.2024 року за клопотанням позивача витребувано докази: з Першої Криворізької нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи (номер у спадковому реєстрі: 46182937), зареєстрованої 14.01.2009 р., після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ДОР інвентаризаційну справу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .; з Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження щодо обтяження за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області АЕ №993354 від 08.09.2008 року, реєстраційний номер обтяження 7870589.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.05.2024 року від Центрально-Міського ВДВС на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла відповідь.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник подала письмову заяву про розгляд справи відсутності позивача та його представника, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Представник Центрально-Міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника Центрально-Міського відділу ДВС.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що справу можливо розглянути без учасників справи за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із наступних підстав.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого районним відділом комунального господарства, частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 .

07.12.2004 року ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Шабліян Є.М., яким вона усе належне їй майно де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті заповіла ОСОБА_1 (позивачу у справі).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

14.01.2009 року позивач звернувся до Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Відповідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрівід 14.01.2009 року Першою криворізькою державною нотаріальною конторою було зареєстровано спадкову справу №46182937 спадкодавця ОСОБА_2 .

Позивач звернувся до державного реєстратора з замовленням №134397 про видачу витягу з реєстру прав власності на частину нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , для одержання спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Під час отримання Витягу з реєстру прав власності позивачеві стало відомо, що на 1/2 частину нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , що належало ОСОБА_2 , накладено арешт: обтяження №5956184, підстава обтяження: ухвала б/н від 01.11.2007 року Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області; обтяження №7870589, підстава обтяження: постанова АЕ №993354 від 08.09.2008 року Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

05.08.2009 року рішенням реєстратора про відмову у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке БТІ» відмовлено у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з тим, що не вирішене питання щодо присвоєння єдиної поштової адреси на житловий будинок А-1 з господарчими прибудовами, власниками якогов спільній частковій власності є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . В рішенні зазначено, що ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.08.2008 року, справа №2-з-212/2208, накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровська область №416 від 21.10.2009 року об?єкту нерухомості - домоволодіння, власником якого є ОСОБА_2 , присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_2 та внесено зміни до Свідоцтва про право власності на житловий будинок.

При цьому, судом встановлено, що ухвалоюЦентрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.07.2010 року заходи забезпечення позову згідно ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.08.2008 року - арешт на будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 - скасовано.

Крім того, ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.10.2010 року, яка набрала законної сили 26.10.2010 року,у справі №2-9/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про призначення порядку користування земельною ділянкою та по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою та по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним закрито в зв`язку з укладанням мирової угоди.

Зокрема, в ухвалі від 20.10.2010 року зазначено, що в ході судового розгляду справи було залучено до участі у справі як правонаступника відповідача, яким була від самого початку ОСОБА_2 , - ОСОБА_1 . Отже, позивач ОСОБА_1 був стороною в цивільній справі №2-9/10.

За правилами частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).

3 метою знаття арешту з майна, який був накладений державним виконавцем, Позивач 30.06.2022 року звернувся безпосередньо до державного виконавця із заявою про зняття арешту з майна в порядку частин 2 та пункту 6 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та надав Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06.07.2010 року про скасування заходів забезпечення позову згідно ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.08.2008 року - арешт на будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 .

Державний виконавець ОСОБА_4 надала відповідь №56278 від 02.09.2022 року в якій зазначила, що виконавчі документи згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) можуть бути пред`явленні до примусового виконання протягом трьох років.

Позивач вважає, що такі висновки державного виконавця є безпідставними та необґрунтованими, оскільки скасування заходів забезпечення позову - арешту нерухомого майна не є заходами примусового виконання рішень в розумінні положень ст. 10 Закону, а тому державний виконавець допустив протиправну бездіяльність.

Вважаючи, що державним виконавцем було допущено протиправну бездіяльність позивач 09.09.2022 року звернувся зі скаргою до начальника Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), відповідь на яку не отримав.

З метою визнання протиправною бездіяльність Центрально-Міського відділу ДВС та скасування арешту нерухомого майна Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який своєю Ухвалою від 28.06.2023 року (набрала законної сили 28.06.2023 року) провадження у справі закрив, оскільки «дійшов до висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, адже з огляду на характер спору, його суб?єктний склад, а також предмет і підстави заявлених вимог його слід вирішувати за правилами Цивільного процесуального кодексу України».

Позивач з метою державної реєстрації припинення обтяжень нерухомого майна звернувся із заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно, який зареєстрував припинення обтяження №5956184 - підстава обтяження ухвала б/н від 01.11.2007 року Центрально-міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області; зупинив розгляд заяви по припиненню обтяження №7870589 - підстава обтяження Постанова АЕ №993354 від 08.09.2008 року Центрально-Міський відділ ДВС Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області у зв?язку з наявними розбіжностями.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/8401/23 від 28.06.2023 року провадження в адміністративній справі №160/8401/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії закрито з підстав, що спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Підставою для звернення до суду з вказаним позовом є те, що позивач фактично позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно через наявність накладеного на спадкове майно арешту.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст.59 Закону України«Про виконавчепровадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно відповіді Центрально-Міського ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 , було зареєстровано обтяження від 08.09.2008 року за реєстраційним номером обтяження за № 7870589, реєстратор: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови, АЕ № 993354, 08.09.2008, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження інформація про відкриті або завершені виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 відсутня. У зв`язку з чим надати копії матеріалів виконавчого провадження щодо обтяження за адресою: АДРЕСА_1 не є можливим.

Роз`яснено, що надати більш детальну інформацію стосовно виконавчого провадження неможливо, оскільки згідно до ч.2 розділу 11 Знищення справ та виконавчих проваджень «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» «Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої становить три роки, після чого вони підлягають знищенню».

У справі, що розглядається, встановлено, щопозивач, як спадкоємець ОСОБА_2 , не був залучений стороною виконавчого провадження і питання процесуального правонаступництва позивача після смерті ОСОБА_2 , яка була боржником, у вказаному виконавчому провадженні, не вирішувалось у судовому порядку.

Відповідно до статей1216,1217 Цивільного кодексу Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першоюстатті 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України). Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством.

У пункті 4.10 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту (пункт 4.17 Глави 10 Порядку). Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначеностаттею 16 ЦК України.

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина першастатті59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зазначена норма є спеціальною, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень у особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно дост. 56 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закону) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

З огляду на викладене, зважаючи, що право позивача є порушене, особа в інший спосіб, крім як звернення до суду з позовом про скасування арешту, не має змоги захистити своє порушене право. Із обставин справи, зважаючи, що позивач є єдиним спадкоємцем, а стягувачів на час розгляду справи встановити не має можливості, у зв`язку із знищенням виконавчого провадження, суд вважає належним відповідачем позову в частині скасування арешту на частину спадкового майна саме виконавчу службу. При цьому, порушене право підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно дост. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Враховуючи те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, накладеного в межах виконавчого провадження, матеріали якого на день подання позову знищено, взявши до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а його спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування, що вказує про порушення її прав та необхідність їх захисту, неможливість захистити порушене право позивача в інший спосіб, суд дійшов висновку, що обтяження нерухомого майна перешкоджає позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про визнання права власності на спадкове майно, слід зазначити наступне.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на вищезазначене, оскільки позивачем при заявлені позовної вимоги про визнання за ним права власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 не залучено належних відповідачів, якими, в даному випадку, має бути орган місцевого самоврядування за місцем знаходження спадкового майна, суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Крім того, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права дооформити свої спадкові права у нотаріальних органах після зняття арешту із зазначеного нерухомого майна.

Керуючись ст. ст.5-8, 10,11, 12,13,81,141,259,263-265, 259ч.6 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , накладений постановою Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області серії АЕ №993354 від 08.09.2008 року, реєстраційний номер обтяження: 7870589.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34545876, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , сплачений ним при зверненні до суду судовий збір за немайнову вимогу в розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 червня 2024 року.

Суддя Г.М. Чирський